Osvita.ua Вища освіта Рух студентів за євроінтеграцію став подією року в освіті
Рух студентів за євроінтеграцію став подією року в освіті

Експерти ЦОМ визначили 10 найважливіших подій року, що відбулися в українській освіті

Рух студентів за євроінтеграцію став подією року в освіті

Центр освітнього моніторингу визначив рейтинг найбільш резонансних подій в освіті в 2013 року. До "Топ-10" увійшли як позитивні, так і негативні, за оцінками експертів Центру освітнього моніторингу, події та явища, що пов’язані з освітою.

Рейтинг виведено на підставі уваги до подій в експертному середовищі, моніторингу згадувань у засобах масової інформації та активності обговорень у соціальних мережах.

Позитивні:

1. Студентський рух за євроінтеграцію та на захист людської гідності

Несприйняття у молодіжному, зокрема студентському, середовищі відмови керівництва країни від підписання угоди про асоціацію України з ЄС, брутальний погром, вчинений вночі 30 листопада спецпідрозділом "Беркут" проти студентів – учасників законної мирної акції на Майдані Незалежності у Києві спричинилися багатотисячними студентськими акціями на підтримку курсу на євроінтеграцію, з вимогами притягнути до відповідальності осіб, які віддавали наказ про побиття і які виконували його, а також студентськими страйками на підтримку ідей Євромайдану.

У контексті подій листопада-грудня значного розвитку й структурування набуло студентське самоврядування, відбувається витворення нових форм діалогу між студентами і керівництвом університетів; студентство постало як активний і самодостатній громадський рух.

2. Досягнення консенсусу між двома ключовими групами розробників нового Закону України "Про вищу освіту"

У процесі розроблення нового Закону України "Про вищу освіту" у Верховній Раді України трьома різними групами було зареєстровано відразу три законопроекти: законопроект №1187-2, внесений народним депутатом В.Балогою та розроблений робочою групою під керівництвом академіка М. Згуровського; законопроекту №1187-1 від трьох опозиційних партій, розроблений робочою групою під керівництвом Голови Комітету Верховної Ради України з питань науки та освіти Лілії Гриневич; законопроекту №1187 від представників парламентської більшості.

У червні 2013 р. Л. Гриневич заявила, що опозиція поступається своїм законопроектом на користь законопроекту М.Згуровського, оскільки, за її словами, саме цей документ з-поміж трьох, має шанс на ухвалення у парламенті, оскільки не викликає гострих політичних протиріч, як два інші, розроблявся за участю Уряду, ухвалений різноманітними інституціями та у разі його ухвалення та введення в дію є шанси на якісне зростання вищої освіти в Україні. Після цього законопроект М. Згуровського був підтриманий профільним парламентським комітетом.

3. Збільшення, порівняно з попередніми роками, бюджетного фінансування видруку шкільних підручників

На видання, придбання, зберігання і доставку підручників і посібників для студентів вищих навчальних закладів, учнів загальноосвітніх і професійно-технічних навчальних закладів та вихованців дошкільних навчальних закладів, Уряд виділив у 2013 р. небачену дотепер суму – понад 243 млн грн При цьому, як свідчать результати аудиту Рахункової палати України за 2010-2012 рр., збільшення фінансування супроводжується непрозорим, неефективним, неекономним і з порушеннями витрачанням Міністерством освіти і науки коштів на підручники.

Негативні:

1. Затримки виплати заробітної плати педагогічним працівникам та стипендій студентам

Проблема своєчасної і в повному обсязі виплати заробітної плати, в тому числі надбавок, працівниками освіти та стипендій студентам вищих навчальних закладів залишалась актуальною упродовж всього року. Особливо вона загострилась у другому півріччі. За даними Профспілки працівників освіти і науки, на кінець 2013 р. на зарплати освітян не вистачало 3 млрд грн.

2. Репресії проти студентів – учасників Євромайданів; адміністративний тиск на педагогів задля схиляння їх до участі у вуличних акціях на підтримку влади

За даними студентських активістів, ректори багатьох вищих навчальних закладів усілякими методами, від погроз позбавити стипендії й до відрахування, намагалися не допускати участі студентів у протестних акціях на підтримку євроінтеграції. Уряд Польщі оголосив про намір створити 50 стипендій для тих українських студентів, яких буде відраховано за участь у мітингах на Євромайдані.

У багатьох регіонах педагогічних працівників за негласним розпорядженням місцевих органів управління освітою схиляли до участі в «антимайданівських» акціях як в робочий, так і в позаробочий час.

