Олександр Равчев: про війну Міністерства освіти та ректорів

Корупція у вищій освіті вростає в загальну освітню культуру, і це робить її практично незнищенною

Олександр Равчев: про війну Міністерства освіти та ректорів

Автор: Олександр Равчев, PR-менеджер в «Громадяни в дії».

Новий український університет. Війна міністерства та ректорів

Уявіть собі, що ви – керівництво Міністерства освіти і думаєте, що робити з 1,5 млн студентів та мережею з шестисот закладів, які надають їм освіту. Надають, скажемо відверто, з дуже посередніми результатами.

Університети корумповані, неефективні, поглинають купу грошей, а на виході швидше дають шматок пластику, ніж диплом.

За таких умов ідея просто дати ВНЗ більше грошей і менше контролю виглядає, як знущання. І тут кожен міністр стає перед ключовою дилемою реформатора вищої освіти: як централізовано реформувати університети, але при цьому зберегти їхню автономію?

Традиційною відповіддю на це питання вважається вдосконалення державних стандартів освіти, вимог до викладачів та науковців, які розробляє купка ентузіастів в МОН.

Їхня загальна філософія – створити такі умови, за яких неефективні університети не зможуть вижити, а ефективні отримають більше можливостей і ресурсів.

Але міністерство постійно програє битву за реалізацію цієї ідеї. Чому?

Протистояння відбувається на території противника

Неефективні та корумповані керівники університетів перебувають на своїх посадах десятки років. Вони вросли в крісла зв’язками, грошима, досвідом. Вони знають, як підкупити аудиторську перевірку, набрати штат із фіктивних професорів для акредитації і де публікувати паршиві статті, щоб вони вважались достатніми для захисту.

Будь-яка команда міністерських реформаторів, у кращому випадку, приходить раз на п’ять років. Тому керівництву університетів лишається банально пересидіти «реформаторський штурм» і далі поширювати практики неефективності.

Неефективних керівників значно більше, ніж реформаторів

Поки кілька десятків людей навколо МОН намагаються придумати, як зробити систему більш ефективною, тисячі керівників університетів придумують, як обійти їхні інновації.

Світоглядна парадигма цих людей така, що вони не хочуть і не будуть жити за правилами, які ускладнюють їм життя. Проте готові докладати шалених зусиль, щоб оминути ці правила. І щойно знаходять «дірку» в умовах прийому, системі ЗНО, розподілі фінансування – вона миттєво поширюється по всій неформальній мережі, зменшуючи користь самої системи.

На стороні ректорів викладачі та студенти

Тут треба перестати демонізувати ректорів і визнати, що корупція та неефективність залучає до себе і звичайних викладачів та студентів. Це не означає, що всі вони погані чи непрофесійні, але вони – продукт загальної університетської культури, де хабарі і плагіат – це нормально. Вони, може б, і хотіли працювати чесно та професійно, але попередній досвід тягне їх у корупційне болото.

У системі освіти практично неможливо відділити повністю чесних викладачів і студентів від нечесних. В одній групі та на одній кафедрі перебувають і ті, й ті. Вони разом працюють і відпочивають та мають неформальні зв’язки. Часто чесні студенти та викладачі навіть підтримують нечесних під час перевірок, бо ті могли їм допомагати або просто із почуття солідарності. Корупція вростає в загальну освітню культуру, і це робить її практично незнищенною.

Важко зрозуміти, на яких факультетах ще лишилась освіта, а на яких тільки корупція та імітація. Бо ззовні вони виглядають майже однаково.

Як діяти в цій ситуації?

Потрібно створити умови, які нейтралізують переваги супротивників. Треба відірвати реформи від корупційного болота, у якому їх намагаються проводити.

Для цього нам потрібен «Новий український університет». Не метафорична нова програма вищої школи, а реально новий вищий навчальний заклад, створений із нуля. Нова юридична особа в новій будівлі з новими набраними викладачами та студентами.

Створення Нового Університету дозволить реформаторам вибрати адекватне керівництво закладу, підібрати пристойних викладачів та одразу на всі чотири курси набрати студентів із інших закладів освіти.

Для цього окремо взятого університету можна створити такі умови і вимоги, які експерти вважають за потрібне – не доведеться долати опір змінам, які є старих закладах.

