М. Гриньова: виховуємо ще одне покоління, яке не читає

Нашим учням треба давати медаль за відвагу, бо толерантно терплять усі хвороби нашої освітньої системи

М. Гриньова: виховуємо ще одне покоління, яке не читає

Автор: Марія Гриньова, викладач кафедри освітньої політики Одеської академії неперервної освіти.

Для мене справжня інтрига, як історичний роман "Айвенго" (у різних виданнях від 240 до 511 сторінок) потрапив до програми 7 класу?!

Автори програми мали реальні сподівання, що діти 11–12 років зможуть / захочуть осилити цей твір, як зазначено у консультації філолога «із складним за будовою сюжетом», осягнути чотири основні лінії і пройнятися його глибиною?! Чи кожному дорослому це по силі?! Чи за мету ставили, щоб діти нахапалися, як фасфуду, уривків із хрестоматії і їх нудило від читання?!

Син на 5-й сторінці тексту з кілометровими описами місцевих колоритів і всякої всячини запитав мене: «А де інтрига?!» І постійне нудіння про нудно...

Читаю описи роману у книжкових крамницях: роман «Айвенго» ось уже двісті років залишається улюбленою книгою дітей і дорослих... А в 2022 році  для дітей 11–12 років – ні)))

Загалом нашим дітям потрібно давати «медаль за відвагу», бо толерантно терплять усі хвороби нашої освітньої системи...

Мама сказала, що коли навчалася в школі, влітку читала усі твори в повному обсязі (мама не сказала, що була чи не одна така в класі), а в тебе є вибір: повний чи скорочений варіант. Син подивився на мене: «Я не ти». Мама сказала, що треба прочитати, бо читання розвиває критичне мислення, абстрактне мислення... Син подивився на мене: «Ти хочеш сказати, що воно у мене не розвинуте?!»  Мама сказала, що прочитавши твір, можна отримати гарну оцінку на уроці. Син подивився на мене і промовисто промовчав, у його планах отримати гарну оцінку не було. Мама сказала... Продовжив читати і нудіти, нудіти і читати...

Поколінню візуалів вкрай важко по-справжньому захопитися читанням і шкільна програма робить усе, щоб демотивувати дітей до читання, пропонуючи дітям твори, які «не на часі».

Ні, я не заперечую, що є діти, які люблять читати. Однак, відверто, скільки їх, що читають «не з-під палки»?! Пишучи цей допис я «озирнулася довкола», щоб нагадати собі, як складаються справи з читанням у дітей знайомих, сусідів, згадала шкільну практику та й свої шкільні роки...

Можливо я не права, однак стою на думці, що в програмах української і зарубіжної літератур забагацько творів, які для певного віку дітей не на часі. Дорослим просто слід прийняти «нових дітей» і дещо перетрусити твори в програмах, бо якщо дитина захопиться читанням, то велика вірогідність, що у більш зрілому віці вона прочитає «Айвенго». А після сучасних уроків літератури велика вірогідність, що у дітей сформується пожиттєва відраза до читання. Правда, останнє не вірогідність, а для нашої країни факт, який підтверджений багатьма соціологічними дослідженнями.

І загалом, чому б не ввести предмети «Сучасна українська дитяча література», «Сучасна зарубіжна дитяча література» як основні, а предмети зарубіжної і української літератури у тому вигляді, як вони є зараз, назвати «Історія української літератури», «Історія зарубіжної літератури» і викладати в межах курсів за вибором. От чому б так не зробити? Ми багато втратимо? Ми вже багато втратили...

Приховані наміри у цій інтризі з «Айвенго» у 7 класі: + ще одне покоління, яке не читає...

Оригінал.

