Osvita.ua Блоги А. Сененко: про організацію навчання в школах Америки
А. Сененко: про організацію навчання в школах Америки

Якість середньої школи та її оснащення тощо дуже залежать від району, до якого вона відноситься

А. Сененко: про організацію навчання в школах Америки

Автор: Антон Сененко, старший науковий співробітник Інституту фізики НАН України, кандидат фізико-математичних наук.

Сьогодні звичайна американська школярка під час нашого візиту у школу невеличкого міста Спрингфілд, що є столицею штату Іллінойс (більшість думає, що столицею є Чикаго, бо воно велике, але ні), поставила мені таке питання щодо України, від якого в мене відібрало мову.

І я, дорослий українець з науковим ступенем та у вишиванці, реально закляк на десяток секунд, перш ніж зміг щось промимрити у відповідь.

Чесно кажучи, ця подія мене настільки вразила, що я вкотре відклав написання посту про фінансування науки в США, і вирішив розповісти Вам про школу, від якої в мене стався цуценячий захват.

Lincoln Magnet School не можна назвати типовою американською школою. Вона характерна тим, що в ній поглиблено вивчають STEM - Science, Technology, Engineering and Mathematics - наука, технології, інженерія, математика. Це щось типу нашого фізмат ліцею, але має певні колосальні відмінності.

Знайомство зі школою починається з того, що вона щороку отримує відзнаку від Apple за, по суті, потужну фізико-математичну освіту. Про це сповіщають банери, що підвішені під стелею при вході.

Взагалі, я не експерт в школярстві, але базово Ви маєте знати, що у США кожен має право і змогу отримати безкоштовну освіту у початковій (десь з 5 до 11 років), середній (11-14) та старшій школі (14-18).

Якість школи, її оснащення тощо дуже залежать від району, до якого вона відноситься - чим він багатший, тим більше податків у ньому сплачується з житла, тим більше грошей має освітня система.

Lincoln Magnet School - це середня безкоштовна школа, і завдяки своєму «інженерному» спрямуванню вона є першим квитком дитині у світ високих технологій, НАСА, Спейсікс, генетичної інженерії, цікавого наукового життя та долучення до розвитку нашої Цивілізації.

Щоб потрапити сюди - батьки вишукуються в чергу: вони залишають заявки, а лотерея вирішує (так-так, лотерея), хто з дітей матиме честь тут навчатися. У мене зара трохи відшибло від перевиснаження пам'ять, але статистика така, що конкурс десь 2-3 дитини на місце (потім у колег уточню).

Черга з вчителів - ще більша, і викладають тут найкращі.

Школа працює без паперу вже років 8, бо кожен учень має комп'ютер. Так, це макбуки від тієї ж Apple, але школярам їх надає не компанія, а бюджет району.

Батьки сплачують лише страхування від нанесення ноутбуку шкоди. Все (ноути є в кожного учня в кожному класі, повірте на слово, аби я не забивав пост фотографіями звідусіль).

Що саме вражає?

Ні, не приміщення.

Такі приміщення та оснащення (я не про ноутбуки, звісно) я вже бачив в Дніпропетровській області, де школи відбудовуються «з нуля» завдяки зусиллям тамтешньої ДніпроОДА. Єдино що - хочеться, аби такі дніпро-стайл заклади ширилися всією країною.

Вражає ж організація навчального процесу.

По-перше, вже з 6 класу тут проводяться уроки кар'єрного спрямування, де дітям розповідають про різні професії, що треба вчити-робити, аби їх опанувати, що таке резюме чи співбесіда тощо.

По-друге, вчитель на уроці має право говорити хвилин 10. Все.

Весь інший час мусять говорити-демонструвати-дискутувати-працювати діти.

Урок починається з фрази «Діти, під'єднайтеся до сервера», а далі вчитель лише спрямовує школярів шляхом шикарних навчальних матеріалів і тестів; вчить їх шукати інформацію, опрацьовувати її, виокремлювати головне, критично мислити (так, Інтернет в чомусь замінив дітям книжки, хоча книжки теж є, і їх вчать з ним поводитися правильно), робити презентацію та демонструвати, що ж вийшло.

Я те все бачив і чув. Ба більше, юний пан, до якого я підсів, на моє прохання продекламував свою роботу про вулкани та причини їх виникнення.

По-третє, діти вивчають науки блоками: науки про життя (6-й клас - екосистеми, 7-й клас - клітини, 8-й клас - генетика), фізичні (енергія-сила-рух, магнетизм-електрика, хімія), науки про Землю - концентруючи увагу на одній темі упродовж тривалого часу, опановуючи її повністю (на скільки пам'ятаю я, у нас було типу - годину на тиждень повчив магнетизм, а потім чекаєш наступного тижня, повністю забуваючи, що ж ти вчив минулого).

По-четверте, СТЕМ - не означає, що діти виростають калькуляторами (до речі, табличку множення туточки вивчають у 2-3 класі, але калькулятори ніхто не ховає). Освіта є комплексною. Центральними елементами є Наука, Математика, Література, Історія, Читання, Письмо.

