Osvita.ua Вища освіта Битва за академічну доброчесність в Україні
Битва за академічну доброчесність в Україні

Кандидатська дисертація Чжан Сінь як камінь спотикання для атестаційної системи України

Битва за академічну доброчесність в Україні

Після викриття плагіату та псевдонаукових тверджень у докторській дисертації Катерини Кириленко, яке стимулювало владу до захисту інтересів дружини гуманітарного віце-прем’єр-міністра, кейс громадянки КНР Чжан Сінь став черговим рубіконом, який перейшли очільники освіти і науки задля збереження status quo.

5 березня 2019 року Атестаційна колегії МОН затвердила рішення спеціалізованої вченої ради Д 26.053.16 НПУ ім. М. Драгоманова щодо присудження ступеня кандидата філософських наук Чжан Сінь. Вперше в історії незалежної України була повторно захищена дисертація з виявленим плагіатом, рішення щодо якої було скасоване роком раніше – 20 березня 2018 року АК МОН. Там же і тоді ж пошукачці було надано нечуваний привілей перезахистити ту ж саму дисертацію через три місяці , що є порушенням закону та нормативно-правових актів України.

Атестаційна система України перебуває у стані руйнівної колізії –  вибором між усталеними практиками плагіату, непотизму і корупції та потребою інтеграції до глобального науково-освітнього простору на основі запровадження академічної доброчесності. З кожним негативним кейсом, який завершується безкарністю, ситуація погіршується внаслідок втрати репутації і довіри, а відповідно – легітимності державного управління сферою. Таким чином, завдається непоправна шкода стосункам між суспільством та державою.

Було б значно простіше, якби система існувала тільки в одному нормативному стані – наприклад, без жодних обмежень і стримувань негативних практик, як це було до революції Гідності. Тоді чітко розуміли, що існує певний консенсус еліт навколо ідеї негативного відбору за найгіршими якостями. І ти маєш погодитися з існуючими правилами і обрати одну з двох опцій – бути чесним виконавцем або зробити кар’єру через плагіат, непотизм та корупцію.

Але коли у 2014 році було прийнято ЗУ «Про вищу освіту» з новими для України нормами про дотримання академічної доброчесності, система потрапила до ситуації, яку можна охарактеризувати у психіатричних термінах як шизофренічну, оскільки відтоді одночасно застосовуються дві протилежні норми. Особливо єзуїтською є позиція очільників МОН – імітуючи зміни, вони докладають усіх зусиль для збереження старого порядку.

Так не має бути! Від наявності ціннісного за своїм характером протиріччя система не просто втрачає потенціал, а приречена на самознищення. У новій ситуації з’явилися люди, які повірили у цінності академічної доброчесності та стали на захист суспільних інтересів у сфері освіти і науки. Вони є провідниками нових ідей та доброчесних академічних практик і, звичайно, вони будуть боротися за них. Проте, без підтримки еліт змагання двох таборів завершиться витісненням носіїв ідеології доброчесності. Очевидно, що це найгірший із можливих наслідків реформування.

Хроніка випадку Чжан Сінь

Ця історія розпочалася з повідомлення викривачем Василем Руденком про наявність академічного плагіату в кандидатській дисертації Чжан Сінь, яку вона захистила 26 грудня 2017 року на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.053.07 у Харківському національному педагогічному університеті імені Г.С. Сковороди. Пан Василь надав порівняльні таблиці запозичень, які я включила до заяви про плагіат, що надіслала до МОН.

20 березня 2018 року на Атестаційній колегії МОН було скасовано рішення цієї спецради про присудження їй наукового ступеня. Однак на той момент я не знала про те, що на тому ж засіданні було прийняте рішення про дозвіл на повторний захист цієї дисертації, що є грубим порушенням нормативно-правових документів, що регулюють присудження наукових ступенів. Оскільки на тій колегії було відмінено рішення спецрад не тільки по Чжан Сінь, але й по іншим здобувачам з філософських наук, то представники цієї проплагіатної спільноти – члени спецрад та опоненти - організували зустріч і звернення до міністра Лілії Гриневич з метою залагодження ситуації, бо вони не виконали зобов’язань перед пошукачами та понесли репутаційні та інші збитки. Міністр стала на бік «скривджених» покривачів плагіаторів.