Новий Університет дозволить сконцентрувати в одній точці максимальні можливості, які є в Україні, і зробити значний якісний ривок. І такому закладу можна вільно надавати повну автономію. Міністерству немає потреби тримати його в шорах.

Після успішного запуску Нового Університету цю концепцію потрібно розширити на галузеві ЗВО, і за цим же прикладом створити технічний, медичний, педагогічний та економічний заклади.

Відсіявши у такий спосіб більшість студентів і викладачів, Міністерство може легко відпустити державні вимоги у вільне плавання. Неефективні та надміру корумповані заклади просто не витримають конкуренції з Новими Університетами. А ті старі, які зможуть протистояти селекції і збережуть свої бази, цілком заслуговують на те, щоб існувати на ринку ЗВО.

Освіта.ua
16.12.2019

Популярні блоги
Т. Єфімова: як і чому школа вбиває мотивацію в дітей Чому в школі досі знижують оцінки за відступи, неправильний запис і колір малюнка
О. Бобкова: участь в олімпіаді не має бути примусовою Життя і здоров’я дітей і вчителів є вищою цінністю, аніж результат у олімпіад
І. Лікарчук: олімпіади - традиція совкової освіти Жодним законом чи нормативним документом обов’язковість участі школи у олімпіадах не передбачена
О. Українець: ЗНО з літератури дійсно не потрібне Шкільна програма передбачає читання текстів і біографій, а не вивчення літератури, і це дві дуже різні речі
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
А ви, часом,
не родич Костогриза? Щось дуже нагадує його зміст ваших пропозицій. Та й обличчями не дуже вже відрізняєтеся.
Cirius
Правда така,що у кожному ВНЗ є ректорсько-злодійське кубельце. Проректор з госп.роботи доїть зав.студентською їдальнею;проректор з НР. доїть деканів і зав.кафедрою,з кадрової роботи-махлює на оплаті годин викладачам і т.д. Особливо у цьому успішні старі ВНЗ, де ректори вже ледве пересуваються, але крісло тримають міцно, кормушка дорога. Вибори ректорів-це як мертвому припарка, тільки сів у крісло-беруться за старе. Крайній- студент, він має все це оплатити, а хто хоче навчитися,кажуть професори, і так навчиться, навіть, якщо ми його і дуже не вчитимемо. Тож не ламаймо списи і подивіться на приклад п.Ахметова,чи п. Мадонни, і вам стане усе зрозуміло.
Шупик
Для Cirius: для дійного препода: пишете ніби правильно, але не конкретно. Видно любите доіться, кайфуєте. А так - брехло і трус.
Коментувати
Викладач
Це вже було...вєсь мір до аснаванья ми разрушім....чим закінчилося.... відомо...
Valya
Для початку юний.утопісте соціалісте грантоїде.ознайомся із кодексом України про працю.фантазьор))))
Замкнуте_коло
Ну розвалили університет, побудували новий, набрали викладачів. Де гарантія, що у штат потрапив "хороший" викладач, а не "поганий". За якими критеріями, а важливо, хто буде відбирати? Дурня, розведена водою.
Небайдужий
Підтримую створення нових нормальних університетів. Це єдиний реальний шлях до нормальної вищої освіти. Всі спроби реформувати існуючі "університети" - це шлях у прірву.
Павел Штутман
Вся проблема в системе управления. Государство передало управление университетами трудовым коллективам, которые выбирают ректоров, выражающих их интересы. Все правильно! Чтобы улучшить ситуацию нужно, однозночно, ввести корпоративную систему управления , как это происходим в странах, университеты которых лидируют в мировых рейтингах. http://education-ua.org/ua/articles/1139-korporativne-upravlinnya-universitetami-dlya-silnikh-rektoriv?fbclid=IwAR2g2GftJGXiAq37TKdhL3W9QfWzIC4D0z2lxYSY1KiE5EQ82fZ68fTGF-M
Лєбєдєв
Я навчався в двох універах в Києві. Нікому нічого не платив. Знаю багато хлопців, які так же навчалися. А паплюжать оці юні грантоіди нашу освіту тупо по заказу західних конкурентів. Випихають за бугор. Саша Равчев- заказняк. Чистюля!!
