В. Громовий: 10 шпаринок у новому законі «Про освіту»

Автор: Віктор Громовий, освітній експерт, заслужений вчитель України.

Я все-таки хочу, чтобы меня правильно поняли наверху…
Михаил Жванецкий

Ухвалення закону «Про освіту» - це ще не реформа освіти. Закон лише надає певні можливості освітній спільноті використовувати ті чи інші інструменти для запуску процесу реформування освіти знизу (наприклад, інструменти індивідуалізації, які ґрунтуватимуться на визнаному в законі праві на індивідуальну освітню траєкторію та вибір освітньої програми, чи інструменти забезпечення академічної доброчесності учасників освітнього процесу чи селекції управлінських кадрів).

Я знайшов у новому законі принаймні 10 шпаринок (рос. лазеек), які відкривають потенційні можливості для змін.

Шпаринка № 1

Можливість поступового оновлення керівних кадрів в освіті.

Маємо, що маємо: зворотна селекція управлінських кадрів, поява категорії «вічних» директорів, які сприймають школу як отриманий у довічне користування неофеодальний наділ.

Має бути за новим законом: директори обиратимуться за конкурсом максимум на 2 каденції по 6 років (не можна буде працювати директором більше ніж 12 років в одній школі).

Ризики: імітації та профанації конкурсів на заміщення вакантних посад директорів шкіл з огляду на багаторічні традиції адміністративного та корупційного впливу у сфері кадрової політики.

Шпаринка № 2

Можливість створити нову систему підвищення кваліфікації вчителів.

Маємо, що маємо: формальне і безальтернативне підвищення кваліфікації для педагогів раз на 5 років на курсах лише в місцевих інститутах післядипломної педагогічної освіти (ІППО).

Має бути за новим законом: утвердження на практиці свободи вирішувати «як», тобто можливість для учителя самостійно обирати місце, час та форми підвищення кваліфікації (150 годин упродовж 5 років), пройти добровільну зовнішню незалежну сертифікацію.

Ризики: протекціонізм щодо традиційних форм підвищення кваліфікації на базі ІППО, відсутність механізмів фінансування альтернативних форм професійного розвитку.

Шпаринка № 3

Створення ефективної системи оцінки якості роботи школи.

Маємо, що маємо:  абсолютно неефективну і корупціогенну  процедуру атестації шкіл, рейтинги шкіл на основі сумнівних показників,  спорадичні «перевірки»  інспекторів районних управлінь  освіти.

Має бути за новим законом:  ліквідовується  процедура атестації шкіл та інспекції в районних управліннях освіти, один раз на 10 років центральний орган виконавчої влади із забезпечення якості освіти проводитиме  так званий  "інституційний аудит закладу освіти" як єдиний плановий захід з державного нагляду (контролю) над школою.

Ризики: може бути ситуація «Як не вмер Данило, то болячка задавила!» у випадку, якщо в регіональні підрозділи Державної інспекції навчальних закладів прийдуть працювати ті ж самі люди з інституціональною пам‘яттю  про способи організацію «контролю».

Шпаринка № 4

Перехід від «зовнішнього управління» до «школобазованого» менеджменту

Маємо, що маємо: абсолютно залежне від сваволі місцевих чиновників і вкрай неефективне адміністрування школою у «ручному режимі».

Має бути за новим законом: створення реальної академічної, організаційної, фінансової та кадрової автономії всіх закладів освіти, яка надасть імпульс до розвитку школобазованого менеджменту (наприклад, заклади загальної середньої освіти зможуть самостійно розробляти свої освітні програми аби використовувати типові, а їх директори зможуть самостійно призначати своїх заступників і педагогічний персонал).

Ризики: складнощі трансформації школи у відкриту систему, зокрема, слабо прописаний механізм державно-громадського управління навчальними закладами може призвести до децентралізації корупції, переміщення «кумівства» на рівень школи.

Шпаринка № 5

Оновлення змісту освіти

Маємо, що маємо: «знанієвська» парадигма із застарілим змістом освіти та відсталими технологіями викладання, відсутність можливості робити вільний вибір змісту власної освіти.