У червні 2018 року викривач Василь Руденко повідомив, що виявив за матеріалами на сайті НПУ ім. М. Драгоманова, що там 27 червня 2018 року у спецраді Д 26.053.16 відбудеться повторний захист Чжан Сінь. Я не повірила власним очам, тому що це прямо суперечило «Порядку присудження наукових ступенів» і звернулася зі скаргою та за поясненнями щодо цього правопорушення до МОН. У відповідь мені надіслали копію «дозвільної» грамоти за підписом пана Рашкевича, а також - вже після повторного захисту Чжан Сінь відповідь (див. першу і другу сторінку).

Разом із активістками Іриною Єгорченко та Аллою Сингаївською я була присутня на повторному захисті Чжан Сінь у НПУ ім. М. Драгоманова. Він відбувався російською мовою. Було очевидно, що питання членів спецради заздалегідь заготовлені, бо пошукачка зачитувала відповіді російською з паперу. Склалося враження, що пошукачка не володіє не тільки українською, але й російською мовою. З’ясувалось, що обговорення «доопрацьованої» дисертації на кафедрі відбулось 12 квітня, тобто через 24 дні після скасування рішення вченої спецради ХНПУ про присудження Чжан Сінь наукового ступеню за цю ж саму дисертацію через виявлений у ній плагіат. Нам заборонили відеозапис, що є грубим порушенням ЗУ «Про вищу освіту». За результатами я написала чергову скаргу на ім’я міністра, на який мені надійшла дивна відповідь (читайте сторінки першу, другу, третю).

Після повторного надходження справи Чжан Сінь до МОН її чотири рази розглядала експертна рада. При цьому було змінено голову експертної ради Віктора Андрущенка, який є ректором НПУ ім. М. Драгоманова і мав конфлікт інтересів щодо її розгляду, на незаангажованого Євгена Бистрицького, який мав надати імпульс доброчесності в роботі цієї експертної ради, але не дав. Ані це, ані мої звернення до членів АК МОН на засіданні і в листуванні з додатковими аргументами щодо плагіату у переробленій дисертації та статтях з дисертації не вплинуло на ситуацію, і 5 березня більшістю голосів рішення спецради було затверджено.

Правовий нігілізм МОН і К0 у випадку Чжан Сінь

Розглянемо головні порушення, які здійснили наділені владою особи у ганебному для атестаційної системи України випадку.

  • Порушення законів України, зокрема, статті 6 Закону України «Про вищу освіту», в якій зазначено: «До захисту допускаються дисертації (наукові доповіді), виконані здобувачем наукового ступеня самостійно. Виявлення в поданій до захисту дисертації (науковій доповіді) академічного плагіату є підставою для відмови у присудженні відповідного наукового ступеня», зокрема, у поданій «новій» версії старої дисертації Чжан Сінь було знов виявлено академічний плагіат.
  • Порушення нормативно-правового акту, зокрема, пункту 14 «Порядку присудження наукових ступенів» від 24 липня 2013 р. № 567: «У разі виявлення текстових запозичень, використання ідей, наукових результатів і матеріалів інших авторів без посилання на джерело дисертація знімається з розгляду незалежно від стадії проходження БЕЗ ПРАВА ЇЇ ПОВТОРНОГО ЗАХИСТУ».
  • Підміна дії нормативного акту, тобто заборона перезахисту рішенням Атестаційної Колегії МОН від 20 березня 2018 року.
  • Перевищення повноважень Атестаційною колегією МОН, оскільки вона є виключно дорадчим органом при МОН та у своїй діяльності має керуватися ст. 19 Конституції.

Текст протоколу засідання Атестаційної колегії МОН від 20 березня 2018 року не відповідає аудіозапису засідання у частині прийняття рішення про повторний захист, тобто мова йде про імовірну фальсифікацію протоколу і підміну рішення АК.

Наводжу витяг з протоколу (стор. 7-8):

«Гриневич Л. М.: Отже, маємо дві пропозиції: перша стосується скасування рішення ради без права повторного захисту, а друга – скасування рішення ради, дозволивши доопрацювати та перезахистити дисертацію раніше року. Хто за першу пропозицію?

Голосуємо: за – «3», проти – «27», утрималися – «0», не брали участь у голосуванні – «2». Рішення не прийнято.

Гриневич Л. М.: Добре. Хто за другу пропозицію?

Голосуємо: за – «28», проти – «2», утрималися – «0», не брали участі у голосуванні – «2». Прийнято більшістю голосів.

