В. Бєлий: поріг ЗНО "здав/не здав" - сьогодні і завтра

Комплексний підхід до справжньої трирічної профільної освіти старшокласників (10 – 12 класи)

В. Бєлий: поріг ЗНО "здав/не здав" - сьогодні і завтра

Автор: Володимир Бєлий, заступник директора з НВР, фізико-технічний ліцей м. Херсона.

ПОРІГ ЗНО "здав/не здав": сьогодні і завтра

ЖИТТЯ

Є у ньому певні речі, котрі хоче-не хочеш, а кожному випадає весь час робити самостійно. У дитинстві, наприклад, потрібно стати спроможним самостійно вдягатися. Потім залишатися здатним до того якомога довше. З навчанням так само – важливо бути здатним опанувати спочатку письмо, рахунок та читання, а потім «пішло – поїхало»: алгебра, геометрія, іноземна тощо.

Закінчується цикл навчання і відповідно до вікових особливостей кожен має продемонструвати свою навчально-освітню спроможність на екзаменах (тестуваннях), і вже не своєму вчителю, який десь підкаже, а десь «закриє очі» на підказку зі сторони чи т.п. «зрозумілі» для «своїх» речі, котрі ж ніяк не сприяють об’єктивному встановленню рівня спроможності кожного окремого випускника країни.

УМОВИ

Об’єктивність підсумкових чи конкурсних оцінювань, зазвичай, не викликає заперечень, гідних уваги, якщо всі випускники знаходяться у рівних умовах. У нас з останнім ще багато негараздів, бо, наприклад, совісний випускник опиняється у гіршому стані ніж нахаба, якому якби потрібно декілька разів протягом процедури тестування до туалету. Більше того, ми ніяк не спроможемося до того, щоб на бакалаврат університету ВСІ вступали виключно через ЗНО. До сих пір знаходять «причини» декому зробити виключення. Вже скільки управлінських урядових команд бралися зняти з черги денної цю соціальну несправедливість для мільйонів заради тисячі «особливих» і щораз виявлялися НЕСПРОМОЖНИМИ.

Навіть «хитрий туалетний трюк» виявляється для нашого керівництва «міцним горішком» попри те, що скрізь у світі про таке й мови не має, а у нас без «материнської любові влади» до слабеньких дитяток ніяк не можна.

НЕСПРОМОЖНИМИ виявляються наш освітній менеджмент та методичні служби й щодо забезпечення дійсно державної підсумкової атестації випускників школи. Чого вартий лише антиприклад ДПА з англійської цього року – саме у методкабінетах порозривали пакети завдань за день до його здійснення, яке мало бути аналогом ЗНО. До речі, освітянська нова команда не спромоглася не те що на дієві санкції подібним горе-методистам, що зіпсували важливу державну справу, а й, навіть, на відкритий аналіз причин появи таких центрів ігнорування сутності державної освітньої політики.

ТОЧКА ВІДЛІКУ

Зрозуміло, що випускник, який зумів виконати однакове для всіх завдання на всі 100% правильно не викликає жодних сумнів щодо його навчально-освітньої спроможності. Хоча при цьому ще не факт, що дехто з таких і не тільки, з якогось моменту втратять бажання вчитися і замість відвідування занять в університеті, вирвавшись з «лап» батьків/вчителів-контролерів почнуть заробляти в Інтернеті гроші, працюючи день і ніч на іноземні комп’ютерні фірми. У житті не має правил без виключень, у тому числі й такого, коли почасти людина з причини недалекоглядності (вільна воля вольному) веде себе як ворог самому собі.

Не менш зрозуміло, що усі, хто хоча й не всі, але багато завдань виконав правильно є спроможним щодо подальшої освіти у її вищому професійному сегменті.

А де ж той низ, що розділяє спроможних та неспроможних?

Він там, де розміщуються напівспроможні, тобто ті, хто здатен на половину правильного дійства.

Як би ми критично не ставилися до промахів, але наполовину правильно зроблена справа є справою, що навіть формально не може кваліфікуватись як провалена: фіфті – фіфті є тією точкою відліку, з котрої завше легко зміститись у зону «більшої половини» (згадаймо анекдот про єфрейтора). 

Чого не скажеш про «доробок», що є меншим за половину: такий ніяк не дотягує навіть до напівспроможності. Світовий досвід є тому підтвердженням: у країнах, що є стабільно розвиненими чи стрімко розвиваються вимоги до здобувачів освіти на високому рівні, а у країнах, що у стагнації вони весь час знижуються.

