Osvita.ua Вища освіта Реферати Педагогіка Різнобічний аналіз уроків. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Різнобічний аналіз уроків. Реферат

Схеми аналізу уроків за різними аспектами. Орієнтовна схема комплексного аналізу уроку. Орієнтовні схеми аналізу уроків відповідно до поставленої мети. Орієнтовна схема самоаналізу уроку. Методичні рекомендації вчителю щодо самоаналізу уроку. Психологічний аналіз уроку. Соціологічний аналіз уроку

Вимоги до сучасного уроку:

1. Урок спрямований на високі кінцеві результати, на підвищення рівня якості й ефективності навчання, на всебічний розвиток особистості.

2. Урок - відносно самостійна ланка у системі навчання.

3.Урок будується як цілісна система взаємодії учителя і учнів на основі співробітництва.

4. Урок будується на основі:

  • програмних вимог;
  • урахування можливостей учнів;
  • урахування можливостей учителя, його творчого потенціалу.

5. Кожен урок має таке дидактичне призначення:

  • засвоєння нових знань;
  • формування умінь і навичок;
  • контроль і оцінювання знань та ін.

6. На уроці комплексно розв'язуються завдання освіти, виховання і розвитку.

7. Урок має раціональну структуру.

8. Зміст навчального матеріалу відповідає основним принципам (науковість. зв'язок із життям, системність, наступність тощо).

9. Застосовуються різноманітні форми проведення уроку.

10. Використовуються нестандартні форми проведення уроку.

11. Здійснюються диференціація й індивідуалізація навчання.

12. Забезпечуються між предметні зв'язки.

13. Учитель розвиває навчальну, пізнавальну діяльність учнів і керує нею, здійснюючи стимулювання, організацію, контроль, оцінювання діяльності, озброює учнів прийомами самостійної роботи, формує навички самоконтролю.

14. Для проведення уроку створені необхідні умови: матеріальні, морально-психологічні, гігієнічні, естетичні.

15. Урок проводиться за планом - творчим робочим документом учителя.

16. Проводячи урок за планом, учитель готовий пере структурувати його в разі потреби.

17. Висока результативність уроку.

18. Учитель самоаналізує проведення і результати уроку.

Схеми аналізу уроків за різними аспектами

Орієнтовна схема повного аналізу уроку

1. Тип і структура уроку:

  • Тип, структура уроку, його місце серед уроків з теми.
  • Мета уроку, дидактичні завдання окремих етапів.
  • Витрата часу.

2. Зміст та методика повторення вивченого:

  • Повнота та глибина перевірки.
  • Методика повторення, диференціація завдань.
  • Кількість задіяних перевіркою учнів.
  • Об'єктивність та аргументація оцінювання.

3. Вивчення нового матеріалу:

  • Вимоги програми.
  • Науковість, зв'язок із життям, систематичність, доступність, співвідношення у матеріалі головного та другорядного.
  • Відповідність матеріалу цілям та завданням уроку.

4. Методи навчання:

  • Оснащеність уроку наочними посібниками, дидактичними матеріалами.
  • Обґрунтованість застосованих методів.
  • Активізація пізнавальної діяльності.
  • Використання методів проблемного навчання.
  • Поєднання фронтальної, індивідуальної та групової форм роботи.
  • Самостійна робота учнів.
  • Методика контролю та обліку знань.

5. Засвоєння нового:

  • Добір матеріалу для формування умінь та навичок.
  • Самостійна робота під час закріплення.
  • Зворотній зв'язок. Оцінювання відповідей.

6. Завдання додому:

  • Обсяг, характер і доступність матеріалу.
  • Наявність та характер інструктажу.
  • Наявність диференційованих завдань.
  • Місце домашнього завдання на уроці.

7. Характер діяльності вчителя:

  • Рівень педагогічних вимог до роботи учнів, розвитку їхніх мови, мислення.
  • Мова вчителя та загальний стиль його поведінки
  • Організаторська, управлінська діяльність вчителя. Робота з різними групами учнів.
  • Діяльність вчителя як консультанта та координатора навчання.

8. Характер діяльності учнів:

  • Самостійна робота. Робота в групах.
  • Диференціація та індивідуалізація.
  • Активність мислення.
  • Розвиток психічної сфери учнів.

9. Результати уроку:

  • Підбиття підсумків.
  • Виконання плану.
  • Рівень досягнення мети.
  • Рівень якості знань, умінь, навичок, виявлених на уроці.

Орієнтовна схема комплексного аналізу уроку:

1. Планування навчально-виховних цілей на основі програм та їхньої конкретизації за результатами консиліуму:

  • освітні завдання уроку;
  • виховні завдання;
  • завдання розвитку інтелекту, волі, емоцій, інтересів;
  • взаємозв'язок дидактичних, виховних цілей розвитку на різних етапах навчання.

