![]() |
Учителі, методисти, управлінці шкільні справи описують так, ніби сталася визначна подія, яка увійде в історію |
О. Остапчук: як писати, щоб не було соромно за примітивізм
Автор: Олександр Остапчук, ТНВК «Школа-ліцей №6 ім. Н. Яремчука», м. Тернопіль.
Коли читаю різні дописи вчителів, то відразу проводжу паралель з лікарями. Поясню.
Учителі, методисти, управлінці всі шкільні справи описують так, ніби сталася визначна подія, яка прославить історичну епоху:
1. Учитель В.... провела відкритий урок у 1 класі НУШ, використала 5 різних форм актуалізації, 6 методів комунікації, 4 переміщення по кутках класу, запустила мультимедійну дошку, загадала 3 загадки і заспівала 3 пісеньки;
2. Відбулося засідання атестаційної комісії школи №Ї, на якій директор зачитав характеристики педагогів, які атестуються. Засідання пройшло креативно, емоційно і з користю для вчителів.
3. Учні школи №Є взяли участь у зборі макулатури, зібрали 13,5 кг;
4. Відбулася зустріч начальника управління освіти з педагогами школи №Ю. Нестандартна зустріч завершилася конструктивними запитаннями і змістовними відповідями. І т. ін.
Я не перебільшую, а навіть згладжую той «креатив», який «милує» око читача. А ще фотографії із семінарів і конференцій з піднятим вверх великим пальцем і підписами: «Молодці! Креативно! Творчо! Нестандартно!»
Шановні колеги! Не ображайтеся, але за стільки років праці ми зобов’язані «на нюх» відчувати творче, оригінальне, розвивальне дійство.
А чому згадав про лікарів? У мене багато ФБ друзів-лікарів, багато гарно знайомих лікарів. Вони також, виявляється, працюють, відвідують конференції і семінари не менше, ніж ми. Але, чомусь, не можу ніде відшукати, як лікар обробляє «ваву» лікувальним препаратом, як робить «коль-коль» в...руку , як витягує з «того світу» людську душу і т. ін. І не описує свої кроки біля хворого. І лише на прохання журналістів або вимогу обставин дещо коментує.
І не потрібно зараз щось негативне підшуковувати про лікарів. Я думаю, у них високо розвинуте особливе моральне ставлення до себе і своєї репутації.
Я не закликаю колег не писати про свою роботу, про роздуми про виховання. Просто, колеги, є поняття РІВНЯ події, її оригінальності, новизни, цікавості. Ми маємо це враховувати, щоб не було соромно за примітивізм, який сіється нудною буденністю описаних подій.
P.S. Це не критиканство, а невеликий страх щодо перспективи дії вислову :»Творчу особистість виховає лише творча особистість». Тому оголошую конкурс на кращий допис про оригінальне і пізнавальне дійство в школі. Оцінювати конкурс прошу Віктора Громового, освітнього експерта, та Івана Осадчого, доктора педагогічних наук. Тривалість конкурсу: з 05 лютого до 01 березня 2020 року. Приз переможцю- 1000 грн. Членам журі - за домовленістю. Успіхів без образ!
Освіта.ua
10.02.2020