Старша профільна школа формуватиме новий тип випускника, і система вищої освіти має бути до цього готовою.
Про це йшлося під час наради Міністерства освіти і науки з ректорами закладів вищої освіти щодо впровадження старшої профільної школи та її впливу на систему вищої освіти.
У нараді взяли участь 36 керівників закладів вищої освіти, які обговорили зміни на стику школи й вищої освіти.
У центрі уваги учасників наради був вплив нової моделі старшої школи на вступників: їхню підготовку, вибір предметів і подальшу освітню траєкторію.
У МОН наголосили, що це визначатиме, як університетам слід адаптувати бакалаврські програми.
За словами міністра освіти і науки Оксена Лісового, університети мають змінити структуру освітнього процесу.
«Ми переходимо від моделі однакової старшої школи для всіх до моделі вибору, коли учень формує власну освітню траєкторію відповідно до інтересів і планів. Як наслідок, до університетів приходитиме більш орієнтований вступник – з розумінням свого вибору, досвідом відповідальності за нього і чіткішим баченням подальшого розвитку. Це також означає якісну зміну для системи вищої освіти: школа починає формувати базу, з якою студент заходить у навчання – досвід роботи з обладнанням, участі в проєктах, базові навички дослідження. Університети зможуть будувати освітній процес на іншому рівні – не з нуля, а як послідовне продовження вже сформованої освітньої траєкторії», – зауважив Лісовий.
Також учасники наради обговорили особливості узгодження змін між рівнями освіти – від старшої школи до бакалаврату.
Заступник міністра Микола Трофименко пояснив необхідність переходу на трирічний бакалаврат.
«Профільна старша школа змінює підготовку випускника. Заклад вищої освіти теж має змінитися. Там, де зміст програми, результати навчання і вимоги до професії це дозволяють, бакалаврат має ставати трирічним. Далі – дворічна магістратура. Це відповідає сучасним тенденціям розвитку європейської освіти. Саме в цей бік уже рухається й вища освіта: більша суб’єктність студента, індивідуальні освітні траєкторії, гнучкість у побудові програми, оновлення стандартів», — зазначив Трофименко.
При цьому зміни не передбачають механічне скорочення строків навчання, тому що є спеціальності, для яких довший цикл підготовки – об’єктивна вимога.
«Це насамперед професії зі складними технологічними вимогами на вістрі науково-технічного прогресу або прямим впливом на безпеку та здоров’я людей», – пояснили в МОН.
Читайте головні освітні новини у Телеграм-каналі Освіта.ua.