2. Оцінювання оптимізації змісту. Виділення основного, суттєвого. Виділення об'єкта міцного засвоєння. Повноцінність змісту уроку на різних етапах.

3. Вибір та застосування різних джерел повідомлення учнями нових знань.

4. Оптимальне поєднання різних методів навчання під час уроку. Обґрунтованість вибору.

5. Використання різних прийомів роботи.

6. Виховання інтересу до навчання.

7. Культура праці вчителя та учнів.

8. Контроль за засвоєнням знань, умінь, навичок (форми контролю, відповідність оцінювання рівня знань).

9. Характер домашнього завдання, його диференційованість.

10. Оцінювання самоаналізу та самоконтролю навчальної діяльності.

Орієнтовні схеми аналізу уроків відповідно до поставленої мети:

1. Мета: планування навчально-виховних завдань уроку та оцінювання їхньої оптимальності:

  • Повнота, комплексність, різноманітність завдань уроку.
  • Урахування особливостей учнів класу під час планування задач.
  • Навчальні, виховні, розвиваючі завдання.
  • Наявність диференційованих завдань.
  • Правильність виділення серед системи завдань основних, найбільш суттєвих за цих
  • умов.

2. Мета: оцінювання оптимальності змісту уроку:

  • Відповідність змісту уроку вимогам програм.
  • Вибір найбільш раціональної логіки розкриття матеріалу.
  • Науковість, систематичність, доступність викладу матеріалу, повнота розкриття теми.
  • Виховна спрямованість уроку.
  • Трудова, політехнічна спрямованість уроку.
  • Оцінювання змісту матеріалу з точки зору його розвиваючого впливу (розвиток  пізнавальних інтересів, емоцій, раціональних прийомів мислення, загально  навчальних навичок та вмінь, волі, наполегливості).
  • Здійснення між предметних зв'язків.
  • Уміння вчителя виділяти у змісті матеріалу основні ідеї та думки, концентрувати  увагу на провідних принципах, фактах, законах.
  • Помилки під час підбору змісту уроку.

3. Мета: оцінювання оптимальності вибору методів, прийомів та засобів навчання:

  • Відповідність методів загальній спрямованості навчання, дидактичній меті, змісту  матеріалу, віку учнів, специфіці предмета.
  • Методи вивчення нового матеріалу.
  • Методи формування вмінь та навичок.
  • Методи стимулювання та мотивації.
  • Методи контролю та самоконтролю.
  • Оптимальність поєднання різних методів, обґрунтованість методів.
  • Використання наочних посібників, дидактичних матеріалів, технічних засобів.
  • Методика організації самостійних робіт.
  • Використання переваг кабінетної системи.

4. Мета: перевірка, оцінювання знань, умінь, навичок:

  • Місце контролю в системі уроку.
  • Методи контролю, доцільність Їхнього застосування.
  • Методика перевірки домашніх завдань.
  • Розвиток в учнів навичок самоаналізу та самоконтролю (взаємна перевірка,  рецензування, запитання тим, хто відповідає).
  • Кількість опитаних учнів.
  • Виховний бік перевірки.
  • Урахування індивідуальних особливостей під час перевірки.
  • Способи активізації учнів під час перевірки.
  • Кількість оцінок, Їхня об'єктивність, аргументація.
  • Зміст та характер запитань, завдань (відтворюючі, проблемні, спрямовані на встановлення причинно-наслідкових зв'язків та ін.).
  • Оцінювання рівня якості знань, умінь, навичок (повнота, усвідомленість, міцність, глибина, наявність системи у відповідях).

5. Мета: як формуються загально навчальні вміння та навички на уроці:

  • Які завдання формування загально навчальних навичок були помічені?
  • Які види діяльності в зв'язку з цим були обрані і чому?
  • Які завдання і вправи пропонувалися для формування загально навчальних умінь та навичок?
  • Які методи роботи були обрані і чому?
  • Які загально навчальні вміння та навички формувалися і який рівень їхньої  сформованості?
  • Які труднощі мали вчитель та учні під час розв'язання цих завдань?
  • Як здійснюються формування навичок, планування навчальної роботи (планування  відповідей, творів, доведень)?
  • Як формується вміння виділяти основне в матеріалі (вчитель концентрує на ньому  увагу, виділяє суттєві ознаки, записує основні думки, підкреслює їх інтонацією,  аналізує логіку відповідей учнів)?

