Автор: Ігор Лікарчук, екс-керівник Українського центру оцінювання якості освіти.
Оце собі думаю над словами однієї вчительки, котрі почув від неї упродовж кількахвилинної зустрічі. Ким є класний керівник у сучасній школі?
За моїм переконанням - це найбільший цап-відбувайло, від якого вимагається страшенно багато.
І 98% того, що вимагається, - не потрібна і беззмістовна робота. Починаючи від так званих «виховних годин» і закінчуючи стеженням за учнями в соцмережах.
А у деяких міських школах навіть пробували класкерів командирувати до нічних клубів, щоб глянули одним оком - чи немає там їхніх вихованців. Але не дали грошей на те, щоб туди зайти... Й чоловіки своїх дружин-учительок туди не пустили.
Ото чомусь мені здається, що оце цапство-відбувайлівство (класне керівництво) має бути ліквідоване назавжди. Разом із отією совково-комуністичною виховною роботою. Спробуйте довести протилежне.
Думаю, не вдасться. Бо маю в дипломі другу спеціальність: «виховна робота». Тож про «виховну роботу» знаю майже все.
І якби (не дай Бог) був міністром, то одним із перших наказів класне керівництво поховав би назавжди...
