Віктор Громовий: маразм №9 - "Конкурсоманія"

За усілякими конкурсами часто не вистачає часу на основну роботу школи - вчити й виховувати

Віктор Громовий: маразм №9 - "Конкурсоманія"

Автор: Віктор Громовий, освітній експерт, заслужений вчитель України.

Прошу вас звернути увагу ось на що: у школи приходять численні листи про конкурси різних напрямків і рівнів. Іноді цих листів до сотні за місяць. Ось одні із найтупіших конкурсів: конкурс на кращу ідею вигнання кротів з городу, не застосовуючи хімії, конкурс "Якби я був горобцем", "Якби я був деревом"… Ще є численні конкурси про податки, безпеку праці і т.і. Особливо "цікаві" були конкурсні роботи про бджіл...

Згадую слова одного з викладачів універу після практики: "Вам там у школі  хоч учня живого показали, чи ви весь час якісь тексти набирали?". 

Школа молиться, коли це безглуздя припиниться. Діти, бувало, таке напишуть у конкурсних роботах... Вони їм теж обридли, а більшість з них проходять у добровільно-примусовому порядку…

Лист від вчительки сільської школи

Реальні реформи плюс деконкурсизація всієї освіти

Почну з того, що я не маю нічого проти різноманітних конкурсів у школі чи конкурсів для шкіл. Звісно, якщо вони в радість дітям та вчителям.  Конкурси можуть бути справжніми детонаторами творчості, здатними пробудити дрімаючі таланти, підтримати нестандарт, відкрити дорогу «білим воронам».

Я сам був ініціатором проведення конкурсу "100 кращих шкіл України", який у 2006 році пройшов "на ура". Радий, що досі у різних куточках України про нього згадують добрим словом. Тоді ми не лише помітили і оцінили здобутки багатьох шкіл, а і сприяли налагодженню мережевої взаємодії між цими центрами  авангардної педагогіки. За кошти організаторів конкурсу за сприяння видавництва "Шкільний світ" вийшла і була безкоштовно поширена книга-каталог цих шкіл, пройшла урочиста церемонія вручення відзнак тощо. Вийшло незаформалізоване чудове свято. У цьому конкурсі взяли участь понад дві тисячі шкіл. Це попри те, що жодна бюрократична установа не була залучена до проведення цього конкурсу і ніякі важелі адміністративного впливу не були задіяні.

Для мене особисто перемога у Всеукраїнському конкурсі "Учитель року" у номінації "Керівник навчального закладу" стала єдино можливим шляхом до офіційного визнання. Тож, особисто я маю всі підстави бути конкурсофілом.

Але…  Є конкурси, які надихають, і є конкурси заради конкурсів. Не можу не чути стогону своїх колег, які страшенно потерпають від конкурсоманії.

Наші сусіди поляки мають приказку: що занадто, те не здраво. Саме так і слід оцінювати нинішню ситуацію, адже давно перейдено усі ж розумні межі охоплення усілякими конкурсами учнів та вчителів.

Школа без "доганялок"!

Школа без "доганялок"! – цей лозунг окреслює один із простих шляхів підвищення ефективності роботи школи.Адже  конкурсноперевантажена  шкільна освіта не справляється із виконанням своїх основних завдань. Оскільки на те, щоб сіяти «розумне, добре, вічне» не залишається ні сил, ні час, ми зрештою  пропонуємо дітям конкурси замість освіти.

На жаль, "доганялки" – це не рухливі ігри(так діти називають усі ці  конкурси). Замість справжніх ігор у доганялки дітей змушують брати участь у інших іграх дорослих людей.Найрізноманітніші  центри, служби, державні установи  і навіть деякі громадські організації  добре навчились створювати ілюзію роботи за рахунок спихування на школу заходів, які б вони мали проводити самотужки.

Звісно, багато чого залежить від директора школи, його здатності фільтрувати паперопотоки та відбиватись від "вказівок". На жаль, в Україні не багато керівників шкіл мають сміливість протистояти конкурсоманії. Скоріше навпаки, більшість директорів шкіл розглядають колекціонування грамот та дипломів за участь у цих конкурсах як чи не єдиний спосіб відрапортувати про свою роботу. Управляння ж освіти часто сприймають таку колекція відзнак як чи не єдиний показник якості роботи школи.