6. Мета: вивчення способів активізації пізнавальної діяльності:

  • Активізація пізнавальної діяльності на різних етапах уроку.
  • Прийоми активізації у разі застосування різних методів навчання.
  • Використання проблемного навчання, індивідуального та диференційованого підходів із метою активізації пізнавальної діяльності.
  • Види активності (зовнішня, пізнавальна).
  • Моменти найбільшої активності учнів, її причини.
  • Результативність активізації в якісному та кількісному відношеннях.

7. Мета: вивчення характеру взаємовідносин учителя й учнів:

  • Організація роботи учнів на різних етапах уроку.
  • Вміння вчителя володіти класом, активізувати діяльність учнів, організувати самостійну роботу.
  • Індивідуальний підхід до учнів.
  • Рівень педагогічних вимог до учнів, до їхніх відповідей, до розвитку мови та мислення.
  • Характер постановки запитань учням.
  • Реакції на помилки учнів.
  • Репліки під час оцінювання учнів, аргументація оцінок.
  • Характер і тон дисциплінарних зауважень.
  • Загальна емоційна та інтелектуальна атмосфера на уроці.
  • Дотримання норм педагогічної етики. Культура спілкування.
  • Стиль і темп роботи вчителя, їх вплив на діяльність учнів  (енергійність, рішучість, млявість, байдужість та ін.).
  • Стимулювання успіхів учнів, арсенал стимулів.
  • Мовна взаємодія на уроці (культура мови, логічність, емоційність).

8. Мета: реалізація принципів навчання на уроці:

а) Реалізація основних дидактичних принципів у змісті та методах навчання.

б) Реалізація принципів навчання на різних етапах уроку.

в) Показ реалізації одного з принципів навчання на уроці:

  • науковості;
  • наочності;
  • активності та самостійності;
  • відповідності навчання реальним можливостям учнів та вчителя;
  • усвідомленості.

г) Які засоби, методи та прийоми були використані для реалізації принципу усвідомленості:

  • чи була використана наочність;
  • чи враховувалися вікові та індивідуальні особливості;
  • які пізнавальні завдання розв'язувалися;
  • чи була організована самостійна пізнавальна робота;
  • чи перевірені розуміння домашнього завдання, ступінь осмислення нового матеріалу;
  • які прийоми використаю для перевірки усвідомлення нового (доведення, порівняння, постановка проблемних питань).

ґ) Чи можна говорити про єдність та взаємозв'язок принципів навчання на уроці.

9. Мета: організація пізнавальної діяльності на уроці

а) Організація сприйняття на уроці:

  • підготовка до сприйняття;
  • створення умов для успішного сприйняття матеріалу;
  • види сприйняття (безпосереднє, опосередковане);
  • які нові уявлення були сформовані, наскільки вони правильні, повні;
  • управління сприйняттям з боку вчителя.

б) Формування понять на уроці:

  • якими знаннями оперують всі учні класу;
  • виділіть у структурі знань наукові факти, поняття, закони, теорії;
  • як учитель формував нові поняття, теоретичні узагальнення, висновки (використовував аналіз, синтез, порівняння);
  • який рівень сформованих понять;
  • чи були наявними всі етапи формування понять.

в) Організація запам'ятовування:

  • встановлення зв'язку нового з раніше вивченим;
  • концентрація уваги на основному;
  • організація повторення основних правил, законів, виведених на уроці, організація закріплення.

Орієнтовна схема самоаналізу уроку:

  • Чи відповідає мій урок програмі?
  • Чи правильно мною були визначені і розв'язані на уроці навчальні, виховні і розвиваючі завдання?
  • Чи оптимально було визначено зміст уроку, чи відповідає він завданням?
  • Що було основним, найсуттєвішим на уроці?
  • Чи зумів я акцентувати увагу учнів на його вивченні?
  • Чи вдало визначена структура уроку? Чи була організована на уроці робота із формування основних умінь, навичок, інтересів учнів?
  • Як здійснювались внутрішньо предметний і між предметний зв'язки?
  • Які методи і засоби навчання були використані на уроці? Чи були вдалими вибір і поєднання?
  • Які форми навчання (масові, гєупові, індивідуальні) домінували на уроці? Чи були вдалими Їх вибір і поєднання?
  • Чи об'єктивно і відповідно до норм оцінені мною знання учнів?
  • Чи правильно здійснювався на уроці інструктаж, визначалися обсяг і складність домашнього завдання? Чи було воно диференційованим?
  • Що було зайвим у моїй діяльності і в діях учнів?

Методичні рекомендації вчителю щодо самоаналізу уроку

В основних напрямках реформи загальноосвітньої та професійної шкіл зазначається, що людина повинна виховуватись у нас непросто носієм певної суми знань, а насамперед, як громадянин суспільства, з притаманними йому переконаннями, мораллю, інтересами, високою культурою праці і поведінки.