Освіта.ua
25.10.2022

Популярні блоги
Я. Абрамейцева: у чому ціль обов’язкової математики? Випускники 2023 найважливіші роки майже не мають можливості опановувати предмети взагалі
Ігор Лікарчук: хайп навколо оцінювання учнів Оцінка давно втратила дидактичну значущість і перетворилася на холодну формальність заради звіту
Є. Козолуп: чому вчитель має доводити свою необхідність? «Менеджери» довели освіту до такого стану, що вчитель має робити свою роботу на 150% за будь-яких умов
Іван Осадчий: про оцінювання учнів 5 класів НУШ За пропонованим у Методичних рекомендаціях підходом неможливо виставити оцінки за семестр
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Зараз в Україні
Для Катерина: це прекрасно, я дуже за вас рада)) У мене 6 клас, перед новорічними канікулами по укр.літературі був "Федько халамидник". Чесно кажучи, добре,що вона його не читала. Про фінал здогадалася з варіантів відповідей в тесті, та старші діти радили їй не читати. Жорстоке поводження з дитиною, неналежний догляд за дитиною призвели до трагедії. Для чого?Чому це читати дітям??!! В 6 класі!!! Не знаю, в цьому стресі, з війною, з такою програмою, як витримати?? Намагаємось не думати про погане, переключатись, знаходити позитив, а тут така програма в ШКОЛІ !!!! Ось так українське міністерство "підтримує" чи "турбується" про моральний стан українських дітей, які залишились в Україні. Просто можна наказом виключити твори, що містять жорстокість, з програми. Але чому цього не зробили??!!! Чому дітей пригнічують морально???!!! Це на кого працює українське міністерство??!! В якій церкві молиться??!!
Катерина
Зараз у Польщі. Дитина у 5 класі. Тут немає "польської літератури" і "зарубіжної літератури", є просто "література". І мабуть це правильно. Бо це явний прояв радянської культури, де все було поділено на вітчизняне та "іномарки". У сина великий добре надрукований підручник з невеликими оповіданнями, віршами та завданнями. Протягом року повинні прочитати додатково "Шарманка" Б. Пруса, "Хлопці з плацу Броні" Ф. Молнара, "Хроніки Нарніі", "Аліса у країні мрій", "У пустелі і пущі" Г.Сенкевіча. По цим творам вони виконують купу завдань, пишуть есе. Перші три дитина почитала з цікавістю і захватом, Алісу ще дома читав, до Сенкевіча ще не дійшли, але відгуки добрі. Дочка у 3 класі, також дуже цікаві тексти у підручнику. Не дивлячись на те що Польща достатньо релігійна країна, немає зацикленості на цьому. У нашому підручнику за третій клас майже весь зимовий розділ присвячений янголам, Миколаю та іншим релігійним символам. Підбіркою літератури я задоволена. Хочу щоб і в Україні так було.
Оксана
Як я Вас підтримую. Це я пройшла, коли мій син теж був у 7 класі і згадувала "не злим тихим словом" тих, хто до цього додумався. Але хіба тільки Айвенго? Хіба не можна знайти дитячу літературу?
Cgtw
Наші чиновники від освіти так склали навчальні програми з літератури,щоб відбити у наших дітей бажання читати на усе життя.Правду пише Юлія,повністю її підтримую,але що з того? Ми пишемо,обурюємося, а поїзд і нині там.Змінюються міністри,їх демагогія,а здорового глузду як не було,так і немає.
Юлія
Доброго дня! Я мама шестикласника, який, як і учні інших класів, отримав список літератури для читання на літніх канікулах, щоб підготуватися до наступного навчального року. На мою думку, якщо порівняти твори з української та світової літератур, то це ніби твори для різних вікових груп. Запитань до української літератури я не маю, а от до зарубіжної — багато. Оповідання Джека Лондона ,,Жага до життя‘‘ лише за розміром своїм підходить для шестикласників. Твір дитина читала з огидою, нічого в ньому не зрозумівши. Що хотіли люди, які складали шкільну програму зі світової літератури, аби збагнули діти 11-12 років життя з даного оповідання? Які почуття воно мало б викликати в них? Роман Гаррієт Бічер-Стоу ,, Хатина дядька Тома‘‘ — це чудовий твір, який легко і захопливо читається. Він має глибокий і багатий зміст, так як це соціальний роман, у якому піднімаються важливі питання, а саме работоргівлі, релігії, людяності, вірності своїм поглядам і ще багато яких інших. Чи збагне це все шестикласник? Я уявляю, яких потрібно докласти зусиль учителю, щоб пояснити тему цього роману. А який діалог вести з дітьми, які ще не доросли до розуміння цього твору? Я ,,за‘‘ ,,Хатину дядька Тома‘‘ у шкільній програмі, але у класі 8 чи 9, бо інакше, значення цього твору буде просто втрачено, а якщо так, то тоді навіщо взагалі його вивчати? В оповіданні ,, Жага до життя‘‘ описуються страшні картини голоду і намагання його побороти. У романі ,,Хатина дядька Тома‘‘ є сцени побиття, голоду, не напряму, але маються на увазі сцени сексуального насилля. Невже нікому не спало на думку, що у воєнний час це все ще з більшою силою впливатиме на дітей, які лише шестикласники? Ці твори навіть у мирний час, без всяких підтекстів, є недоречними для читання їх дітьми даної вікової категорії.
Анатолій
Дуже доречна стаття. Програма по літературі жахлива, НЕ для дітей. В 6 класі спочатку міфи потім байки і все стародавнього світу, Єгипту, Греції. Дитина каже що в них багато жорстокості, когось убивають, їдять, сумно і огидно таке читати. Про психологічне здоров’я дітей подумайте МОН. Війна в країні, горя вистачає. Більше добрих, спокійних, веселих, позитивних емоцій. Облиште стародавній світ, середньовіччя філологам. Дітям сучасне і зрозуміле.