І отут слід зупинитися окремо, бо Письмо - то не про каліграфію чи орфографію. То про логічність викладення думок та здатність зрозумілою цікавою мовою донести інформацію, яку ти віднайшов-опрацював, і презентувати її класу. Учнів заохочують говорити, ставити питання та бути проактивними.

По-п'яте - це «схибленість» на науковому методі. У кожному класі є чітке пояснення, що воно таке, у класах повно смітсонівських книжок (головні музеї у Вашингтоні - теж смітсонівські, засновані англійським науковцем Джеймсом Смітом, і загалом - це знак якості), а спонукання до постійного ставлення запитань сприяє процесу навчання.

По-шосте, всюди в класах є купа мотивашок для дітей, чому треба вчитися і чому наука - це круто, починаючи від цитат Карла Сагана (Наука - це певний спосіб мислення, а не просто сукупність знань) і закінчуючи цитатами Джона Кеннеді (Людський розум - наш головний ресурс).

Найбільше ж вразила чесна порада дитині, що робити, якщо вона вважає, що не вміє в математику: треба просто тренувати мозок для математики. Якщо перекласти нашою мовою - якщо Ви вважаєте, що у Вас гуманітарний тип мислення - час просто припинити лінуватися.

По-сьоме, обладнання кімнат фізики та хімії. Воно повноцінне, є мікроскопи, витяжні шафи, водопровід, електрика, повно реактивів (чомусь поліція США не бере приклад з українського МВС, яке у купі реактивів бачить прекурсори), гора лабораторного посуду.

Що ще Вам розповісти... мабуть поки що все. У наступних дописах розповім про таки фінансування науки, місцеве «профтехучилище» та університет.

А... ледь не забув. Яке ж питання мені поставила американська школярка, на яке я ледве щось пробулькотів?

Коли ми завітали до одного з класів, вчителька запропонувала дітям на своїх макбуках віднайти в гугл-мапсі Україну та помандрувати вулицями Києва.

Ми тицяли пальцями в екрани, демонструючи Софіївську чи Михайлівську площі, Майдан, Ярославів Вал тощо.

Аж, раптом, одна дівчинка ставить мені питання, суть якого змусила мене засумніватися у тому, що в мене не слухові галюцинації. Я попросив її повторити запитання.

Дівчинка серйозно на мене подивилася і чітко та розбірливо перепитала, тицяючи в свій монітор, на якому відображалася якась київська вулиця (останнє фото до цього посту):

- Нащо Ви в Україні фарбуєте стовбури дерев у білий колір?

Я завмер, пробулькотів щось про дивні національні традиції, потім відійшов в бік і тихо до сліз несамовито волав.

У американської дівчинки в голові більше розуму, ніж у наших дорослих людей, що з віниками щовесни нібито захищають дерева від шкідників.

Тож я й дивлюся, що в Штатах через відсутність побілки ніде немає рослинності. Суцільна пустеля (сарказм).

І, незважаючи на відсутність побілки дерев і бордюрів, штатівські провінційні вулиці виглядають чомусь в рази кращими за столичні.

Але ми це подолаємо.І переможемо.

Стей тьонд.

P.S. Думки, висловлені в пості, є суто моєю особистою думкою, не є істиною в останній інстанції і необов’язково співпадають з офіційною точкою зору Центру лідерства «Відкритий Світ» та організації American Councils.

Оригінал

Освіта.ua
28.02.2019

Популярні блоги
Ігор Лікарчук: скільки можна знущатися із сільської школи? Сільську школу закрити легше, аніж запропонувати для неї нове життя без класно-урочної системи…
Олена Князева: пост протесту проти скасування ЗНО Вирішення проблеми рівня освіти старшокласників - не в псевдопіклуванні про випускників
Олеся Калинич: кому оцінки важливіші - учням чи батькам? Можливо, не діти, а ми, дорослі, прагнемо високих балів задля задоволення власних амбіцій?
Олександр Кендюхов: 5 порад новому міністру освіти 5 маленьких, але важливих порад новому міністру щодо реформування вищої школи в напрямку євроінтеграції
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Алла
З нетерпінням чекаю повідомлення про профтехосвіту. Надіюсь, що щось цікаве про надання кваліфікації їхнім майбутнім робітникам Ви повідомите.
Поліна
Питаня :Діти в школі бігають і кричать в школі на перервах? І як школа діє по відношенню до тих , хто не встигає? Тягнуть баласт чи "до побачення"кажуть?
Учитель
Шановний,Антоне! А слабо проміняти тепле містечко інститутуту НАН на посаду учителя фізики школи на Троєщині?
Володимир
Читав і облизувався.
Едуард
Для Володимир: не всім лафа, ой не всім. Є школи, де застрелитись можна, повіситись на перших дверях. Глянь фільм "Учитель на замену", подивись блогерів в розповідях про школи бідних районів. Краще сидіти в своїх пострадянських.
Коментувати

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!