Рішення:

скасувати рішення спеціалізованої вченої ради Д 64.053.07 Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди від 26 грудня 2017 року, протокол № 29, про присудження Чжан Сінь (громадянка Китайської Народної Республіки) наукового ступеня кандидата філософських наук за спеціальністю 09.00.10 «Філософія освіти», дозволивши доопрацювати та перезахистити дисертацію раніше року».

Розшифровка аудіозапису засідання (слухати з 28 хвилини):

«Гриневич Л. М.: У нас сьогодні є дві пропозиції по цьому питанню.

Перша пропозиція – скасувати рішення без права повторного захисту.

І друге рішення – скасувати рішення. Крапка».

Ігнорування членами експертної ради з філософських, соціологічних та політичних наук виконання покладених на них обов’язків передбачених пунктом 1 «Положення про експертну раду з питань проведення експертизи дисертаційних робіт Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України», від 14 вересня 2011 р. № 1058, зокрема, «Експертна рада з питань проведення експертизи дисертаційних робіт Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України є дорадчим органом МОНмолодьспорту, що утворюється для проведення експертизи дисертацій з метою здійснення контролю за їх науковим рівнем, науковою та  практичною цінністю, роботою спеціалізованих вчених рад та дотриманням єдиних вимог до здобувачів наукових ступенів».

Ця експертна рада, окрім заяви про академічний плагіат у дисертації, мала розглянути окрему заяву стосовно того факту, що з 8 публікацій Чжан Сінь, у яких подано результати дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук тільки 1 публікацію можна зарахувати за темою, оскільки у 4 статтях були виявлені текстові запозичення без посилань – можна сказати, що вони повністю складаються з плагіату - (див. Порівняльну таблицю запозичень), а решта її публікацій присвячено філософії Ореста Новицького, що не розкриває наукові результати теми «Репрезентація національної ідентичності у просторі сучасної освіти».

Проте, як вказано у Додатку 3 «Розгляд питання про затвердження рішень спеціалізованих вчених рад щодо присудження наукового ступеня кандидата наук» до проекту рішення засідання Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України 5 березня 2019 року за випадком Чжан Сінь на стор. 272:

«Розглянуто експертною радою: 19.02.2019.

Висновок експертної ради: рекомендувати затвердити рішення ради.

Результати голосування: «За» (присудження) – 12, «За» (скасування) – 1, «За» (винести на розгляд Атестаційної колегії) – 4».

Іншими словами, тільки 1 із 17 членів експертної ради зайняв безкомпромісну позицію щодо цього випадка. Доки подібне буде повторюватися в цій та іншій експертних радах МОН у ситуаціях викриття академічного плагіату в дисертаціях, гарантувати контроль наукового рівня, наукової цінності та дотримання вимог здобувачами та спецрадами неможливо.

Неетична поведінка переважної більшості членів Атестаційної колегії, за виключенням декількох людей, які 5 березня 2018 року проголосували за затвердження рішення відносно Чжан Сінь, хоча цілком усвідомлювали протиправний характер своїх дій, оскільки неодноразово були проінформовані про наявність порушень.

Нещодавнє присвоєння почесного звання «Заслужений працівник освіті України» заступниці директора департаменту-начальнику відділу Міністерства освіти і науки України Світлані Криштоф. Нам відома її участь у просуванні інтересів Слободянюк Н.О., Халіман М. А. та інших викритих на плагіаті пошукачів наукових ступенів. Очевидно, що «нагорода» не є випадковою саме зараз і саме у контексті випадку Чжан Сінь.

Заборона вести відеозапис повторного захисту Чжан Сінь у спецраді НПУ ім. М. Драгоманова, що порушує ст. 34 Конституції України, зокрема,

«Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір»,

пункт 1 ст. 6 ЗУ «Про вищу освіту», зокрема, «Атестація здійснюється відкрито і гласно. Здобувачі вищої освіти та інші особи, присутні на атестації, у тому числі під час захисту дисертації, можуть вільно здійснювати аудіо- та/або відеофіксацію процесу атестації», а також ст. 22 «Порядку присудження наукових ступенів», відповідно до якого захист має бути «Прилюдним».

Відео, на якому зафіксовано факт заборони, міститься за посиланням.

Імовірно, протиправна поведінка членів спецради обумовлена уникненням питань про самостійність написання дисертації, оскільки пошукачка не знає ані української - мови тексту дисертації, ані російської мови, якою вівся захист.