3. Моніторинг "залишкових знань" у 5-х – 10-х класах

Відповідно до наказу МОН № 995 "Деякі питання моніторингу якості загальної середньої освіти" моніторинг якості освіти за результатами навчання учнів 5-х та 10-х класів відповідно у початковій та основній школі був запланований на 14 -25 жовтня 2013 р. Захід викликав різкі протести з боку як освітян, так і батьків учнів, оскільки не був педагогічно вмотивований (учні вже склали наприкінці минулого навчального року державну підсумкову атестацію за 4-й і 9-й класи), а також на його проведення не передбачалось використання коштів державного бюджету. Батьки висловлювали незгоду з придбання збірників моніторингу за власний кошт.

У зв’язку з негативною реакцією громадськості МОН перенесло терміни проведення моніторингу на період з 12 листопада по 12 грудня. Офіційною причиною перенесення було названо зміни графіку проведення учнівських канікул в окремих регіонах. По завершенню моніторингу прес-служба МОН повідомила, що "і вчителі, і батьки, і учні сприймають захід позитивно".

4. Корупційний скандал довкола ректора Національного університету державної податкової служби України П.Мельника

Наприкінці липня 2013 р. ректора П.Мельника було затримано під час отримання ним хабара за вступ їхніх родичів до Національного університету державної податкової служби України, ректором якого він був. Суд ухвалив залишити П.Мельника під домашнім арештом. На нього було вдягнено електронний засіб стеження. 9 серпня стало відомо, що П. Мельник, дивним чином позбувшись електронного браслету, зник у невідомому напрямку.

"Справа Мельника" стала символом корупції в системі освіти й спричинилась активізацією дискусій щодо нагальної необхідності її викорінення.

5. Підручники з помилками для початкової школи

В 2013 р. резонансною темою, що активно обговорювалась в експертному середовищі та громадськістю, стала неналежна якість деяких нових підручників для учнів початкової школи, видрукуваних і доставлених до учнів за кошти державного бюджету. Зокрема, Інститут української мови НАН України визнав підручник з математики для учнів 1 – 2-х класів таким, який не можна використовувати у навчальному процесі. Науковці Інституту виявили в новостворених підручниках численні орфографічні, пунктуаційні, граматичні, стилістичні, логічні, а також технічні помилки.

Міністр, інші чиновники МОН та співробітники підпорядкованих міністерству установ робили суперечливі заяви щодо ситуації, то відкидаючи наявність помилок, то заявляючи, що вони незначущі й малочисельні, то обіцяючи виправити ситуацію.

6. Падіння позицій української освіти у міжнародних рейтингах

Так, наприклад, за щорічним Звітом щодо глобальної конкурентоспроможності (The Global Competitiveness Report 2013-2014) за показником "Якість початкової освіти" Україна піднялась на 7 позицій (37 місце)і повернулася до показників 2008-2009 років; за показником "Охоплення початковою освітою" опустилась на 4 місця (94 місце); за показником "Охоплення середньою освітою" опустилась на 5 позицій (54 місце); за показником "Якість освітньої системи" опустилась на 9 позицій (79 місце); за показником "Якість природничо-математичної освіти" піднялась на 6 позицій (28 місце); за показником "Якість управління школами" піднялась на 2 позиції (115 місце), але при цьому порівняно з 2008-2009 рр. опустилась на 44 місця; за показником "Підключення шкіл до Інтернету" опустилась на 8 щаблів (70 місце) і фактично повернулась до рівня 2008-2009 рр.

В цілому за 2010-2013 роки порівняно з показниками The Global Competitiveness Report. 2009-2010 українська освіта сумарно втратила 63 рейтингові позиції.

Подальше нівелювання ЗНО

Після того, як, починаючи з 2010 р., ЗНО як єдина для всіх процедура вступу до ВНЗ, була "розбавлена" звільненням від його проходження нових, окрім певної кількості "пільговиків", груп абітурієнтів (ті, що закінчували школу до впровадження ЗНО тощо), надання преференцій слухачам платних підготовчих курсів при ВНЗ, визначення середнього бала шкільного атестата у 200-бальній шкалі та тощо, нині зовнішнє незалежне оцінювання по-суті не розвивається.

Банк тестових завдань упродовж останніх років практично не поповнюється, технології проведення також застигли. Заяви про те, що профільне міністерство має намір зробити банк тестових завдань відкритим свідчать про нерозуміння специфіки різних моделей проведення тестування.

Освіта.ua
26.12.2013

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Владимир
Будем надеяться, что следующим движение всех студентов будет - Рух за знання, що відповідають европейським та світовім критеріям.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!