МОН планує реформу сфери атестації науковців

У Міністерстві освіти заявляють про виклики у реформуванні системи атестації наукових кадрів

МОН планує реформу сфери атестації науковців

Нині перед МОН стоїть низка викликів у реформуванні системи атестації наукових кадрів. Це зміна процедури присудження наукових ступенів, забезпечення академічної доброчесності, розробка нових правил для створення та акредитації спеціалізованих вчених рад, а також удосконалення роботи експертних рад та офіційного визнання наукових публікацій, які містять основні наукові результати дисертації здобувачів наукових ступенів тощо. Про це розповів директор Департаменту атестації кадрів вищої кваліфікації та ліцензування МОН Андрій Шевцов.

«Наразі ми проводимо системну роботу для того, щоб суттєво змінити ті негативні тенденції, які є в сфері присудження наукових ступенів в Україні. Звісно, це не робиться за один день. Але ми маємо чіткі цілі, до яких йдемо крок за кроком. Так, нещодавно було затверджено новий Порядок формування Переліку наукових фахових видань України. Цей документ є принципово іншим, ніж аналогічний попередній, і написаний за новою ідеологією. Він, з одного боку, є більш гнучкішим і ліберальним для організації початку видання наукового журналу, з іншого – підсилює вимоги до наукового рівня публікацій з орієнтацією на світовий наукометричний досвід», – зазначив Шевцов.

Крім того, він додав, що також уже почалася дослідна експлуатація системи електронної реєстрації захищених дисертацій в режимі онлайн, триває створення Національного репозитарію академічних текстів. Він буде одним з ключових допоміжних засобів для перевірки академічних текстів на текстові запозичення.

За його словами, зараз проходить розробка низки нових документів, які мають змінити правила присудження наукових ступенів.

«Це, зокрема, нові редакції порядків присудження наукових ступенів та підготовки здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії та доктора наук; положень про спеціалізовані вчені ради та про експертні ради з питань проведення експертизи дисертаційних робіт МОН. Ми закликаємо фахову, експертну спільноту долучатися до цього процесу й надавати нам свої пропозиції й коментарі», – наголосив очільник департаменту.

Під час наради Шевцов також нагадав, що з 1 березня 2018 року починається тестування електронної системи ліцензування освітньої діяльності вишів.

Освіта.ua
05.03.2018

Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Тетяна
Да уж... Горе-науковців достатньо... Чи взагалі можна вважати таких "науковців"науковцями? Я вже нічому не дивуюся. Повинні бути вікові обмеження щодо вступу до аспірантури. І до якого часу люди з технічною і іншими освітами будуть ставати науковцями-педагогами,істориками і т.п.?!!! Де обов’язкова практика роботи за фахом? Ну що ж може навчити канд.наук,наприклад юр,якщо він і дня юристом не працював??
Іван
Вченого хабарника судитимуть! Цікаво чи є з славетного Закрпаття ті, хто вдало «захищався» у цього гуру –психолога, директора Інституту психології ім.Г.С.Костюка НАПН України С.Д.Максименко з метою отримання науковго ступеня доктора наук? І чи поїдуть вони також забирати свої кревні? Як відомо теперішня ректор МДУ, в далекому минулому мала від Максименка мала велику опіку і була його протеже. Максименко продовжував багато років і опісля захисту ректора мду, опікуватися іншими кандидатурами від МДУ. Дивно, що пішла колія, по якій в подальшому зявилася можливість міняти здобутий напрямок освіти після внз для захисту наукового ступеня, на інший(саме ця ректор із «великого» математика стала «великим» психологом). https://www.facebook.com/groups/314070194112/permalink/10156526289659113/
Доктор
Тиждень присвятив вивченню питання, чи потрібні нам Скопуси та ВОС. Спілкувався з багатьма людми різного наукового статусу - від аспірантів до членкорів включно. Всі одностайно відповідають "НІ". Ніхто не підтримує вимоги МОН з огляду на вартість публікацій і світовий досвід співпраці вчених з цими наукометричними монстрами. В то же час, ідею створення національної платформи для публікацій, як альтернативи зарубіжним ресурсам, підтримала більшість. Було б цікаво поставити це питання на голосування у мережі.