Ось бачення цієї проблеми на рівні вчителя продвинутої гімназії у одному з райцентрів:

Для нас адміністрація школи сама відшуковує  різноманітні конкурси, тож ми «конкурсуємо» за повною програмою, навчатися ніколи… Ці конкурси потрібно якось відфільтровувати, особливо ті за участь у яких потрібно платити гроші.

А це вкрай нетипова позиція вчителя, який знайшов у собі сили протистояти абсурду:

Як боротись із конкурсоманією?! Я просто перестала виконувати розпорядження дирекції. Звісно, мушу робити те, що стосується мого предмета, а не просто брати участь у конкурсах, які вимагають якоїсь творчої роботи (від податківців чи  пожежників...).  Мушу, інакше атестацію не пройду, я й так у немилості свого інспектора.

А це вже висновок працівника інституту післядипломної освіти з приводу підґрунтя для конкурсоманії:

Уявіть себе плазуном, мухою, жабою, сліпим кротом, на якого розпочалося всенародне полювання… Точно це змова. Шизоїдність творців чиновничого фольклору, помножена на фактор їхньої нудьги, яку вони собі ось так розганяють. Усе це не складне математичне рівняння, в результаті якого треба дізнатись, чому дорівнює Х (ікс)? Тобто, хто ж у нас дурний?

Ось лише короткий список конкурсів, який дає уявлення про масштаб проблеми:

1. Конкурс дитячого малюнку "Охорона праці очима дітей" http://ohoronapraci.kiev.ua/konkurs-malyunka/;

2. Літературний конкурс "Уявіть себе деревом, що росте в лісі..." (окреме дякую Укрпошті!) http://www.ukrposhta.com/www/upost.nsf/%28documents%29/11C48570FF190C80C22577B200250015;

http://mail.good-luck.com.ua/actions/literaturnij-konkurs-uyavit-sebe-derevom-scho-roste-v-lisi;

3. "ПОВЗИК — Птах року 2016" (організатор - Національний еколого-натуралістичний Центр) https://nenc.gov.ua/wp-content/uploads/2016/02/25-02-46.pdf;

4. Щорічний Всеукраїнський конкурс "Вчимося заповідувати"(зновузгадуємо «незлим тихим словом» Національний еколого-натуралістичний Центр учнівської молоді Міністерства освіти і науки України). http://www.rivneosun.rv.ua/metodichn-dokumenti/polozhenja/-vchimosja-zapov-duvati.html;

5. "Соняшник-учитель" Див.: Положення Про проведення українознавчого конкурсу "Соняшник-учитель" http://gra-sonyashnyk.com.ua/steacher.php;

6. Всеукраїнська природнича гра "ГЕЛІАНТУС-природознавство для дорослих"(9-11 клас);

7. Всеукраїнська українознавча гра з "СОНЯШНИК" ( 1-11 клас);

8. Всеукраїнський конкурс з англійської мови "ГРИНВІЧ" (2-11 клас);

9. Міжнародний конкурс з інформатики та комп"ютерної грамотності "БОБЕР" (5-11 клас);

10. Міжнародна гра-конкурс з російської мови "РУССКИЙ МЕДВЕЖОНОК" (2-11 клас);

11. Всеукраїнський історичний конкурс "ЛЕЛЕКА" (5-11клас);

12. Міжнародний математичний конкурс "КЕНГУРУ" (2-11 клас);

13. Природничий конкурс "КОЛОСОК" (2-10 клас);

14. Всеукраїнський учнівський фізичний конкурс "Левеня".

Деконкурсизація української освіти вкрай необхідна з кількох причин:

1. Не можна допускати, щоб і надалі вся енергія паровозу йшла в свисток. Так відбувається у випадку коли школи та й інститути післядипломної педагогічної освіти зосереджують свої зусилля на абсолютно другорядних речах.

Думка вчителя з цього приводу:

"За усілякими конкурсами часто не вистачає часу на основну роботу школи- вчити й виховувати. Як не агітбригади, то ЮІР, то "Котигорошко", то туристи, то пожежники. На усі ці "свистопляски" треба направити команди учнів. От і виходить, що уроків у 9-10 класі майже немає. Після уроків на репетицію не збереш: учні просто тікають, як щури з тонучого корабля. Та  й учителі з мізерною зарплатою не дуже рвуться "витягувати" за рахунок свого вільного часу якусь "контору" з продукування конкурсів. От і репетируємо на уроках". 