У школі урок надійно посів місце основної організаційної форми навчання, де реалізуються його глобальні мета, цілі й завдання всебічного розвитку особистості, формування її інтелектуальних можливостей, здійснення виховання.

Урок можна вважати ефективним, якщо на ньому забезпечується оптимальний зв'язок усього комплексу навчально-виховних цілей, якщо увага і мислення учнів концентруються на основних, провідних ідеях і поняттях теми, що вивчається, пробуджуються і розвиваються навчальні процеси, формуються потреби учнів у знаннях.

Усі ці вимоги до сучасного уроку мотивовані науковою сучасною педагогікою. Але всі вони здійснені без творчого ставлення вчителя до організації навчання, без його майстерності. Майстерність учителя багато в чому залежить від уміння аналізувати свої та чужі помилки.

Аналізувати урок потрібно під кутом зору певної педагогічної концепції.

З точки зору оптимізації навчально-виховного процесу можна здійснювати самоаналіз за такою схемою:

  • Які види змісту освіти передбачені навчальним планом уроку?
  • Чи відповідали методи і прийоми навчання видам змісту і навчальному матеріалу?
  • Рівні знань учнів перед уроком.
  • Якого рівня знань досягнуто в результаті уроку?
  • Ступінь усвідомлення знань учнями.
  • Доцільність використання наочності і технічних засобів навчання.
  • Чи був на уроці необхідний емоційний клімат.
  • Чи була на уроці внутрішня логічна єдність.
  • Як реалізована виховна мета уроку.

Примітка:

зміст освіти складається з:

  • наукових знань (факти. закони. теорії);
  • прикладних знань; - оцінювальних і методичних знань;
  • логічних, історичних, філософських знань.

Рівні засвоєння знань:

  • Рівень усвідомленого сприймання і запам'ятовування. Він проявляється у відтворенні засвоєного.
  • Рівень застосування знань і вмінь за засвоєним зразком, тобто у знайомій ситуації. 3. Рівень застосування знань і вмінь У новій ситуації. Тобто Їх творче застосування.

Необхідно прагнути того, щоб учні досягли засвоєння основних знань і вмінь на третьому, тобто творчому рівні.

Учителям слід пам'ятати, що методи навчання не можуть бути поганими чи хорошими, сучасними чи застарілими, вони можуть лише відповідати тим цілям, для досягнення яких вони застосовувалися.

Психологічний аналіз уроку

1. Загальна психологічна спрямованість уроку:

  • мотивація діяльності вчителя й учнів на уроці (за обов'язком, за інтересом, за традицією спільної діяльності...);
  • інтерес учителя й учня до уроку (до змісту, методів і форм).

2. Реалізація ідей розвиваючого навчання:

  • як здійснювалась робота щодо формування активності, самостійності й творчості;
  • які засоби використовував учитель для постійного переходу від навчання до самонавчання.

3. Організація пізнавальної діяльності на уроці:

  • чи були установки на сприймання, запам'ятовування і роздуми (що сприйняти, що завчити, що обговорити);
  • як учитель домагався цілісного й свідомого, осмисленого сприйняття навчального матеріалу (поставив мету, спрямував усвідомленість в одне русло, застосував цілісний підхід, наочність, образність тощо);
  • як організував увагу (як спрямовував, як переключав, що робив під час відволікання, як домагався стійкості);
  • як розвивав пам'ять дітей (які види діяльності організовував, як націлював на запам'ятовування, збереження і відтворення, як добирав інформацію для запам'ятовування, скільки і як повторював, як перевіряв);
  • як розвивав мислення учнів, використовуючи порівняння, зіставлення, аналіз, синтез, класифікацію, систематизацію, генералізацію;
  • як працював із поняттями, аргументами;
  • як розвивав творчу уяву.

4. Формування вмінь і навичок дітей:

  • як формував загально навчальні вміння й навички;
  • як вироблялися спеціальні вміння й навички;
  • які практикував види вправ і як вони сприяли тренуванню умінь і навичок;
  • яку роль відіграють вказівки, інструкції, алгоритми, зразки під час формування вмінь і навичок;
  • чи раціонально використав час для формування вмінь і навичок

5. Розвиток емоційно-вольової сфери учнів:

  • які емоції дітей переважають на уроці;
  • які засоби корекції емоцій використав учитель на уроці;
  • чи враховує педагог на уроці індивідуальні особливості й стан дитини;
  • що робить для активізації вольової сфери у дітей;
  • чи помічає учнів з агресивним і депресивним станом.