Михайло
Реформа можлива тільки тоді, коли нею займаються фахівці, а не діти котрі весь час працюють у міністерстві, або є дітьми колишніх чиновників. Реформа ефективна, якщо вона революційна, еволюційні зміни - ведуть до адаптації до тих змін негативного типу, що відбуваються у суспільстві.
Слава жовторотикам
Пан равчев!! Вибачте, але дозвольте уточнити: в Украіні не 600, а 297 внз. А студентів не 1,5 млн , а 1,25 млн. Дивіться статистику. Друге. Тільки суд може визнати когось винуватим. Ви ж прибили ржавими гвіздками сотні тисяч людей до дошки корупціонерів. До вашого відома - бюджет найбільшого Кду - 50 млн $ , Могилянки- 10 млн$. Бюджет Кембріджа чи Оксфорда- 30-40 МЛРД $ !??? Для розумноі людини все ясно. І ще. Не треба паскудити всіх керівників і викладачів. Вони за копійки таким недорослям , чи балбєсам, як ви - душу і серця віддають.
Сенявін
Для Слава жовторотикам: цей молодик просто нахаба неграмотна. Чмошник!!
Галина
Для Слава жовторотикам: дивіться офіційну інформацію держстату: у 2018-2019 н.р. вишів в Україні - 652 (370 - коледжі, технікуми, 282 - універи, академії) та 1522,1 студент (199,9 та 1322,2 відповідно). Коледжі теж є закладами вищої освіти І-ІІ рівнів акредитації.
Семен
Придурки, із 2014 року коледжі не вищі заклади. 1-2 рівня акредитаціі немає.
Коментувати
Владимир Белый
Десь так були зробили у свій час, наприклад, у Туреччині. Для гарантії успіху просто започаткували у себе один з варіантів турецько-американського університету, де "ліві" номери не проходили, чим і гарантували успіх. Реформа освіти - це або продовження формально завуальованої псевдоосвіти, або постанова справжньої освіти, тобто без махлювання як з самим освітнім процесом, так і з оцінюванням результатів навчання здобувачів освіти.
Скадовськ
Для Владимир Белый: Бєлий , тебе вже поперли з ліцею, а тивсе димиш злобою.
Коментувати
Vova Vetrov
Є ректори, які по 20 і більше років сидять в кріслах - все царюють, не здвинути. Розікрали і приватизували все що можна. Є прям династіїї: батько був ректором (розпродав, що зміг), тепер доця ректор і знову подає на вибори ректора (занедбала, все що після батька залишилося) - коли вже МОН наведе порядок. Та поставте ви менеджерів-управлінців, щоб лад навести! Вузи перетворюються на ПТУ, лиш там дають реальну професію, а з дипломами вузів лише на базар та в Фуршет, а ще за кордон різноробочими. Ганьба.
Небайдужий
Той випадок, коли собачу будку в житті не збудував, а як реформувати складні галузі суспільного буття - людині очевидно! Парадокс, як і вся та "купка ентузіастів в МОН". Сподіваюсь цей ентузіаст правий і ректори разом з викладачами і студентами (які на їх боці! )) перечекають і цю "купку".
Оракул
Стаття поділяє освіту на добрих реформаторів та поганих консерваторів. Але не всі реформи є позитивом і не всі скептики - негативом. Відсутні продумані кроки та розуміння, хто буде реалізовувати реформи, яким чином і вбачається відсутність коштів на все це. Тому можна досить впевнено констатувати, що це ще одна псевдореформа. Приклад із життя - автомобіль Таврія вирішили модернізувати і назвали його Таврія Нова - але новим була лише зміна контурів задньої частини старої Таврії і результат не забарився, автомобіль зняли з виробництва взагалі. Так і в освітніх реформах, бо спостерігаючи за діями ініціаторів реформ, згадується прислів’я "Нє можеш пєть - нє пєй".
ми
Для Оракул: 100% правильно. Почали реформувати чомусь з вищої освіти, а тепер вносять і вносять зміни, всі решта законів не в’яжуться між собою. І кінцевої моделі що повинно вийти в кінці реформи нема. Хоча зрозуміло, що розвалити те що є і за європейські гранти готувати рабів на Європу. Цікаво чи хто небудь за це відповість?
Коментувати