Osvita.ua Вища освіта Students Life Як нас дурять
Як нас дурять

Наша людина довірлива страшенно. Особливо, якщо їй обіцяють що-небудь чарівне та практично задарма. Здавалося б, і гроші в МММ уже повіддавали, і воду від Алана Чумака зарядили, і з гербалайфом схудли, настав час угамуватись. Але ж ні!

Як нас дурять

Невичерпне поле чудес у країні дурнів... Одна надія: прийде Петро Зразков і пояснить, що до чого.

Петро Зразков - кандидат хімічних наук, російський журналіст і письменник, завідувач відділу науки газети «Вісті». Автор книг «Абетка шамбалоїдів», «Антимаркетинг. Як нас дурять», «АнтиГарріПоттер».

Добрий день, Петро! Я в курсі, що за освітою ви - хімік, але при цьому досить часто пишете про медицину... Ризикну припустити, що ви - один із тих небагатьох чоловіків, які знають, що таке целюліт!

Целюліт - це скупчення жиру, за зовнішнім виглядом щось на кшталт шкірки померанча. Таке в жінок буває. Зазвичай на стегнах.

Я в захваті... Однак перейдемо до справи. Ваші книги: «Антимаркетинг», «АнтиМулдашев» і, не побоюся цього слова, «АнтиГарріПоттер». Звідкіля стільки «анти»? Ви мені нагадуєте Дон Кіхота, який бореться з вітряними млинами...

Чому ж із вітряними? Із найдійснішими! А якщо серйозно, просто я не люблю, коли людей обдурюють...

Особливо, якщо це стосується їхнього здоров'я!

Зрозуміло! Наприклад, у «Антимаркетингу» я розповідаю про ту дурницю, що продають у наших магазинах, видаючи за хороші якісні вироби. Безпосередньо медицині у книзі присвячено дві глави: «Нісенітниця в аптеці» та «Медична нісенітниця». Перша - про різні біологічно активні добавки та лжеліки. Друга - про «чарівні» прилади, що постійно рекламують по телевізору (не тільки по телевізору, усюди!) і які, насправді, не роблять ніякого лікувального впливу.

А можна конкретніше? Які прилади, які лжеліки?

Люстра Чижевського, апарати для лазерної профілактики тощо. Жодний із цих агрегатів, зрозуміло, не має заявлених властивостей, як і таблетки типу «нестаріння» та витяжки з чуда-трави спіруліни з далекого озера Чад. Усе це повна нісенітниця, хоча коштує вона чималих грошей.

Зараз стало модно купляти всякі штучки для зміни внутрішньої структури води...

Так. Це дуже популярна тема у лжемедичній практиці, заснована на придуманому біоенергоінформаційному ефекті води. Нібито якщо деякі речовини, що мають цілющі властивості, помістити у воду, а потім їх із цієї води забрати, то рідка вода здобуває структуру цієї корисної речовини і вже сама по собі стане ліками. Як людина, освічена в хімії, стверджую: такого бути не може. У воді можна розчинити ліки, але шляхом «зміни її внутрішньої структури» домогтись цілющого ефекту не можна. І головне, навіть якщо якийсь вплив відбувся, за мільйонні частки секунди все повернеться у вихідний стан. Так уже рухаються молекули в рідині.

Але шкоди-то від «зміненої» води немає?

Як сказати... Є чудо-прилад «Аквадиск», на який ставиш глечик із водою - і вона заряджається! Чим заряджається? Не знає ніхто. Є «очисники води» - коричневі камінчики: кидаєш три штуки у воду - і вона нібито стає майже джерельною. Уявіть, що хтось у цю нісенітницю повірив і, боронь Боже, йому трапилась вода споконвічно поганої якості. Людина вважає, що її очистила, а насправді просто потім отруїться. На щастя, такі «очисники» зазвичай продають у великих містах, де вода досить добра. Тому виробники не особливо переживають за здоров'я покупців. Це як суп із сокири: поклади камінчик, не поклади камінчик, вода взагалі ж чиста.

У книзі «АнтиМулдашев», судячи з назви, ви виводите на чисту воду доктора-офтальмолога Мулдашева?