2. Необхідно змістити акценти з тих, учнів, які можуть досягнути успіху на тих, хто зазнає невдачі. Саме це є одним із простих секретів успіху передових систем освіти, зокрема, фінської школи. У Фінляндії відразу ж піднявся загальний рівень навчальних досягнень учнів, як тільки відійшли від за циклювання на переможцях усіляких конкурсів і олімпіад і зосередились на так званому «останньому учневі»(там його називають «дитиною з прихованим потенціалом»).

Щоправда, в Україні він навіть до школи не ходить…

Думка вчителя з цього приводу:

Усе ніби-то й нічого, але вимоги до робіт - атас! Завдання не відповідають віковим категоріям, адже не може учень 3 класу самостійно презентацію зробити чи щось подібне. Конкурси ж спрямовані  не лише на  спеціалізовані школи, а й на звичайнісінькі ЗОШі, де все не так, як думають у верхах…".

"Особливо "цікаві" були конкурсні роботи про бджоли. Положення про V Міжнародний екологічний конкурс "У кого бджоли - у того й мед" http://www.nenc.gov.ua/1540.html 

3. Не можна добровільно-примусовими методами залучення дітей до участі в цих конкурсах сіяти негатив, створювати "стіну плачу" (так у багатьох школах називають місце, де вивішуються дипломи та грамоти переможців цих конкурсів). Навіщо потрібні перемоги заради перемоги? Причому за принципом "мы за ценой не постоим". Якщо замість радості і смаку перемоги є лише відверте роздратування і тих, хто проводить ці конкурси і тих, хто їх організовує…

Думка вчителя з цього приводу:

«Школа молиться, щоб це безглуздя нарешті припинилось. Діти, буває, таке напишуть у конкурсних роботах!!! Вони ж їм теж обридли, адже більшість з них проводяться у добровільно-примусовому порядку

Конкурс про кротів - то апогей абсурду. Я перечитала, що писали діти. Один пропонував лякати їх пітардами, інший взагалі хотів віддати в Африку голодаючим країнам у харч, ще дехто банально констатував, що кротів на городі ніколи не бачив… Стільки нісенітниці я не читала з часу , коли у 6 класі попросила дітей написати твір на тему "навіщо людям годинник". Не пішла їм тоді ця тема».

4. В Україні конкурси - це ще і бізнес на школі. Це ще один «відносно чесний» спосіб поскубти й так не переобтяжені зайвою копійкою, вчительські кишені.

Ось що пише вчитель сільської школи:

"Платні конкурси уже всім набридли. Це не тільки "приНУДИЛовка", а й викачка грошей.  Якщо на безплатні конкурси вдається ще когось з учнів "вламати", то на платні вчителеві просто треба покласти свої гроші і чемно запросити дитину до участі".

На завершення моїх роздумів, пропоную два принципових підходи, які дозволять зняти проблему.

По-перше, у взаєминах із школою перш за все слід дотримуватись гіппократівського принципу "не нашкодь". Цей головний принцип надання першої допомоги  у медицині не менш актуальний і для освіти. Різниця лише в тому, що освітяни вже і не сподіваються отримати реальну допомогу від будь-кого. Вони просто благають: дайте нам дихати, не заважайте виконувати наші прямі обов’язки, не прикривайтесь школою імітуючи бурхливу діяльність! Проводьте які завгодно конкурси, святкуйте ювілеї чи пишіть "плани заходів", але без нас… Те, що буде нам до душі, ми самі віднайдемо і самі проведемо.

По друге, варто нарешті на усіх рівнях зрозуміти: школи не повинні змагатись одна з одною(в тому числі і за кількістю переможців усіляких конкурсів), а лише самі з собою. Бо, наприклад, не може бути в одній ваговій категорії елітна гімназія і "масова" школа в спальному мікрорайоні… Перша, завжди буде серед лідерів усіляких рейтингів, а друга – в нижній частині списку, яких би зусиль вона не докладала.

Цей підхід знімає низку проблем і відкриває нам шлях до справжнього прориву у роботі щодо підвищення якості освіти.

