Аналітичний центр «Інститут законодавчих ідей» оприлюднив результати дослідження ефективності акредитації освітніх програм правничих спеціальностей в Україні.
У межах проєкту було проведено детальний аналіз нормативно-правових актів, які регулюють процес акредитації освітніх програм для правників.
Зокрема, було досліджено кожну з існуючих 193 освітніх програм, які реалізуються в 88 закладах вищої освіти по всій країні.
Основними завданнями дослідження були:
- аналіз практики акредитації освітніх програм з права , виявлення недоліків та найкращих практик, які можуть впливати на якість підготовки правників;
- дослідження розвитку системи забезпечення якості освіти у правничих школах таких університетів, як Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Львівський національний університет імені Івана Франка, Національний університет «Одеська юридична академія» та Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого.
- Вироблення рекомендацій щодо удосконалення процесу акредитації освітніх програм з права.
Анастасія Пеценчук, керівниця освітнього та культурного напрямків Інституту, розповіла про основні виявлені недоліки та корупційні ризики. За її словами, однією з ключових проблем є відсутність правової визначеності в нормативно-правових актах, що регулюють акредитацію.
«Надмірні дискреційні повноваження та недостатність правового регулювання певних відносин створюють умови для можливих зловживань та упереджених рішень», – зазначила Анастасія Пеценчук.
Аналітики проєкту виявили кілька основних проблем у процесі акредитації:
- Обмеження вибору для студентів. Здобувачі освіти часто стикаються з обмеженнями у виборі вибіркових освітніх компонентів, що обмежує їх академічну свободу.
- Зловживання умовною акредитацією. Наявність можливості отримати умовну акредитацію без проведення акредитаційної експертизи створює ризики для якості освіти.
- Неефективність одночасної акредитації. Процедура одночасної акредитації декількох освітніх програм виявилася неефективною і потребує перегляду.
- Внутрішня система забезпечення якості освіти. Якісне кадрове забезпечення (відсутність достатньої кількості викладачів та недостатня кваліфікація викладачів щодо конкретних освітніх компонентів).
- Публікації викладачів. Відсутність зв’язку між публікаціями та дисциплінами, які викладаються.
- Доступ до навчання. Умови для осіб з особливими потребами (відсутність умов для доступу до освіти для студентів з особливими потребами, недостатня мобільність та доступність освітніх установ для всіх категорій громадян).
У результаті консультацій з ключовими стейкхолдерами були розроблені рекомендації для Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО) та Міністерства освіти і науки України (МОН):
1. Відмова від одночасної акредитації. Аналітики рекомендують припинити практику одночасної експертизи декількох освітніх програм. Це дозволить зосередити увагу на якості кожної окремої програми та уникнути поверхневого підходу до їх оцінки.
2. Перегляд критеріїв акредитації. Пропонується переглянути формулювання окремих критеріїв акредитації, щоб вони стали більш чіткими та прозорими.
3. Чіткі підстави для акредитації без експертизи. Встановити конкретні підстави, за якими заклад вищої освіти може отримати акредитацію своїх освітніх програм з частковим проведенням або без проведення акредитаційної експертизи.
4. Введення об'єктивних критеріїв оцінки. Пропонується запровадити чіткі та прозорі критерії оцінки освітніх програм, що включатимуть об'єктивні показники якості освітнього процесу, професійного розвитку викладачів та успішності студентів.
5. Впровадження незалежного моніторингу якості. Необхідно регулярно проводити незалежний моніторинг якості акредитованих програм із залученням зовнішніх експертів.
6. Підвищення вимог до викладачів. Пропонується встановити мінімальні стандарти для викладачів, які передбачають обов'язкове підвищення кваліфікації та участь у професійних асоціаціях.
Анастасія Пеценчук підкреслила, що ці рекомендації мають стати основою для реформування системи акредитації освітніх програм правничих спеціальностей в Україні.
«Ми віримо, що запровадження чітких критеріїв оцінки, новітніх технологій і підвищення вимог до професійної компетентності викладачів сприятиме створенню ефективної та прозорої системи акредитації, яка відповідатиме міжнародним стандартам», – підсумувала вона.
Цей матеріал може стати важливим кроком у напрямку покращення якості вищої освіти в Україні, забезпечуючи кращі умови для студентів і сприяючи розвитку правничої освіти на сучасному рівні.