Цілком правильно. Почалося все з того, що протягом кількох років на передостанній сторінці «Аргументів і фактів» публікувались історії про те, як якийсь доктор Мулдашев зі своїми товаришами подорожував Гімалаями, Тибетом і Непалом. І там, у печерах, знайшов атлантів висотою від 3-х до 40-а метрів. Це наші предки, звичайно ж! Знаходяться вони у стані соматі, тобто нерухомі, але насправді живі. Хоча нічим, окрім прани, не харчуються. Я довго терпів усе це марення, але зрештою не витримав і опублікував розгромну статтю. Вона сподобалась видавництву, і мене попросили написати побільше. Я погодився... Так з'явився «АнтиМулдашев».

Із Мулдашевим усе зрозуміло - він аферист, але чим вам не догодив Гаррі Поттер?

Уже саме захоплення книгами Джоан Роулінг схоже на масовий психоз: мільйонні наклади, блискавичні екранізації, діти всіх країн марять Хогвардсом і грають у Гаррі Поттера. «Напевно, це геніальні книги», - подумав я. Однак коли прочитав, то був уражений їх нецікавістю. Обірвані нитки сюжету, не дуже добре придумані події... Усе досить середньо. Звідкіля ж такий успіх? Невже вся справа тільки у грамотно проведеній рекламній кампанії?

І до якого висновку ви дійшли?

Не я, а ми! Разом із моїм співавтором Олександрою Батєнєвою ми висунули гіпотезу, що допомогла пояснити феномен популярності книг про Гаррі Поттера.

Не може бути!

Ніякої Джоан Роулінг не існує. Усі ці твори - плід колективної творчості законспірованої організації, метою якої є завоювання розумів і душ молодого покоління.

Оп-паньки...

Коли діти, виховані на Гаррі Поттері, підростуть (саме до виходу сьомої книги) і стануть виборцями, ця організація мирним шляхом прийде до влади. Швидше за все, її представники будуть висунуті у президенти США, прем'єр-міністри Великої Британії тощо. Ось тут-то і з'ясується, що вони - утілення всього того, що з дитинства любив їхній електорат... І за них проголосує більшість!

І що це за таємнича організація?

Орден Іоаннітів або Мальтійський Орден - держава, що визнана ООН, у якої є парламент, посли в різних країнах, але немає... своєї території. Їх останній притулок - острів Мальту - у 1798 році захопив Наполеон... Таким чином, наша гіпотеза виглядає так: Орден Іоаннітів за допомогою книг про Гаррі Поттера хоче прийти до влади та знайти, нарешті, територію.

Ну, це ще треба довести!

Ми розібрали всі книги про Гаррі Поттера з точки зору приналежності їхніх реалій до реалій Ордена Іоаннітів. Подібність разюча!

Наприклад?

Зовсім однаковий одяг, однакова символіка (єдиноріг, дракони, грифи - усе це символи іоаннітів). Хогвардс - практично один в один назва місцевості іоаннітів на Мальті... Заклинання збігаються з початками їхніх молитов. Є й багато інших відсилань, усі вони є в «АнтиГарріПоттері». Забавно, що навіть ім'я Джоан (Роулінг) дуже схоже на Іоанн...

Містика якась...

Ми самі були вражені... До речі, є і ще одне підтвердження мальтійської гіпотези. Коли про наше дослідження стало відомо в певних колах, на прийомі у французькому посольстві мені передали якийсь рукопис. Виявилось, що це конспект ще не написаної сьомої книги «Джоан Роулінг». Ми його теж включили в «АнтиГарріПоттер», ми не жадібні.

Не сумніваюсь... Петро, про ваші книги, які вийшли із друку, ми порозмовляли, а тепер давайте про ті, котрі на підході.

Через пару місяців вийдуть «Таємні речі століття, або Змова дрібничок», написані мною у співавторстві з Олексієм Савіним. Сюди ввійшли історії тих речей, про які зазвичай пишуть мало. Наприклад, історія отрут, презервативів, бюстгальтерів, гомосексуальна історія ведмежатка Тедді, сексуальна історія Барбі... А до Великодня має з'явитись «Євангеліє від Іуди». Про цю книгу я нічого поки казати не буду...

Автор: Н. Клим

Освіта.ua
19.10.2007

Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Немає коментарів

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!