Оригінал

Освіта.ua
14.09.2016

Популярні блоги
О. Калинич: відверті висновки про дистанційне навчання З поняття «дистанційне навчання» треба прибрати слово «навчання», замінивши на «імітація»
Ігор Лікарчук: освітній процес втрачає сенс Результати екзаменів не повинні бути підставою для оцінки роботи вчителя, це оцінка роботи учнів
Н. Глюз: ми продовжуємо старі схеми і подвійні стандарти На ЗНО живе страшний вірус, що через маску і антисептик не вб'ється, а випускний гулятимуть без масок
О. Мірошниченко: поради вчителям від кіноактора Навіть примітивна камера збільшує всі емоції і розкриває великі й маленькі секрети
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Вікторія
А що ж тоді будуть робити табуни чиновників різних рангів? Це ж єдине, що вони можуть - складати рейтинги, підраховувати результати, надавати рекомендації, перевіряти роботу та брати хабарі. Всі реформи у освіті саме підпорядковуються єдиній меті- зробити життя освітянських чиновників більш комфортним і забезпечити їх роботою.
Віктор Громовий
P.S. Disclaimer Я не знаю, добре це чи погано. Я - неупереджений експерт, який лише інформує вас про існування реальних альтернатив. Ваші погляди на цю проблему, якими б вони не були, - найкращі! Це єдино правильні погляди. Не треба посилати мене працювати директором школи, я вже це робив упродовж 12 років. Звання заслужений вчитель України я не купував, я його здобув як переможець Всеукраїнського конкурсу «Вчитель року» в номінації «Керівник навчального закладу» ще у квітні 2001 року. Хай у вас усе виходить. Будьмо!
Vika
Все просто. Діти добровільно-примусово оплачують участь у конкурсах. Гроші деребанять між собою благодійні юридичні особи та міністерство, яке кришує цей грошовий потік відповідними наказами. Податкии з благодійності не сплачуються. Для реєстрації благодійної юрособи не потрібний статутний фонд. Всім вигідно за виключенням вчителів та дітей, для яких ця благодійність і повинна була б проводитись, зацікавлюючи їх за кошти благодійників до участі у безкоштовних для них (учнів) конкурсах в позаурочний час. Учні самі собі благодійники, та ще годують балгодійних юросіб та міністерство. Висновок. Міністерство не буде боротися з конкурсоманією.
Lora
На 2 штатних викладачів з мови і літератури у коледжі тільки у жовтні місяці прийшли листи про участь в конкурсах ім. Шевченка, Патріот, SONFLAUER, олімпіада для студентів 1-2 внз з мови, і ще чекаємо лист про конкурс ім. Яцика. Як це все назвати?! Коли цим займатися? Обласний етап конкурсу ім. Т.Шевченка планується провести у суботу (законний вихідний), 17.12, коли повним ходом йде завершення семестру. Сподівалася, що хоч поменшає цих конкурсів, а їх, навпаки, стало ще більше...
Larisa Shistko
Для Lora: Ви забули ще обласні конкурси =) у нас, наприклад, ще був фестиваль-конкурс до річниці Івана Франка, а ось наближається День писемності, до якого теж необхідно розробити та провести заходи. І нас теж двоє
Коментувати
Накипелов
Міністерські лицеміри та їх шестірки спочатку зривають уроки конкурсами, звітами та іншими непотрібними заходами. А потім волають, що вчитель не може навчити. Ось така політика довбоїбізму в Україні.
ОЛЕНА
Ви ще не згадали Кришталеву сову, Левеня,колосок, А чого вартий щорічний конкурс ,,,,Украіна і державотворення! Що нового можна придумати щороку?!А SONFLAUER2016 ?R?,більшість конкурсів платні. Аналіз результатів, які приходять до школи, говорить про те ,що результати оцінюються навмання і не відповідають дійсності. А вже "подарунки"- ТО ВЗАГАЛІ ОКРЕМА РОЗМОВА - невідомо, за що діти платять гроші.Кожна школа спроможна сама провести такий конкурс і безкоштовно!
Увірвався терпець
Це ви, шановні колеги, не мешкаєте в Харківській області. Вам у нас "повчитися" щодо проведення конкурсів. Останні "ноу-хау": обласний конкурс для дітей та молоді "Місцеве самоврядування - це ми!" ( чиновники черпають з ідей дітей знання для себе). І наступний конкурс: на кращу пересувну композицію "Натюрморт осені" серед відділів освіти в рамках Великого Слобожанського ярмарку. Отакої! А вам слабо?????????????????