N
Для Доктор: пане Доктор - Ваша позиція зрозуміла - немає сенсу її весь час повторювати. На результат це не вплине. Це міжнародні вимоги.
Доктор
Для N: Це не лише моя позиція - це думка багатьох вчених. І ми будемо впливати на цю ситуацію на всіх рівнях. Один суд МОН відносно вимог до атестації вже програло. Хіба ні пане N? Чи потрібні Україні "міжнародні вимоги", які, в результаті призводять до того, що на наукових конференціях вчені: "ведут задушевные беседы не о науке, а о "бессрочных контрактах" (так они называют работу) и "финансировании" (так они называют деньги). Если же им все-таки случается говорить на профессиональные темы, очень часто они делают это не для того, чтобы поделиться знаниями, а лишь для того, чтобы произвести впечатление". Це не мої слова, це слова Р. Докінза - вченого світового рівня. То це таке "щастя" у вигляді європейських стандартів готує МОН для української науки?
Коментувати
нік
якщо будуть надалі "народжуватися" як дурні гриби після дождю горе-науковці в мукачеві мду, де ректор і перший проректор є першими комерсантами по продажу наукових ступеней та звань. Приміром сам проректор ГобликВ. це позорище на увесь світ, який читати лекції не вміє, знає що студенти його на сміх виставлять. Це чудо науки працює в мду останні три роки, встиг стати доктором наук,професором....ніколи в житті не працював в сфері вищої освіти, все життя провалявся на державних посадах, де лиш брав хабарі такі псевдонауковці як Гоблик Володимир дискредитують науку це сором і ганьба, у 66 років воно все ще зацймається рішаловом, ніякою наукою, отримує космічні зарплати Іде вступна кампанія ходять чутки що в МДУ будуть вчитися іноземці, ректор невдаха із шкури лізе шоб врятувати закриття вузу за любі звязки в МОН Своїх студентів немає вирішили рятувати ситуацію за рахунок іноземців тепер ректорці та проректору буде рай, валюта буде текти рікою, для шахраїв керівників вишів це золота жила
Доктор
Для нік: Ну, що тут скажеш... "Нет, ты живи по правде, когда хочешь, чтобы тебе оказывали почтение" М.В. Гоголь
N
Для нік: Вже був подібний приклад - Неля Штепа. Яка біда з цього вийшла - всім відомо. Гадаю МОН повинна реагувати.
Коментувати
к.т.н., доц.
Цікава стаття про індекс Хірша https://site.ua/yesint/9850-blesk-i-nischeta-sovremennoy-naukometrii/
Доктор
Для к.т.н., доц.: Гарна стаття. Особливо сподобалася фраза: "Меряние пиписьками в виде величины хирша стало модным" Можна її удосконалити: "Меряние скопусами в виде величины хирша стало модным". Так більш наукометрично...
к.т.н., доц.
Для Доктор: Взагалі, цей автор дуже цікаво пише. Вчора почав читати - не зміг відірватись! Всі його статті тут https://site.ua/yesint/ А ось стаття про докторські дисертації в галузі педагогічних наук. На мою попередню думку, стаття просто шедевральна. Пулітцерівську премію в студію! Напевне, саме через таких "учьоних в г...ні мочьоних" в академічному плагіаті звинувачують огульно всіх науковців, зокрема і нещасних нас "технарів". Читайте і насолоджуйтесь https://site.ua/yesint/10769-strana-imitatsionno-pedagogicheskih-nauk/
Доктор
Для к.т.н., доц.: Дякую, дійсно цікавий автор - я дещо розіслав колегам. Нагадав про "лептонного бога"... А чи не є цей "лептонний бог" "скопусом", якщо на останній так моляться? Пам’ятаєте у У. Еко: "Нечистый туп, ходит кругами, спустя тысячелетия повторяет все те же козни и соблазны, он всегда себе подобен, оттого и признан повсеместно врагом!" Тільки диявол може людський інтелект вимірювати скопусом завдовшки n хіршів.