6. Психологічна саморегуляція вчителя на уроці:

  • яке творче самопочуття вчителя на уроці;
  • який контакт з учнями;
  • як реагує вчитель на аналіз уроку.

Соціологічний аналіз уроку:

  • Які форми співпраці вчитель використовує на уроці.
  • Які стосунки між педагогом і учнями на уроці (доброзичливі, натягнуті, напружені, врівноважені, штучні, стримані, непевні, агресивні, депресивні тощо).
  • Як виконують учні доручення або вказівки вчителя (нервово, спокійно, щиро, насильно, байдуже, ввічливо-коректно).
  • Як спілкуються діти між собою на уроці. Чи допомагають один одному. Чи захищають один одного.
  • Хто з дітей займається випереджувальним навчанням. Що вивчив наперед. Яку мету під час цього прагне досягти.
  • Що особливо сподобалось учням на уроці. Яку б вони поставили йому оцінку, якби оцінювали за 10-бальною системою.
  • Чи дістали діти задоволення від уроку. А від чого вони із задоволенням відмовилися б.
  • Який педагогічний такт учителя. Чи завжди педагог на уроці ввічливий, тактовний, доброзичливий. Якщо не завжди, то чому.
  • Як інакше хотіли б учні побудувати урок і стосунки з учителем.
  • Які скарги має вчитель на учнів. Що хотів би змінити у стосунках із дітьми.

Аналіз уроку з позицій формування вмінь:

  • Мета (щодо оволодіння вміннями).
  • Структура (співвідношення частин).
  • Інструктування (орієнтовна основа дій).
  • Постановка мети.
  • Пояснення теоретичного блоку.
  • Перевірка готовності.
  • Практична робота.
  • Організація початку і кінця.
  • Диференційований та індивідуальний підходи. Самостійність.
  • Поточний контроль і самоконтроль.
  • Робоче місце.
  • Підготовка результатів.
  • Аналіз результатів.
  • Ступінь виконання роботи.
  • Підсумковий контроль (аналіз роботи).
  • Дотримання нормативних умов.
  • Узагальнення, підбиття підсумків.

Аналіз уроку з позицій розвивального навчання

Розвивальна мета.

Методи і прийоми.

Проблемні, дослідницькі, творчі, діалогічні, колективні, ігрові. Формування знань, умінь, навичок.

Поняття, змістове узагальнення, робота зони найближчого розвитку, від абстрактного до конкретного, укрупнення дидактичних одиниць, підвищений темп, орієнтовна основа дій.

Формування способів розумових дій.

Доцільна навчальна діяльність, узагальнення, класифікація, судження, висновки, аналіз, синтез, формування само організаційних механізмів особистості, творчість, пізнавальна мотивація, вольова мотивація, самонавчання, самоствердження (Я-концепція), саморегуляція.

Принцип обліку індивідуальних особливостей. Індивідуальний підхід.

Рівнева диференціація.

Інші якості особистості.

Аналіз виховних аспектів уроку

Світоглядний напрямок

Особистість учителя (приклад), оптимізм, стосунки з людьми, ставлення до речей, до довкілля.

Навчальна праця на уроці.

Робоче місце, планування, активність, самостійність, повага до істини, старанність.

Виховання дисципліни.

Виховання учнів, дотримання порядку, відповідальність, уміння слухати, вимоги на уроці, тактовність, аргументованість. Вимоги, які ґрунтуються на: довірі, успіхові, інтересах.

Особистий підхід на уроці.

Педагогічна любов, розуміння дітей, допомога дітей, оцінювання дітей.

Схема аналізу уроку іноземної мови

Мета уроку визначена (чітко, конкретно, дидактично правильно, недостатньо чітко, не конкретно, дидактично виправдано).

Види (етапи) мовної діяльності (взаємопов'язані, недостатньо логічно послідовно, не послідовно, обумовлені темою і метою уроку, не обумовлені змістом уроку та поставленим дидактичним завданням).

Використані методи роботи (ефективні, малоефективні, неефективні, передбачають ознайомлюючий, стандартизуючий, варіантний, комбінований характер мовної діяльності школярів).

Прийоми (вступу, активізації, практичного застосування фонетичного, лексичного, граматичного матеріалу, різноманітні, доцільні, стимулюючі активну пізнавальну мовну діяльність учнів, одноманітні, доцільні, нестимулюючі).

Учитель застосував (хорові, парні, індивідуальні, комбіновані форми роботи, які сприяли, не сприяли формуванню мовних умінь і навичок).

Використання аудіовізуальних способів навчання (магнітофон, програвач, діафільми, епідіаскоп, кінофільм, таблиці, картини і т.д.).