Анна
Отакої. Тут пишуть про маразм, а в іншій статті-повідомленні пишуть про Міжнародний конкурс ім. Шевченка, урочисте відкриття якого відбудеться вже 6 жовтня, на диво швидко. Отож, шановні колеги, поспішаймо до школи виконувати новий наказ МОН. А точніше, швиденько готуймо діток до шкільного і районного етапів, бо грошенята на проведення вже виділені. Не нам, на жаль
Любов
Пане Громовий повага! Працюю директором і завжди відстоюю думку про те, що робити треба те,за що платять гроші. Треба учити дітей! При здачі ЗНО ніхто не питає в яких конкурсах ти брав участь. Здається,що в МОН працівники зійшли з небес. Школа не вказує ні податківцям,ні пошті,ні ще будь-кому як працювати, що проводити, що ні. Чому у нас так? Певне тому, що дозволяємо, не відстоюємо. Адже кожен навчався і кожен знає як вчити, що робити,хоча на наші зарплати ніхто не поспішає.
анна
Молодець! Цікаво, чи хтось з МОНу це почує? А те, що директори хочуть кількості, правда
Лілія Козак
добровільно!!!! і все !!!! і крапка !!!!! і не оінювати діяльність школи за к-тю конкурсів і районо теж!!!! тоді місцеві чиновники не будуть "давити" на школи БО ЩО кладемо в критерії оцінювання ,те і вимагаємо !!!!!!!
для людини
лишь человек, не способный продумать немного дальше собственного наса будет говорить о том, что кому-то надо помогать... Помогите мне)))), или моим детям))), или моим соседям))), или , О.-помогите олигархам. Они, убогие, не знают на какой горшок сесть-золотой или платиновый...ДА не "помогать" следует, а иметь стратегию развития ОБРАЗОВНИЯ для ВСЕХ детей страны, а не тому поможем, а тот и так обойдётся... Тут подтянем, там подрежем, на наш векхватит а там и трава не расти... Денег нет. Не несите ЧУШЬ. Посмотрите КАК живут ЧИНОВНИКИ. и от образования тоже...За ЧЕЙ счёт олигархи стали олигархами. Неужели это их предки тежко работали, чтобы потомки имели наследство. Да не будьте же близорукими или не считайте остальных такими, поскольку те, о которых Вы говорите, что им, дескать, помогать надо, станут половозрелыми очень скоро... И мне здесь тоже жить(((
Ганна Куцин
Ще такої розумної, аналітичної статті не читала. Як добре, що в Україні ще збереглися люди в освіті, які мають здоровий глузд! Дякую за те, що Ви є, мої однодумці!
Не вірю
Все написане тут - правда, гірка правда..Та чи читає це пані міністр? Якщо читає цей сайт і коментарі вчителів, то навіщо влаштувала це анонімне опитування стосовно бюрократизму в освіті? Думаю, що нам так і не доведеться працювати в нормальній, реформованій, несовдепівській школі, а "театр абсурду" буде продовжуватися.
Освітянин
Маразм №10-Плани виховних робіт, які неможливо виконати. Маразм №11-атестація вчителя (показуха), маразм №№№№ і т.д. Ми працюємо в маразмі, який потрібно ліквідовувати як чуму. Ніякі поступові реформи їх не виведуть, ці маразми породжують один одного (точніше наші керівники їх породжують наввипередки, щоб сподобатися керівникам вище). І лише вільний в думці і діях учитель здатен підняти престиж школи без допомоги наших керівників, які всі зусилля вчителя переводять у маразм, не дають творчо працювати, усе зводиться до паперової волокіти і в подальшому-до небажання працювати. Хочеться просто кричати - не заважайте працювати!!! Кріпіться шановні, і на нашій вулиці буде свято. Слава Україні!
Родион
Для Освітянин: Маразми це - середовище існування, процвітання і жирування переважної більшості освітянського чиновництва. Чим нижчий професійний, діловий, моральний, інтелектуальний рівень начальника відділу, спеціаліста, методиста та і окремих директорів, тим більше маразмів на голову вчителя. Комплекси професійної неповноцінності роблять свою справу, а від гіперкомпенсації - зверхність, пафос і маразми. Як може директор - вчитель музики з трирічним стажем і мажорськими повадками атестувати математика з 25-річним стажем і званнями? Чому спеціаліст відділу чи методист не сяде поруч з учителями розв"язувати олімпіадні задачі, а лише вимагає олімпіади, конкурси, МАН? Багатьом маразотворцям корона мозок здавила. Коли чиновник злітає з трону і опускається на землю (стає простим учителем) і стикається з ним же створеними маразмами - безпораднішої і нещаснішої істоти я не бачив.
