Верховна Рада України у другому читанні та загалом ухвалила Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» щодо питань дослідницької інфраструктури та підтримки молодих вчених». Міністерство освіти підготувало аналіз основних новел закону.
Документ системно оновлює правила функціонування дослідницької інфраструктури та вперше на рівні закону запроваджує постдокторантуру як повноцінний етап академічної кар’єри, а також визначає роль і функції наукового керівника наукового (науково-технічного) проєкту (principal investigator).
Дослідницька інфраструктура – від фрагментації до консолідації
Сучасне наукове обладнання та інші об’єкти дослідницької інфраструктури є базою для проведення фундаментальних і прикладних досліджень на світовому рівні. Водночас їхнє утримання потребує значних фінансових ресурсів, які перевищують можливості однієї установи.
Розміщення інфраструктурних об’єктів у різних наукових установах і закладах вищої освіти без належної координації призводило до асиметрії інформації та обмеженого доступу до обладнання. У результаті частина ресурсів використовувалася не у повному обсязі.
Новий закон передбачає:
- запровадження термінів «дослідницька інфраструктура», «відкрита наука», «відкритий доступ», «оптимізовані дослідницькі дані (FAIR-дані)», «принципи FAIR», «Національна електронна науково-інформаційна система», «постдокторант»;
- створення Реєстру дослідницької інфраструктури та визначення порядку його формування і функціонування;
- визначення особливостей організації діяльності локальних, розподілених та віртуальних (цифрових) дослідницьких інфраструктур;
- можливість створення національних консорціумів дослідницької інфраструктури;
- розширення прав учених щодо доступу до інфраструктури й відкритих наукових даних та визначення відповідальності за повноту і достовірність результатів досліджень;
- оновлення порядку формування державного замовлення на найважливіші науково-технічні (експериментальні) розробки та науково-технічну продукцію;
- розширення цілей та напрямів державної політики через впровадження принципів відкритої науки.
Таке врегулювання дасть змогу підвищити ефективність державних інвестицій у науку та оптимальне використання можливостей дослідницької інфраструктури, розширити доступ дослідників до сучасного обладнання незалежно від відомчого підпорядкування установ.
Оновлення законодавства відповідає курсу інтеграції України до Європейського дослідницького простору та участі у програмі «Горизонт Європа».
Під час доопрацювання враховано рекомендації Європейської комісії в межах переговорного процесу щодо розділу 25 «Наука та дослідження».
Закон є кроком із гармонізації українського законодавства з правом ЄС та елементом виконання євроінтеграційних зобов’язань України.
Постдокторантура: новий етап академічної кар’єри
Окремий блок змін спрямовано на розбудову кар’єрної траєкторії молодих учених. Закон уперше визначає на рівні законодавства поняття «постдокторант».
У міжнародній практиці конкурсні наукові програми для добору постдокторантів є інструментом підтримки молодих дослідників та їхньої кар'єри після здобуття ступеня PhD. Вони дають змогу:
- поглибити наукову спеціалізацію;
- сформувати власну дослідницьку програму;
- посилити міжнародну конкурентоспроможність;
- інтегруватися в наукові мережі та міжінституційну співпрацю.
До цього часу постдокторальні програми в Україні розвивалися переважно в системі Національної академії наук України. Закон створює правові підстави для масштабування цього інструменту в університетах і наукових установах різних форм підпорядкування.
Після завершення аспірантури молодий дослідник отримує можливість продовжити наукову діяльність у структурованому форматі, що підвищує стабільність академічної кар’єри та зменшує ризик відпливу кадрів.
Науковий керівник проєкту: визначення, повноваження та відповідальність
Законом уперше на рівні законодавства визначено поняття «науковий керівник наукового (науково-технічного) проєкту» та закріплено його повноваження – роль, яку у світі визначають як principal investigator.
Науковий керівник проводить координацію й управління проєктом, зокрема кадровими, матеріально-технічними та фінансовими ресурсами для забезпечення ефективного і вчасного виконання дослідження, та має права і обов’язки, визначені умовами договору про виконання наукового (науково-технічного) проєкту або іншими документами щодо його реалізації.
Запровадження цього положення спрямовано на посилення ролі керівника дослідницької команди як ключової фігури в реалізації наукового проєкту. Чітке розмежування повноважень між науковим керівником і адміністрацією установи створює передумови для:
- формування спроможних дослідницьких команд;
- ефективного залучення зовнішніх ресурсів і міжнародних грантів;
- підвищення відповідальності за результат;
- прозорого і ефективного управління ресурсами проєкту.
Розширення інструментів підтримки молодих учених
Закон також:
- уточнює статус і повноваження Рад молодих учених;
- розширює напрями грантової підтримки Національного фонду досліджень України, зокрема на програми навчання в аспірантурі, ад’юнктурі, докторантурі, інтернатурі та резидентурі.
Ухвалені зміни формують комплексну модель: модернізована інфраструктура забезпечує доступ до ресурсів, а оновлена система підтримки створює можливості для розвитку молодих учених.
У поєднанні ці механізми підсилюють конкурентоспроможність української науки та її інтеграцію до європейського дослідницького простору.
За матеріалами Міністерства освіти і науки.