Коментувати
Доктор
До нас европейські моди завжди доходять із запізненням у 5-6 років. От із скопусами така ж ситуація - у всьому світі вже шукають шляхи як вийти із цієї пастки, а до нас тільки "дійшло", тільки починаємо "гратися". Мине і це, тільки залишиться руїна... Ельзевіри знайдуть інші шляхи заробляти гроші, а у нас будуть впроваджувати нові "реформи" для виправлення ситуації.
к.т.н., доц.
Ось, знайшов цікавий "самопальний" ресурс з питань академічного плагіату http://false-science.ucoz.ua/ Але закликаю колег сприймати інформацію критично, по-нашому, по-науковому... :)
Петро
Сьогодні набрав чинності наказ МОН від 15.01.2018 № 32, яким затверджено нові вимоги до фахових видань. Подивіться на них - і ви одразу зрозумієте: реформа атестації наукових кадрів почалася. І оголошено дату смерті для 99 % періодичних наукових видань. Задачка для МОН: а порахуйте за показником "3 публікації в Скопусі на 1 особу - члена редколегії", скільки в Україні можна знайти кандидатів у члени редколегії за напрямом права (всього в рік публікується приблизно 12 статей українців) і скільки фахових видань через 2 роки зможуть утриматися в Переліку? Відповім сам: 0 і 0. Видно, юридична наука нашій країні вже не потрібна... Закони писатимуть журналісти? вчителі? кібернетики? лінгвісти? (при всій повазі до всіх професій). Хоча, може ви скажете, навіщо писати закони, якщо вони не виконуються. Вважаю, що дію наказу треба призупинити (не тільки із зазначеної причини). Крім того, перелік профільних наукометричних баз, який згадується в наказі, ним же треба і затвердити.
к.т.н., доц.
Для Петро: Вангую, що ціни в тих наших "мурзілках", що лишаться, рвануть в стратосферу...
Доктор
Для Петро: Для МОН це абсолютно послідовно - знищити вітчизняну періодику, аби Ельзивірам гроші несли... Цікаво, скільки скопусам обійшлося таке лобіювання їх інтересів.
Доктор
Для Петро: Обурює те як МОН керує журналами, які ні воно, ні держава не фінансує. У майже кожному абзаці зустрічаємо "скопус". Відпрацьовують...
Коментувати
Доктор
А скільки "Скопусів" було у Павлова, Сеченова, Менделеева? Чи у Енштейна? Якщо не помиляюсь, обсяг його докторської 26 стор. За нашими вимогами і на кандидата не потягнув би. Скопус - це комерційний проект. Поцікавтеся його історією. Одна з ланок европейського тренду - коли проходження етапів карьєри науковця перетворили на прибутковий бізнес. Є цікава книга "Как становятся профессорами. Академические карьеры, рынки и власть в пяти странах" автори: Катерина Губа, Татьяна Зименкова, Мария Сафонова, Софья Чуйкина, Михаил Соколов. Видана у 2015. У мережі її можна знайти. Багато що пояснює... Не звертайте уваги на ці Скопуси і стажування. Приорітет публікації ніхто не відміняв, навіть якщо опублікували результати у "Мурзилці". А щоб закріпити свій приорітет, так би мовити, юридично - патентуйте нові технічні рішення. Гадаю, з часом все зміниться на краще. Схоже вже було - історія із виданням підручників із грифом МОН для отримання наукового звання. І чим закінчилося?
N
Для Доктор: Альберт Айнштайн - 102 документа, індекс Гірша - 38. Павлов та Мєндєлєєв просто не застали цей індекс, бо померли раніше. Пріоритет публікацій в мурзилці дуже сумнівний, тому що такі публікації не проходять сліпого рецензування, а тому пріоритетність їхню можуть не визнати, хоча існують приклади - Гриша Перельман. Проблема не у способі публікації, а в тому, чи визнаються вони науковими. Щодо нових технічних рішень, то вони теж бувають корисними і непотрібними. Можна запатентувати ручку для унітазу екзотичної форми, а от чи потрібно це комусь - інше питання. Тому й придумали недосконалу систему цитування, яка дає можливість хоч якось орієнтуватися у наукових публікаціях і не плутати їх із псевдо. А хто не хоче, може і надалі публікуватись в мурзилках і скаржитися, що не має наукового авторитету при наявності "потрібних" регалій.