Має бути за новим законом: створення можливостей для розвитку компетентнісного навчання та освіти зорієнтованої на цінності, розширення можливостей для надання учням максимально можливої свободи вибору змісту їх власної освіти.

Ризики: зациклювання на застарілому компетентісному підході, який був педагогічною модою у 70-х роках минулого століття, ігнорування інших прогресивних підходів до організації освітнього процесу (особистісно-орієнтованого, діяльнісного, культурологічного, гуманістичного, метапідходів до освіти тощо).

Шпаринка № 6

Утвердження світової практики окремого існування усіх трьох ланок шкільної освіти.

Маємо, що маємо: розтягнуту на 11 років «початкову школу» як гібрид «слона і носорога», школу І-ІІІ ступеню, тривалість навчання в якій не відповідає європейським стандартам.

Має бути за новим законом: запуск повноцінної старшої профільної школи як окремої самодостатньої ланки перед університетського (академічний ліцей) чи професійного навчання.

Ризики: відокремлення ліцеїв від основної школи прописана через «як правило», що дає можливості для численних «винятків з правила».

Шпаринка № 7

Розширення кордонів для реалізації принципу свободи в освіті.

Маємо, що маємо: головною проблемою освіти України є несвобода всіх учасників освітнього процесу у всьому.

Має бути за новим законом: поступове утвердження професійної свободи педагога (право працювати за розробленими ними освітніми програмами, обирати шляхи досягнення очікуваних результатів тощо). Закон дає можливість створити передумови для того, щоб досягнутий рівень свободи всіх учасників освітнього процесу став головним критерієм оцінки успішності роботи вітчизняної освітньої системи нового тисячоліття.

Ризики: практична реалізація принципу свободи в освіті вимагає радикальних змін у свідомості та у всьому устрої системи освіти (відходу від централізму як основоположного принципу управління системою освіти, зведення ролі бюрократичної надбудови в освіті до необхідного мінімуму, утвердження неієрархічних способів взаємодії по горизонталі й навіть у дизайні будівель).

Шпаринка № 8

Крок до прозорості фінансових потоків.

Маємо, що маємо: процвітання «тіньової економіки» школи, замаскованої під «благодійність», бурхливий розвиток тіньового навколоЗНОшного бізнесу (репетиторство, видання посібників тощо).

Має бути за новим законом: забезпечення фінансової прозорості (кожен навчальний заклад муситиме оприлюднювати інформацію про надходження усіх коштів, а також їхнє призначення).

Ризики: оприлюднення лише офіційного фінансування закладів освіти з місцевих бюджетів, подальша тінізація каналів їх додаткового фінансування.

Шпаринка № 9

Утвердження доброчесності.

Маємо, що маємо: обман та інші порушення академічної доброчесності, як набули системного характеру, зі сторони всіх учасників освітнього процесу, починаючи з дитячого садочка і закінчуючи захистом докторських дисертацій.

Має бути за новим законом: запровадження норм стосовно академічної доброчесності, встановлення єдиних для всіх рівнів освіти видів порушень академічної доброчесності та відповідних санкцій щодо порушників.

Ризики: може скластись ситуація «хотіли як краще, а вийшло як завжди» у випадку вибіркового застосування відповідних санкцій та застосування принципу «взаємної амністії».

Шпаринка № 10

Професійна реабілітація вчительства та ребрендинг професії вчитель.

Маємо, що маємо: професійну кризу вчителювання та вчительства, яке є «найбільш упослідженою» і «страшенно пригнобленою» категорією населення в Україні.

Має бути за новим законом: підняття престижу і статусу вчительської праці (зафіксовано підвищення оплати вчителів - мінімальний розмір оплати вчительської праці встановлювався у розміні трьох мінімальних заробітних плат, що станом на вересень 2017 року складає суму 3200 х 3 = 9600 грн.).

Ризики: збільшення видатків, яке не буде підкріплено можливостями бюджету, що призведе до відтермінування практичного запровадження або до інфляції.

Оригінал на сайті «Освітня політика».