 |
Освіта за кордоном буде менш важкою, якщо заздалегідь врахувати можливі проблеми |
Проблеми адаптації студентів за кордоном
Кожен іноземний студент-початківець у навчанні за кордоном неминуче стикається з низкою проблем, пов'язаних з новим мовним, культурним, академічним і соціальним середовищем. Бути готовим до цих проблем – означає працювати на їх випередження.
Часто буває, що, вирішуючи навчатися за кордоном, майбутні іноземні студенти повні світлих надій і залишають батьківщину із солодкими мріями. Але коли вони приїжджають у країну навчання, то стикаються з несподіваними проблемами.
Труднощі при використанні іноземної мови – найбільш поширена проблема серед іноземних студентів. Знання іноземної безпосередньо пов'язане із здатністю адаптуватись до місцевої культури, соціуму і, звісно, до академічного життя.
Якщо говорити про англомовні країни, то іноземні студенти зазвичай складають тест TOEFL або IELTS, щоб довести свою здатність читати, писати й розмовляти англійською. Але успішне проходження тестів жодним чином не гарантує, що студент зможе розуміти швидку мову, ідіоми, сленг і різноманітні акценти.
Через мовні обмеження іноземним студентам зазвичай складно повністю розуміти своїх викладачів, не кажучи вже про участь у дискусіях. Мовна проблема також побічно збільшує навчальне навантаження іноземних студентів. Наприклад, якщо англійський студент може прочитати брошуру за півгодини, іноземному студенту, можливо, на це буде потрібно дві години.
Такий ефект призводить до академічних проблем. Іноземним студентам доводиться більше працювати при виконанні завдань або освоєнні літератури. Це ще більше підсилює проблеми, зумовлені кількістю роботи, що звалюється на іноземних студентів. Їм треба вчитись більше, ніж корінним жителям країни навчання, і, крім того, самостійно піклуватися про себе: купувати й готувати їжу, стежити за одягом тощо. При цьому більшість іноземних студентів ніколи не мали стільки турбот у себе вдома.
Перехід до іншої системи освіти й нові підходи до навчання найчастіше для студента є свого роду шоком. Наприклад, багато студентів не звикли до такого виду активного навчання, як колективна робота в аудиторії. В Україні вони, швидше за все, звикли до набагато більш формальних відносин з учителями і, отже, менш схильні шукати допомогу у своїх наставників.
Іноземні студенти повинні здобути не тільки хороші навички спілкування та вільне володіння іноземною мовою як в усній, так і в письмовій мові, а й оволодіти західною академічною письмовою культурою для написання академічних робіт.
Крім того, закордонні ВНЗ можуть мати різні стандарти, що стосуються домашньої роботи, строків виконання навчальних робіт, середнього навчального навантаження та спілкування з викладачем.
Іноземним студентам важко справлятися з навчальним навантаженням, що перевищує їх звичну норму на батьківщині. Також слід ураховувати, що культура освіти варіюється від країни до країни. Наприклад, університети деяких країн більшою мірою зосереджені на спільній роботі в аудиторії. Самим же іноземним студентам може не вистачати знань про те, як і де знаходити інформацію для виконання своїх академічних завдань.
Крім необхідності звикати до нового освітнього середовища іноземні студенти повинні в той же час пристосовуватись до іншої національної культури, з основами і нюансами якої вони зазвичай не знайомі.
Також, студенти можуть виявити, що, незважаючи на їх високі бали за TOEFL або IELTS, вони не здатні зрозуміти своїх однолітків, які розмовляють дуже швидко або на сленгу. Через це може виникнути відчуття ізоляції, яке особливо посилюється далеко від сім'ї.
Наприклад, кожна людина в Америці питає: «Як справи?». Але насправді це не означає, що це запитання дійсно цікавить вашого співрозмовника.
