Автор: Іван Примаченко, засновник платформи Prometheus.
Заступник міністра фінансів Сергій Марченко в коментарі VoxConnector заявив, що Міністерство планує у 2018 році зменшити кількість отримувачів стипендій з 45% до 25%, а до 2020 року – до 15%, але, одночасно, збільшити розмір стипендії. «При 15% академічних стипендіатів розмір стипендії може бути на рівні мінімальної зарплати», - сказав він.
Добре це чи погано? З одного боку, це крок у вірному напрямку. Академічні стипендії, що надаються за успіхи в навчанні, мають бути значними, щоб стимулювати студентів не шукати підробітків, а сконцентруватися на їх профільній діяльності - навчанні та науці. А збільшити розмір академічних стипендій без зменшення кількості їх отримувачів зараз навряд чи можливо з об'єктивних економічних причин.
З іншого боку, в Україні велика кількість студентів, які не підпадають під поточні умови видачі соціальних стипендій (вона розрахована на дітей-сиріт, шахтарів, чорнобильців тощо), але родинам яких може бути фінансово непідйомно відправити дітей навчатися в обласний центр чи столицю. Не надаючи таким студентам можливість отримати соціальну стипендію, ми обмежуємо здібним дітям доступ до якісної освіти, погіршуємо вертикальну мобільність населення і, відповідно, шкодимо економічному розвитку в довгостроковій перспективі.
Втім, звичайно, що соціальні стипендії мають видаватися гнучно і розумно: не всім в однаковій кількості, а в залежності від матеріального становища кожної родини і міста, в якому буде навчатися студент. Про все це ще три роки тому докладно писав Єгор Стадний - https://ukr.lb.ua/…/290083_chomu_tsya_stipendiya_maie_znikn….
Перший крок до реальної реформи стипендій зроблено, але якщо не зробити другий крок, будемо мати систему, що за якісним впливом на освіту та економіку мало чим буде відрізнятися від старої.