Доктор
А давайте не плутати індекси цитування із комерціалізацією. Застали чи не застали... Ніхто не застав крім нас. Український науковий сегмент при союзі був найпотужніший. А тепер? Ну, так, самі винні - у Скопусах не публікувалися. Мені щодня приходять пропозиції відносно публікації у " авторитетних журналах" - 200-500 дол. Будь ласка! І на стажування - тур на тиждень - 600 - 1000 євро із отриманням сертифікату в університеті, причому зазначають, що графік вільний - тобто до університету можна і не пхатися, сертифікат видамо і так. Відносно патентування Ви неправі - це абсолютний пріоритет, спробуй потім використати ту ручку від унітазу, чи ще там щось. Щодо мурзілок, то деякі українські мурзилки набагато вагоміші ніж комерційні іноземні видання. І то не їх вина, що вони не потрапили до якогось переліку. Моя думка - не потрібно орієнтуватися на скопуси - потрібно розвивати вітчизняну альтернативу їм.
к.т.н., доц.
Для N: Хоч і не сподіваюсь переконати когось, але спробую. Отже, по пунктах. 1. Наукова публікація - об’єкт авторського права. 1. Винахід (корисна модель) - об’єкт патентного права (або ще промислової власності). 3. Авторське і патентне права - галузі права інтелектуальної власності. 4. Правова охорона об’єкту інтелектуальної власності базується на авторстві (хто створив), пріоритеті (хто перший) і обсязі охорони (що, власне, охороняємо). 5. Автор - завжди фізична особа або група фізичних осіб. 6. Для наукової статті, монографії тощо пріоритет встановлюється з дати підписання до друку чергового номеру. І не важливо, "мурзілка" це чи ні. 7. Для винаходу (корисної моделі) пріоритет встановлюється від дати подання заявки до Укрпатенту. 8. Плагіат академічний - це неправомірне запозичення (для тупих - НЕПРАВОМІРНЕ ЗАПОЗИЧЕННЯ) ВЖЕ ІСНУЮЧИХ чужих текстів, рисунків, наукових результатів, ідей тощо. 9. Питання наукової значимості тих чи інших результатів до поняття "плагіат" не стосується.
Коментувати
Дмитро, д.т.н., проф.
Шановні члени МОН і реформатори. Зрозумійте одну просто істину - залежність між продуктивністю праці і рівнем її оплати!!! За ті копійки, які отримує навіть доктор-професор (а це десь біля 8,5-9,0 тис. грн "чистими" в середньому, без урахування столичних вузів), ніхто НЕ буде писати якісні статті чи ще щось робити. Люди ходять на роботу для того, щоб утримувати свої родини і себе, а не виконувати постійно дурні примхи типу стажувань, статей у журналах по кілька сот доларів чи сертифікації з іноземних мов. Робота викладача - в аудиторії, де мова викладання є державна; робота науковця - у лабораторії, кабінеті, бібліотеці тощо, де теж основа - державна мова. Оці ваші нововведення тільки спонукають до корупційних схем та відтоку більш талановитих людей в інші сфери чи геть за кордон. У наукових установах скоро будуть лише одні пенсіонери і жінки, яким іти нікуди чи і так годиться. Подумайте також і над тарифною сіткою, яка має початися з мінімалки на 1 розряді!