Коментувати
Вчитель однієї із шкіл України
Забули згадати конкурс листів "Напиши листа собі 45-річному" від Укрпошти. Цей конкурс скинули на школи. І діти на зимових канікулах приносили листи, ще й фотокартки і копію свідоцтва додавали. Отаке-то.
не,
Для Вчитель однієї із шкіл України: ну не дураки? Одна бяда - дураки и дороги. Умный, или хотя бы недурак-учитель ЭТИМ заниматься не станет
Тетяна
Спробуйте
не,
Для Тетяна: я НИКОГДА не участвую, если МНЕ навязывают что-то. Попробуйте. Состояние полёта... Поскольку учитель он на то и учитель, чтобы Учить. И Учить НЕподчинению глупости и чванства - тоже. Хотя, скажу честно, что бы было варианте 37года - не знаю. Да и никто не знает. Что бы было, если бы замаячили большИИИИИе бабки - тоже не знаю. Конкурсы - это огромадные бабки для учредителей. Осознавая это учителю, я так считаю, следовало бы и детям (родителям) показать как перспективу, так и то, что за ИХ счёт, за счёт ИХ денег и ИХ времени некто неплохо имеет...
Коментувати
Юля
Моих детей заставляют участвовать во всех этих гринвичах и кенгуру в обязательном порядке. Складывается такое впечатление, что это не спроста. До меня уже дошла информация, что все, от учителя до директора имеют процент с каждого конкурса.
Юрій
Для Юля: Ага! Якщо дітей мало, то вчитель ще й свої гроші докладе, що по пошті відправити матеріали або "вчителеві просто треба покласти свої гроші і чемно запросити дитину до участі". Спробуйте самі організувати дітей до конкурсу, будете "відсоток" мати, допоможіть вчителю!
Юля
Для Юрій: Хорошо. Пусть не учитель, но зауч имеет 100%, это уже проверенная инфа.
Валя
Для Юля: Завуч тут взагалі при чому? Якщо вчитель відправляє сам кошти, то може на якийсь листок паперу і залишиться! А скільки вчитель проводить сам конкурсів у школі під час проведення тижнів. За які кошти він купує для Ваших дітей подарунки, дипломи?. Ото ж бо, все зісвоєї зарплати!!!
Коментувати
Svet
Читаю, а в голові "Сняшник" для вчителів, для дітей, "Патріот", Яцик, Шевченко, олімпіада, два рази на місяць обов’язково конкурс творів то про те , що ми європейці, то про ювілярів ( як мінімум до 5 друкованих сторінок з вимогами наукового дослідження). З жахом чекаю, що Укрпошта цього року утне( А ще МАН. Місцеві та обласні поетичні конкурси. Про хороше : податкова у нас спокійна, вже років п’ять нічого про себе писати не просить. Тьху-тьху-тьху)
Конструктив
Цитую текст: "школи не повинні змагатись одна з одною(в тому числі і за кількістю переможців усіляких конкурсів), а лише самі з собою. Бо, наприклад, не може бути в одній ваговій категорії елітна гімназія і "масова" школа в спальному мікрорайоні…" Це ІСТИНА в останній інстанції. 100% вірно і всі це розуміють! Якщо ні - то грош ціна усіляким новаціям і їхнім творцям.
людина
Для Конструктив: Так-то воно так, тільки пізніше, при зарахуванні на бюджет до ВНЗ якраз найбільше постраждають випускники масових шкіл зі спальних районів, бо бюджетні місця підуть за краще підготовленими абітурієнтами, що закінчили елітні гімназії.
чушь
Для людина: полнейшая чушь. Подготовиться способен ребёнок и из спального района. А то, что творят "резворматоры" - это П Р Е С Т У П Л Е Н И Е перед будущими поколениями...
людина
Если у его родителей есть деньги на репетиторов или хотя бы на некие консультации. Ведь часть уроков дети в обычных школах попросту прогуливают, когда учитель болеет, а замен в обычных школах нет-экономия бюджетных средств. Так не прячьте головы в песок, уважаемые Конструктив и чушь, и признайте реальные трудности школьника из периферийной школы или школы-интерната. Им надо помогать.
Коментувати
Сергій
Хоча і ставлюся негативно до радянських часів, але не пригадую про таку кількість конкурсів як зараз.