ЗМІСТОВНІСТЬ

З якого ж науково-освітнього «тіста» має бути той «пиріг» ціннісної спроможності випускника школи, яким могло б послуговуватись суспільство: спочатку – викладачі ВНЗ, потім – роботодавці і насамкінець – споживачі? Мова про сертифікати ЗНО з різних предметів для вступу до ВНЗ.

ПО-ПЕРШЕ, - рідна та іноземна мови для здобувачів усіх спеціальностей рівня вищої освіти.

ПО-ДРУГЕ, - математика для всіх майбутніх студентів технологічних спеціальностей будь-якої природи (медицина, фармацевтика, парфумерія тощо у тому числі).

ПО-ТРЕТЄ, - хімія, біологія, географія та фізика для кожного відповідного профільного сегмента, причому фізика як обов’язкова на всі комп’ютерні спеціальності.

ПО-ЧЕТВЕРТЕ, - ніяких на роки вперед можливостей до підміни сертифікатів з наукоємних дисциплін іншими методом існуючого зараз вибору – «фізика або іноземна/тощо».

ОЧІКУВАНИЙ РЕЗУЛЬТАТ

Такий чи подібний цьому комплексний підхід вже на перехідному етапі до справжньої ТРИРІЧНОЇ профільної освіти старшокласників (10 – 12 класи) привнесе у середовище старшої школи значно вищу мотивацію до навчання на високому рівні наукової складності. І буде заради чого: суспільна цінність особистісної науково-освітньої спроможності – це не порожні слова. Звісно, якщо прохідний бал ЗНО «здав – не здав» не пролягатиме через зону «сліпого вгадування», а цільовими проектними кроками за три-чотири року буде доведений до рівня 50% правильного виконання завдань. Причому, навіть, у середньому підсумку за наведеними, приміром, вище чотирма сертифікатами: українська, англійська, математика/історія та профільний предмет (фізика, хімія, біологія, географія)/інше.

А ще точно буде так, що суспільство почне забувати про проблему занедбаності природничо-математичною освітою школярів. Замість неї освітня спільнота натомість зосередиться на пошуках нових сегментів та шляхів застосування наукоємної освітньої підготовки молодих випускників.

У тому числі й через поширення приватної ініціативи до створення нових видів продуктивного бізнесу та новоякісної місії закладів системи ПТО: не стільки заклади ПТО будуть бігати за роботодавцями з проханням сказати кого їм готувати, як самі готуватимуть тих, хто потіснить з ринку старих «підприємців» типу «купи – продай» завдяки відкриттю приватних нових сучасних виробництв з новітніми формами маркетингу, менеджменту та виходом на міжнародні ринки партнерської взаємодії.

Освітня СПРОМОЖНІСТЬ – це великий особистісний капітал і на нього варто попрацювати. Слово лише за такими освітніми організаторами, котрі замість продовжувати лицемірне загравання під обіцянки спрощення та полегшення змогли запалити вогонь бажання до сили та працьовитості.