Зворотний зв'язок (достатній, достатній частково, незадовільний).

Темп уроку (високий, уповільнений). Мовною практикою охоплені (всі учні класу, більша частина, менша, окремі учні).

9. Мовна діяльність школяра (повністю, частково) спрямована на (формування, активізацію, автоматизацію) умінь та навичок (вимови, аудіювання, діалогічного мовлення, монологічного, читання) (відповідає, частково відповідає, не відповідає визначеній метіуроку).

10. Мовлення учнів має (рецептивний, репродуктивний, умовнопродуктивний, продуктивний характер), комунікативне (повністю, частково) обумовлене, необумовлене.

11. Учні оперують (фонетичним, лексичним, граматичним) матеріалом на рівні (слова, речення, репліки, зв'язного висловлювання) з використанням (без використання) навчальної опори (логічних: аналогій, алгоритмів, схем, таблиць; зорових, складових і слухозорових: картин, ілюстрацій, озвучень картини та діафільмів і т.д.).

12. Учні проявили (стійкі, слабкі, незадовільні) уміння і навички під час оперу вання лексичними одиницями, граматичними структурами в (алогічних, відмінних) ситуаціях усного спілкування, читання (про себе, вголос, синтетичного, аналітичного).

13. Типовими недоліками в мовній підготовці школярів є (недосконала вимова, відсутність фонематичного слуху, мовної інтуїції, обмежений лексичний запас, незнання або недостатнє усвідомлення граматичних структур, недостатні навички самостійного мовлення без використання навчальних опор, невміння користуватися стимулюючими до розмови репліками, уповільнена мовна реакція і т.д.).

14. Інтерес учнів до вивчення іноземної мови (великий, значний, незначний, відсутній).

15. Урок проведений на високому, невисокому, незадовільному (науковому рівні); методично: грамотно, недостатньо грамотно, незадовільно).

Вчителю потрібно:

  • дотримуватись вимог програми;
  • ознайомитись із рекомендаціями інструктивно-методичних матеріалів і методичних посібників із питань;
  • вивчити досвід розв'язання таких методичних проблем у практиці роботи вчителів;
  • звернути увагу на підготовку учнів до уроку, наявність у них підручників, словників, зошитів, організація гуртових і парних видів роботи, чіткість і лаконічність формування завдань учням, естетичний вигляд наочних посібників та ін.;
  • відвідати уроки вчителів у класах;
  • поглиблено самостійно вивчити тему (проблему).

Схема аналізу уроку математики

1. Підготовка учителя до уроку (записи на дошці, обладнання,таблиці).

2. Обладнання робочого місця школяра (чи є все необхідне для уроку), підготовка учнів до уроку.

3. Чи правильно визначені вчителем навчальні, виховні, розвиваючі цілі? Які конкретно навчально-пізнавальні завдання ставивучитель перед учнями на уроці? Чи досягнув учитель мети на уроці?

4. Відповідність змісту уроку програмі. Місце серед інших уроків щодо вивчення всієї теми.

5. Виконання основних принципів дидактики (науковість, наочність, доступність, єдність теорії з практикою).

6. Як визначено структуру уроку, види, прийоми і методи роботи відповідно до мети, змісту уроку і рівня підготовленості учнівкласу?

7. Як здійснювався диференційований підхід у навчанні школярів? Попередження неуспішності учнів.

8. НОП на уроці, раціональне використання часу на уроці.

9. Контроль за знаннями учнів. Форми контролю. Види опитування. Об'єктивність оцінювання.

10. Способи розвитку розумової діяльності школярів.

11. Система повторення.

12. Види перевірки домашнього завдання.

13. Усвідомлення у засвоєнні учнями правил, математичних понять, математичної символіки.

14. Розвиток математичної мови.

15. Як розв'язувалося завдання - озброїти учнів методами самостійної роботи (проведення спеціальних індивідуальних завдань, самостійна робота з підручником, літературою, навчаючих самостійних робіт)?

16. Прищеплювання інтересу до предмета.

17. Міжпредметні зв'язки.

18. Спілкування вчителя з учнями (такт, вміння володіти класом, бажання допомогти учневі).

19. Домашні завдання (рівень, обсяг, інструктаж, врахування індивідуальних можливостей).

20. Підбиття підсумку уроку.

Схема аналізу уроку біології

I. Чи правильно визначена мета уроку.

  • Які нові питання, закони передбачається вивчити.
  • Як розкриваються навчальні й виховні завдання уроку.
  • Який навчальний матеріал планується повторити.
  • Які поняття формуються, які закріплюються відповідно до програми.