Pacufik
Для Дмитро, д.т.н., проф.: Не один хотв би працювати по можливостях, а отримувати по потребах. Але чудес на світі не буває, усе має свою вартість. Як не гориш наукою, а рахуєш гроші- то працюй там, де вони течуть рікою. Чому б Вам не піти працювати у МОНУ як п. Нефьодов у Мінекономіки і не зробити на практиці те, що пропонуєте? Чи науковці потрібні лише в навчальних закладах? Погані нововведення- запровадьте свої, правильні і доречні, скільки користі отримає усе суспільство. А тка, скільки не кажи халва - у роті солодше не буде.
Дмитро, д.т.н., проф.
Іншої відповіді ніхто і не очікував. Як кажуть, ситий голодного не зрозуміє. Шановний Pacufik, Вам не варто бездумно переписувати цитати, які не мають сенсу! Свого часу було гасло розподілу не "по потребах", а "по праці". Тому я (сподіваюся від імені більшості колег учених і викладачів) вимагаю гідної оплати праці, яка до того ж, передбачена законодавчо. Але я також дякую за пораду щодо зміни місця роботи! Сподіваюся це була офіційна позиція МОН, озвучена під прізвищем "Pacufik".
к.т.н., доц.
Для Дмитро, д.т.н., проф.: Вельмишановний Старший Колего! Я повністю з Вами погоджуюсь, ну, крім деяких локальних моментів. По-перше, іноземну мову (особливо англійську) все-таки слід хоч якось знати, щоб, принаймні, читати іноземні публікації та хоч іноді навіть публікуватись за кордоном чи брати участь в іноземних конференціях. Але вимагати обов’язковий сертифікат, тим більше В2 - це занадто! По-друге, ну й що, що в Києві подвійні зарплати у викладачів! Так у нас і ціни вдвічі (як не більше) вищі. От такі мої зауваження. А слухати "горлопанів" про покликання і ентузіазм - марна справа. Мало того, що ми публікуємось за свої гроші, так ще й науку маємо за свої гроші робити! Ні, звичайно, існують галузі знань, де потрыбен лише комп’ютер з Інтернетом та принтер. А в моїй галузі наука без натурного експерименту - то не наука. Нехай згадані "горлопани" погуглять, скільки коштує металообробка та вимірювальні прилади. Мені невідомі випадки, щоб ВНЗ це фінансував, хіба що своїм "наближеним".
Коментувати
Випускник
Дуже гарно придумано, щоб позбавити вузи ліцензування. Скоротиться кількість викладачів з ученими званнями, скоротиться кількість вишів. Для МОНУ не стільки важливо, щоб ефективно здійснювався навчальний процес у виші, скільки % "учених". Чомусь вони там думають, що викладач із званням, який щойно "вилупився" краще викладає предмет, ніж той викладач, який має досвід викладання, але без "пагонів". Я провчився у педвузі 6 років і такої залежності не встановив, може я щось недотумкав?
Професор
Шановні, скажіть чесно, вам ще не набридло скрізь вживати слово "плагіат"? Чи може вам платять за це? Чого останні роки тільки про це говорять? Інших проблем щодо підвищення якості немає? Безумовно, проблема тупого копіювання текстів є і з нею слід боротися. Слід визнати, що донині НЕМАЄ жодної системи в світі, чітких критеріїв, які б дали відповідь про плагіат. В будь-якому науковому дослідженні є розділ з огляду літератури. Так тоді це або плагіат, або суцільна компіляція (якщо цитати взяти в лапки) і певними коментарями. До того ж наукові школи, що розвивають якісь напрями досліджень, базуються на попередніх даних, лише доповнюючи їх, уточнюючи. І це нормально. Друге. Почитайте іноземні праці перш, ніж суцільно хаяти наші! Так от там так само на 100 праць кілька нормальні, а інші - лажа. Це людський фактор, специфіка теми, галузі й напряму дослідження, вміння подати його результати. Не всі є вченими, але все пізнають у порівнянні.
Tet-a-tet
Не плагіатом може бути лише дисертація, захищена на основі наукового відкриття, в будь-якій галузі. Скільки таких дисертацій можна нарахувати в Україні за рік? Одиниці, решта мотлох, який лежатиме роками на полицях і написаний він виключно для того, щоб отримати матеріальну вигоду від звання. І ця писанина коштує чималих коштів дисертанту і годує всіх решта, хто має стосунок до її захисту. Може в якихось ВНЗ є виключення, але не більше. Скільки поважних депутатів отримали вчені звання, використовуючи своє становище. Хтось чув про користь з їх дисертацій?