Оригінал

Освіта.ua
29.06.2016

Популярні блоги
Олег Фасоля: на скільки ж зросла зарплата вчителя? Держава не може забезпечити рівень зарплати, який має відповідати статусу педагога в суспільстві
О. Костюк: Польщі потрібні таланти, а Україні – ні? Система вищої освіти України приречена продукувати масовий освітній продукт, а не унікальний
І. Лікарчук: вчитися мають ті, хто хоче здобути освіту Повна загальна середня освіта повинна бути не обов’язковою, а загальнодоступною
Д. Ламза: ніхто не хоче йти в освіту або школа без учителів Від Кабінету Міністрів немає жодних дій щодо підвищення значимості професії вчителя
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Владимир Спиридонович Бультеншварц
Почему вы считаете, что выбор между физикой и английским невозможен? Например, у меня специальность "теоретическая математика". Ну и где там ШКОЛЬНАЯ физика? Английский нужен современному ученому.
Anna
Для Владимир Спиридонович Бультеншварц: согласна)) не думаю что физика программисту нужна больше чем английский. Английский сейчас вообще всем нужен
Коментувати
Владимир Белый
Шкільна підготовка з фізики для великого спектру спеціалістів РІЗНОГО технологічного спрямування потрібно не стільки фізикою як такою, а тим, що вона надає випускнику здатність, звичку та смак до аналітики ПРАКТИЧНОГО спрямування, якого у достатній мірі не дасть жоден розділ "чистої" математики, вже не кажучи про інші предмети. У них "сидить" інший плюс - не стільки розвиток до аналізу та синтезу як здебільшого формування повноцінного бачення всіх сторін явища чи події, проблеми тощо. У всіх розвинених освітніх системах ці речі давно враховуються у національному освітньому курикулумі і не обговорюються на підвищених тонах чи на рівні спроб образити "сильно вумних", а використовуються як ази діяльності.
національний освітній курикулум - мона якимось попитом перекласти  на українську мову?
Для Владимир Белый: українська освіта не має розвиненої системи.Це дає шанс тим,хто прагне свого,покричати голосно настільки,щоб інші відчули агресію у інтонації з усіма наслідками.Тим паче зсунути "сильно вумних" в сторону,де ті не рухатимуть проти.Що сьогодні освіта?Шмат.який ще не приносить великих грошей.Що прагнуть певні кола?Щоб освіта приносила гроші сьогодні й зараз,не усвідомлюючи,що то шлях в нікуди. Але всі 25 років ми,як країна,рухаємось в нікуди...((
Коментувати
для Anna
Так вместо того,чтобы навести порядок с псевдоВУЗами (закрыть),следует давать мысль о платности обучения?Если во времена союза(сытые,будущесодеращие,финансовостабильные=демографическистабильнорастущие) университетов в стране было всего ничего,а институтов-и того меньше,и они с п р а в л я л и с ь с выпуском образованных людей,то сегодня бАмашку получает чуть-ли не кадый второй.Но вместо того,чтобы отправить преподов псевдоВУЗов работать,лучше ввести платное обучение.И к чему подобное с п о с о б н о привести?Всего лишь способно.Ввести правило для приёма в ВУЗ-50% от всего количества всех баллов на ЗНО и думать дальше.Я вообще за 70%.Или впросы более умные,не 2+2
Anna
Для для Anna: абсолютно с вами согласна)
Коментувати
_Summertime_Sadness_
"ПО-ТРЕТЄ, - хімія, біологія, географія та фізика для кожного відповідного профільного сегмента, причому фізика як обов’язкова на всі комп’ютерні спеціальності." Хоть кто-то мне может объяснить зачем ИТшнику физика(а конкретно программисту)? Английский намного нужнее.
Голосzнарода
Для _Summertime_Sadness_: Щоб уміти ремонтувати комп’ютери, а також самому складати комп’ютери та інше обладнання.
qwerty
чушь собачья, чтобы собирать комп физика нужна как зайцу стоп сигнал
_Summertime_Sadness_
Для Голосzнарода: программист не обязан уметь ремонтировать и собирать комп. Это то же самое что от плиточника требовать поклеить обои в квартире и положить паркет. Или вы из тех самых, кто любого ИТшника называют "ТЫЖПРОГРАММИСТ" и считают что они должны все уметь делать связанное с компами?
Коментувати
Олекса Позняк
ЗНО это тупик. Шпионская техника без проблем обходит контроль.Богатые поступают, бедные конкурируют
Anna
Для Олекса Позняк: я не сталкивалась с шпионсокй техникой на зно и богатые в Украине не поступают ( Англия, США, Германия и тд.). Может вы знаете случаи списывания на зно с чего-то кроме бумажных шпор? А то пока что вы просто кидаете слова на ветер.
Коментувати
Юрий
А че ж этот грамотей не написал, чтобы отменить дополнительные баллы за успешное прохождение подготовительных курсов.Как же равенство в доступе к образованию?
Anna
Для Юрий: вузам же надо на чем-то зарабатывать))
Коментувати
анна
А створили усім дітям Укоаїни рівні умови доступу до освіти? Чи ЗНО будуть і далі складати успішно лише випускники обласних чи столичних шкіл? А що робити дітм з села? Не підкажете?....
Anna
Для анна: в ПТУ. Вообще в мире в нормальных странах образование платное и получает его процентов 50 всех людей. Но у нас конечно не хватает школ-интернатов для умных детей со всей страны типу УФМЛ((
вот ведь скудоумие у человека
Для Anna: отдать ребёнка в интернат по причине ума- это ведь додуматься надо. Да,вероятно нормальные страны это Индия,страны Африки.Ну те,где образование платное.Вот ведь нормальность.Германия уе для ВСЕХ студентов бюдетные университеты организовывает.Точно-убогая страна.Куда её до нашей. Недоросла умом и развитостью. Украина - вот это РАЗВИТИЕ. Бабло везде.
astpa
Відмінити відвідування туалетів при проходженні ЗНО!!!!! Підтримую "вот ведь скудоумие у человека"
Коментувати
Андрей Козак
Если сделать задания уровня 2+2 - то в принципе все справятся с заданиями на 100% означает ли это что они гарантированно справятся с обучением в ВУЗе? Я думаю нет. Именно для этого придуман метод Ангофа, а не банальные статические пороги в 50%.
astpa
Для Андрей Козак: До метода Ангофа ще потрібно переглянути процедуру проходження ЗНО.
Коментувати