Культура споживання їжі, особливості місцевої кухні, якість і кількість їжі також вимагають певних звичок. Наприклад, у ресторанах США дуже поширені величезні порції, і у жодному разі не можна викликати офіціанта піднятим пальцем чи рукою, що вважається в Америці дуже неввічливим. Замість цього необхідно установити з офіціантом зоровий контакт.
Ще однією проблемою іноземних студентів є відсутність або низький рівень соціальної підтримки, а також туга по дому й батьківщині. Особливо це помітно, коли іноземні студенти залишаються наодинці із самими собою в пам'ятні для себе дати та свята. У той час як однолітки можуть поїхати на свята додому, іноземні студенти змушені залишатись у гуртожитку і проводити час у порожньому студентському містечку. Такі моменти можуть викликати почуття самотності та депресії.
У загальній масі студентів іноземці відчувають себе явною меншістю. Це може бути досить важким випробуванням, особливо якщо на батьківщині вони завжди зараховували себе до більшості. Іноземні студенти часто заводять дружбу з іншими студентами зі своєї країни або з іншими іноземцями, але мало спілкуються зі студентами – корінними жителями. У цьому випадку вони можуть відчувати себе ще більш чужими в країні навчання. Доведено, що іноземні студенти, які можуть подружитися з місцевим населенням, краще адаптуються й більш задоволені своїми академічними успіхами.
Та й узагалі приїхати в чужу країну, у нове соціальне, мовне та академічне середовище – теж саме, що почати життя заново. Такі основні речі, як комфорт, місце проживання та просто дружелюбність, новачкові ще необхідно освоїти.
Для багатьох життя в чужій країні може стати серйозним випробуванням у скрутній фінансовій ситуації. Іноземному студенту і його родині на батьківщині може не вистачати фінансових ресурсів для покриття всіх витрат на навчання за кордоном. Іноземним студентам часто не дозволяється працювати за межами кампусу, і в той же час вони не мають права на кредити або іншу фінансову допомогу, яка доступна студентам-громадянам країни навчання.
Студенти, які навчаються за кордоном, як правило, є одними з найбільш здатних у своїй країні. І коли вони, стикаючись з мовними та академічними проблемами, більше не входять у число кращих студентів, це може викликати депресивні настрої із серії «Куди я потрапив?».
Крім того, якщо умовою отримання стипендій або грантів на навчання є відмінна успішність, студенти відчувають великий пресинг у зв'язку з необхідністю мати відмінні оцінки.
Усі ці проблеми призводять до психологічного дискомфорту. Під тиском описаних обставин іноземні студенти можуть відчувати смуток, неспокій, розчарування, самотність, нерозуміння, тугу за домом. Крім того, можуть мати місце такі психосоматичні симптоми, як головні болі, загальна слабкість, порушення сну.
Що можуть зробити майбутні іноземні студенти?
Добре, якщо ще до приїзду в нову для себе країну майбутній студент зможе встановити контакти зі службами по роботі з іноземними студентами у кампусі свого майбутнього університету. Також ще на батьківщині бажано вивчити особливості культури приймаючої країни, щоби після прибуття вони не стали для новачка шоком.
Щоби краще опанувати розмовну мову, треба якомога більше брати участь у різноманітних соціальних подіях, таких як спортивні заходи та вечірки. Необхідно ризикувати і брати участь в аудиторних дискусіях та обговореннях, не соромитися ставити запитання викладачу. Почати можна з коротких і чітких запитань. Чим більше студент буде розмовляти, тим легше йому буде далі.
Для емоційної розрядки психологи радять іноземним студентам знайти час для хобі. Та й узагалі, щоби пристосуватись до нової ситуації, треба запастись терпінням і пам'ятати, що на це обов'язково потрібен час. Усі іноземні студенти спочатку відчувають труднощі, але якщо планувати своє навчання за кордоном з урахуванням можливих проблем, робота на випередження обов'язково принесе свої плоди.
Павло Петриченко, Освіта.ua
Посилання за темою:
Освіта.ua
09.12.2014