II. Доцільність розподілу навчального часу на певні етапи уроку, чи відповідає хід уроку наміченому плану.

III. Зміст уроку:

1. Відповідність змісту уроку програмі.

2. Наукова спрямованість уроку.

3. Уміння вчителя виділити основне в навчальному матеріалі, не перевантажувати урок другорядним матеріалом.

4. Дотримання принципу науковості та доступності.

5. Наочність (таблиці, гербарії, моделі, колекції, живі об'єкти, ТЗН).

6. Використання на уроках результатів робіт учнів, отриманих на інших видах навчальної діяльності (вдома, на екскурсіях, у куточках живої природи та ін.).

7. Практичні роботи з натуральними об'єктами:

  • розпізнання;
  • спостереження;
  • визначення;
  • зіставлення;
  • короткочасний експеримент (якщо він є на уроці).

8. Опора на раніше вивчене.

9. Зв'язок теорії з практикою.

10. Ознайомлення учнів з екологічними проблемами.

11. Наступність у вивченні матеріалу.

12. Ступінь самостійної навчальної діяльності учнів:

  • самостійність суджень;
  • - усвідомленість запам'ятовування;
  • вміння використовувати наявні знання;
  • закріплення (застосування знань у нестандартних ситуаціях, робота з підручником, обґрунтованість відповідей).

13. Диференціація навчання.

14. Контроль та оцінювання.

15. Домашні завдання (обсяг, посильність, інструктаж). 16. Реалізація завдань уроку.

Схема аналізу уроку хімії

1. Чи відповідає зміст уроку поставленій меті, чи правильно дібраний матеріал для досягнення мети.

2. Чи відповідає теоретичний рівень викладу матеріалу рівню класу. Як виконується програма.

3. На якому науковому рівні викладається матеріал.

4. Чи здійснюється зв'язок із вивченим раніше. Як використовуються між предметні зв'язки.

5. Добір методів та засобів викладання матеріалу (проблемно пошуковий, ілюстративний, евристичний тощо).

6. Застосування наочності.

7. Вимоги до хімічного експерименту:

  • підготовленість та стан обладнання;
  • дотримання техніки безпеки;
  • уважне ставлення учнів до роботи;
  • аналіз та фіксування дослідів.

8. Мова вчителя.

9. Контроль та оцінювання. Форми контролю:

  • письмові;
  • усні;
  • самостійні і контрольні роботи.

10. Диференціація навчання.

11. Домашнє завдання. Обсяг, доступність, інструктаж із виконання.

12. Досягнення мети та завдань уроку.

Схема аналізу уроку фізики

1. Відповідність теми уроку програмі.

2. Відповідність змісту та структури поставленій меті.

3. Науковість викладу вчителем програмового матеріалу, його політехнічна спрямованість.

4. Здійснення зв'язку раніше вивченого матеріалу з новим (повторення, закріплення, узагальнення).

5. Методи та засоби передачі матеріалу, постановка демонстраційного експерименту, розв'язування задач.

6. Ефективність використання технічних засобів навчання.

7. Застосування наочних посібників (таблиці, схеми, плакати).

8. Використання на уроці різноманітних видів робіт та завдань,

що вимагають застосування здобутих учнями теоретичних знань.

9. Формування навичок самостійно здобувати та поглиблювати знання.

10. Здійснення диференційованого навчання.

11. Контроль за рівнем якості засвоєння учнями, цілеспрямованість та планомірність його здійснення.

12. Обсяг, рівень, доступність, система перевірки домашніх завдань.

13. Зацікавленість учнів темою, змістом та методами ведення уроку.

14. Розвиток логічного мислення. Активізація розумової діяльності учнів.

15. Досягнення мети. цілей та завдань уроку.

Аналіз уроку фізичної культури у початковій школі

Під час аналізу уроку зверніть увагу на таке:

  • Підготовка вчителя до уроку.
  • Місце проведення.
  • Інвентар, наочність, наявність ТЗН, картки.
  • Своєчасність початку уроку:
  • Зовнішній вигляд учителя, наявність плану уроку.
  • Зовнішній вигляд учнів.
  • Шикування, здача рапорту, привітання, постановка завдань уроку.
  • Дозування у часі частин уроку (підготовча частина - від 25 до 30 хв., заключна частина - 5 хв.)
  • Мова, тон учителя, володіння правильною термінологією.
  • Фізіологічна послідовність під час виконання фізичних вправ (від легкого до складного і від складного до легкого).
  • Поведінка учнів під час уроку. Виховання свідомої дисципліни.
  • Професійно-методична підготовка вчителя.
  • Забезпечення на уроці індивідуального і диференційованого підходу до учнів (робота за картками).
  • Оцінювання знань і вмінь учнів, його об'єктивність, коментування (заохочення, оголошення подяки).Примітка. Навчальну частину уроку можна не оцінювати.
  • Фізичне навантаження на уроці.
  • Міжпредметні зв'язки.