N
Для Tet-a-tet: Що ви розумієте під науковим відкриттям? Де-хто вважає відкриттям, коли застосували методику до вивчення предмету і хтось із школярів щось краще зрозумів. Маю сумнів, що доктор педнаук і чл-кор НАПНУ, який очолює цей процес буде об’єктивним.
Tet-a-tet
Для N. Не вкладуся у 1000 зн, аби висловити, що я розумію під науковим відкриттям, але у світі це вже давно зформульовано. І не моя провина, що більшість наших дисертацій на таку оцінку явно не тягнуть. Це вже на совісті тих, хто їх оцінює. Але колись цьому плагіату має бути покладений край. Псевдонаука має відійти у небуття, ми вже тої брехні наїлися за часів СРСР, давайте жити по-чесному, як увесь науковий світ.
к.т.н., доц.
Для Tet-a-tet: Стараюсь бути толерантним, але Вашу думку стосовно "дисертацій на основі наукового відкриття" можна засунути в "портмоне". По-перше, законодавство чітко дає визначення наукового відкриття - це "Встановлення дотепер невідомих явищ, залежностей та властивостей матеріального світу, яке вносить докорінні зміни в процес наукового пізнання". Хочете - відповідайте, я знайду Вам посилання на закон. По-друге, наукові відкриття характерні для фундаментальних наук. А як, на Вашу думку, бути "прикладникам"?!! Технарям, аграріям, юристам? А математикам? Складається враження, що Ви або дуже далекі від цієї системи і мислите побутовими категоріями, або просто свого часу "ніасілілі".
Коментувати
Марія
А що з ученими званнями? Будуть вони існувати, чи ні? Якщо будуть, то чи зміняться вимоги для їх отримання?
Oleksandr
Для Марія: Вимоги до отримання вчених звань НЕ ЗМІНЯТЬСЯ. От тільки доплати за них та встановлення їх розміру хочуть передати на протязі року-двох на спецфонд ВНЗ... а от там "ніколи" і "ні на що" не вистачає (((
Марія
Для Oleksandr: Спасибо. Всё как-то странно. К чему-то стремилась, старалась, было интересно. Теперь оказалось, что печаталась я в "Мурзилках", доцентом мне не стать(денег не хватит оплатить необходимые публикации и В2 , и стажировку, и т.д.), зарплата у меня ниже учительской, пенсия будет копеечная, наборов скоро в ВУЗах не будет, дешевле и комфортнее учиться за границей, а диссертации моей - грош цена, скоро наштампуют докторов философии с работами уровня реферата. Зря потраченное время, нервы , здоровье и деньги. Печально всё это...
к.т.н., доц.
Для Марія: На жаль, мушу частково з Вами погодитись. Напевне, найкращий порадник - калькулятор. Треба прорахувати витрати на отримання вченого звання доцента та співставити їх із можливими доплатами за звання. Адже вартість курсів на В2, публікацій, стажування тощо, в принципі, відомі. Надбавка за доцента - до 25% окладу. Але тут теж є особливості. Повний розмір цієї надбавки виплачують при стажі понад 20 років. В мене ця надбавка на 15% менша, бо стаж 16 років. Так-так, ця надбавка також залежить від стажу! Деякі мої колеги, які не встигли отримати доцента по старим правилам, "зійшли з дистанції". Бо порахували, що до пенсії не окупиться.
Коментувати
ІІІ
Це ж давно відомо, що присвоєння наукових ступенів поставлено на комерційні рельси, а самі дисертації - це суцільний плагіат!
Голосzнарода
Для ІІІ: Проблема не в том, что одни плагиаторы, а в том, что не плагиатору невозможно пробиться между плагиаторами, потому что нарушает корпоративную этику и круговую поруку.
Коментувати