Міністр та її оточення роблять вигляд, що порушень у справі Чжан Сінь немає, і вся ситуація подається як нормальна. Така поведінка Міністра є ознакою відвертого нехтування Законом України і підзаконними актами, свідченням відсутності дієвих механізмів інституційного захисту інтересів держави і суспільства, породжує безкарність і закріплює протиправні патерни поведінки учасників атестаційного процесу.

І все це заради однієї особи – громадянки іншої країни!

Про те, що захисти дисертацій із плагіатом громадянами інших країн і передусім Китайської народної республіки, мають системний характер, писала Т. Пархоменко у статті «В Україну за дисертацією або Про експорт академічного плагіату». До речі, усі наведені Т. Пархоменко кричущі порушення мали місце у вчених спецрадах НПУ ім. М. Драгоманова, зокрема, у тій же спецраді Д 26.053.16, де повторно захищалася Чжан Сінь.

Чи не забагато порушень? Чому жодні інституційні запобіжники не спрацювали у цій ситуації? Кому вигідний стан «ручного управління» атестаційним процесом? Чому заради приватних інтересів - зростання статків очільників, продовжується руйнування інститутів державного контролю?

Як виявилося, система атестації наукових кадрів в Україні є високотоксичною. Її функціонування забезпечується змовою еліт - особисто міністром, чиновниками і членами Атестаційної колегії МОН, очільниками ЗВО та інших установ, членами спеціалізованих вчених і експертних рад, науковими керівниками, опонентами та пошукачами, яким вигідно видобувати ренту від отримання статусів, контролювати кар’єрне зростання та розподіл ресурсів у вищій освіти.

Про наслідки

Наслідками справи Чжан Сінь, як і у ситуації з присудженням ступеня доктора наук Катерині Кириленко, стало подальше руйнування довіри до державного управління, здатності чиновників та відповідальних осіб діяти у відповідності до закону та нормативно-правових актів, тобто у межах встановлених правил. Це надзвичайно засмучує і викликає сором і обурення, адже ми маємо право жити у країні, якою хочемо пишатися, у якій можемо здійснювати свої мрії, творити і розвиватися, сподіватися на краще життя рідних і близьких. Проте, наші очікування не беруться до уваги тими, хто уповноважений на прийняття рішень від імені держави. Отже, іржа корупції, непотизму, академічної недоброчесності продовжує підточувати сили та красти майбутнє у суспільства.

Треба ще згадати про можливі міжнародні наслідки цієї ситуації, оскільки Україна має певні зобов’язання перед партнерами з ЄС. Визнання наукових ступенів, присуджених в Україні у такій ситуації стає неможливим, оскільки містить ризики залучення до європейського науково-освітнього простору академічно недоброчесних науковців. (А виходячи з даних, наведених у статті «Про експорт академічного плагіату», цей процес вже пішов).

Більше того, ставиться під сумнів надання Україні фінансової допомоги на реформування освіти і науки, оскільки вона розподіляється заплямованими очільниками.

Таким чином, у довгостроковій перспективі закладається підґрунтя для обмеження участі української сторони у спільноєвропейському поступі внаслідок токсичності структур вітчизняної атестації наукових кадрів. Але і це ще не край.

Якщо українські токсичні мережі та корпорації стануть центром глобальної академічної недоброчесності, тобто надаватимуть послуги з експорту фейкових наукових ступенів до Китаю, Індії, країн Близького Сходу, Африки, чи Південної Америки, а випадок з китаянкою Чжан Сінь свідчить про високий потенціал такої діяльності, то до репутації країни Чорнобиля і постачальника «Наташ» додасться уявлення про Україну як територію академічного плагіату, фальсифікацій та фабрикацій.

Тоді наша наукова спільнота втратить шанс інтегруватися до західних наукових структур, бо будь-який носій місцевого наукового ступеня сприйматиметься як потенційно ненадійний. Отже, шлях у науку пошукувачам, котрі сповідують принципи академічної доброчесності, стане можливим тільки через західні університети.

Дякую Тетяні Пархоменко за цінні зауваження та пропозиції до тексту.

Світлана Благодєтєлєва-Вовк, голова ради ГО ТРОН, координатор антиплагіатної ініціативи «Дисергейт».

Освіта.ua
18.03.2019

Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Oleg Smirnov
Здається, що шкода, яку завдає країні міністр освіти Лілія Гриневич, вже перевершила шкоду від Дмитра Табачника.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!