Кожен урок розпочинати зі спортивних вправ. У ході уроку задіювати теоретичні відомості. Привчити учнів до самостійних занять. У заключній частині уроку підбити підсумок, виставити оцінки, дати домашнє завдання:

  • Технологічна карта уроку.
  • Навчальний предмет.
  • Тема уроку.
  • Мета уроку.
  • Тип уроку.
  • Завдання уроку.
  • Школа.
  • Учитель.
  • Дата.
  • Клас.

 

Етап уроку

Дидактичне завдання етапу

1

Організаційний

Підготувати учнів до роботи на уроці в цілому і на кожному конкретному етапі уроку

2

Перевірка домашнього завдання

Встановити правильність і усвідомленість виконання учнями домашнього завдання,

ліквідувати визначені недоліки в засвоєнні знань, в оволодінні вміннями інтелектуального і практичного характеру

3

Всебічна перевірка ступеня засвоєння змісту навчального матеріалу

Перевірити знання певної кількості учнів, виявити причини і недоліки у знаннях і вміннях; стимулювати окремих учнів та весь клас до оволодіння раціональними прийомами учіння та самоосвіти

4

Підготовка учнів до активного й усвідомленого засвоєння навчального матеріалу

Організувати і спрямувати навчально пізнавальну діяльність учнів до досягнення основної мети (мотивація, актуалізація раніше засвоєних знань та вмінь, їх об'єктивізація), Активізація навчально пізнавальної діяльності учнів

5

Засвоєння нового матеріалу

Дати учням конкретне уявлення про елементи предметно-наукових (терміни, поняття, !правила, закони, теорії, факти тощо) і допоміжних (філософські, методологічні, історико-наукові, між наукові, між предметні) знань,

Виробити відповідні уміння інтелектуального і практичного характеру, Закріпити в системі, спеціально організованої діяльності інтелектуального і практичного характеру ті знання і вміння, які необхідні для самостійної роботи над новим матеріалом

6

Перевірка розуміння і корекція засвоєння учнями нового матеріалу

Перевірити учнями суттєвих ознак, елементів знань, що засвоюються, структурно функціональних зв`язків і логічних стосунків між ними; надати індивідуальну допомогу учням, що її потребують

7

Підбиття підсумків уроку

Узагальнити засвоєні знання у вигляді певної цілісності. Оцінити рівень засвоєння знань і способів діяльності всього класу та окремих учнів

8

Інформація про домашнє завдання, інструктаж про його виконання

Повідомити учням зміст д/з, пояснити методику його виконання. Звернути увагу учнів на важливі помилки, способи їх усунення, норми часу для виконання домашнього завдання

 

Карта оцінювання проведеного уроку:

  • Мета.
  • Тема.
  • Тип уроку.
  • Клас.
  • Вчитель.

Критерії оцінювання

2

З

4

5

бали

бали

балн

балів

1

Уміння чітко і ясно визначати мету

і завдання уроку

 

 

 

 

2

Наявність чіткого плану

 

 

 

 

3

Реалізація намічених мети і завдань

під час навчального процесу

 

 

 

 

4

Добір змісту розкриття теми, теоретичний

рівень викладання матеріалу

 

 

 

 

5

Використання наочності, ТЗН,

дидактичних матеріалів

 

 

 

 

6

Обґрунтованість вибору методів

 

 

 

 

7

Диференційований підхід до учнів

 

 

 

 

8

Формування умінь самостійної роботи

 

 

 

 

9

Облік і контроль знань

 

 

 

 

 10

Якість самоаналізу результатів

 

 

 

 

 

Висновки та пропозиції:

Показники оцінювання діяльності педагога в чотири варіантній системі оцінювання

Рівні чотири варіантної системи:

  • високий (4 бали);
  • добрий (3 бали);
  • задовільний (2 бали);
  • недостатній (1 бал).

Вища категорія присвоюється педагогу, якщо він одержав 90-100 % від максимально можливих 40 балів, тобто >= 36 балів.

Перша - 80-90 %, >= 32 бали.

Друга - 70-80 %, >= 28 балів.

Спеціаліст - 50 '10, >= 20 балів.

Звання «вчитель-методист» (за сумою балів, як для вищої категорії), але за пунктами 3 і 9 показників оцінки по 4 бали.

Звання «старший учитель» - аналогічно вищій категорії, але за пунктами 3 і 9 показників оцінки мають бути 3-4 бали.


10.01.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!