Конкуренція за таланти буде визначати наступний етап глобалізації. Саме про це говорять керівники колективу укладачів світового рейтингу Global Talent Competitiveness Index 2023 – глобального рейтингу конкуренції за таланти, професори Ланвін та Монтейро. Рейтинг розробляється топовою школою бізнесу INSEAD вже багато років поспіль.
«It is now time to look at the future. Talent competition will be one of the pillars of the next age of globalization. Our collective ability to make the world less unequal, and the planet more sustainable, will depend heavily on our capacity to grow, attract, and nurture the right talents.»
Світовими лідерами за здатністю утримувати таланти є Швейцарія, Сингапур, США, Данія та Нідерланди. Це топ-5 країн рейтингу.
Щодо динаміки конкуренції за останні 10 років, то найбільш сталу позицію займають Швейцарія, Сингапур, Данія, Нідерланди, Фінляндія.
Сполучені Штати значно додали, і з 9-го місця перемістились на 3-тє у світі. Політика США є очевидною – максимально залучати таланти з інших країн для розвитку країни.
А яка динаміка України? Наскільки ми з вами успішно конкуруємо за таланти з іншими країнами світу?
Зараз Україна посідає у світі 64 місце.
10 років тому Україна посідала 66 місце, 5 років тому ми були 61-і.
61-ми ми були і у 2021 році, напередодні повномасштабного вторгнення Росії.
Базові показники України можна побачити нижче.
Незважаючи на війну, міжнародна конкуренція за таланти триває. У цій конкурентній боротьбі МОН України та Уряду варто звернути увагу на важливі складові рейтингу. Ниже – деякі з них, хоча власне сам рейтинг дає змогу вивчити багато інших цікавих і важливих співставних показників, являючи собою прекрасний аналітичний документ.
Вища освіта
Посідаючи 5 місце у світі і перше у Європі за відсотком працездатного населення з вищої освітою (54,55%), Україна посідає лише 83 місце за продуктивністю праці, поступаючись Намібії (78 місце), Ботсвані (73 місце), Тунісу (72 місце), Колумбії (71 місце), Ірану (58 місце).
Це є свідчення занадто низької утилітарної функції вищої освіти України, тобто значній відірваності від ринку праці.
За державними видатками на підготовку одного студента (згідно до паритету купівельної спроможності) Україна розташувалася на 59 місці – між Сенегалом та Кот-д'Івуаром.
Лідерами тут є розвинуті країни світу. Тут мова йде про недостатні інвестиції, у даному випадку держави, у підготовку високоякісного фахівця – випускника закладу вищої освіти.
Освіта впродовж життя
За рівнем розвитку освіти впродовж життя Україна посідає лише 116 місце у світі, поступаючись таким країнам, як Замбія (84 місце), Уганда (97), Танзанія (95), Руанда (97), Нігерія (62), Нікарагуа (67)... Сусідня Польща посідає 36 місце у світі.
Від 1,8% до 2,1% міг би зрости ВВП України до 2030 року лише за рахунок якісного підвищення кваліфікації зайнятих в економіці країни. Це достатньо значні показники: додаткові 3,5 млрд дол США, тобто більше 100 млрд грн. Це дані аналітичного звіту «Upskilling for shared prosperity» від компанії PwC 2021 року.
У країнах Латинської Америка ефект від підвищення кваліфікації зайнятих в економіці ще більший – плюс 7% ВВП до 2030 року.
Очевидно, що додаткові 100 млрд грн та ще й у вигляді створеного ВВП варті уваги уряду України вже зараз, як і державного фінансування програм підвищення кваліфікації, які уряд має виділити у загальнонаціональному масштабі.
Якщо для уряду України розвиток людського капіталу – це стратегічне завдання, то на це варто звернути увагу саме зараз, бо 116 місце у деякій мірі визначає увагу держави до своїх громадян, їх особистого, професійного розвитку та здатність утримати людський капітал в Україні.
Наука
Україна посідає 77 місце у світі за видатками на науку (0,29% ВВП). Вище нас такі країни як Чад (75 місце і 0,30%), Мозамбік (74 місце і 0,31%), Намібія (71 місце і 0,35%), Конго (66 місце і 0,41%), Танзанія (59 місце і 0,51%), Ботсвана (56 місце і 0,56%), Сенегал (55 місце і 0,58%), Руанда (47 місце і 0,66%), Іран (46 місце і 0,69%), Польща (31 місце і 1,39%)... Це дані 2021 року, які використані для розрахунку цьогорічного індексу The Global Talent Competitiveness Index 2023.
Ми вже позаду багатьох країн Африки. Варто звернути увагу на Польщу – 1,39% ВВП. Аналогічний показник (1,35%) Україна мала 2003 року, але за цей час ми спустилися до 0,29%, а Польща зі своїми 0,55% у 2003 році за рівнем наукоємності ВВП значно піднялася. Тобто, за рівнем наукоємності ВВП ми з Польщі, нашим сусідом, за 20 років помінялися місцями – їхній тренд вгору, а наш донизу.
Чи можна з таким рівнем наукоємності ВВП інтенсивно розвивати свій військово-промисловий комплекс? 0,29% ВВП на наукові дослідження та розробки і розвиток ВПК. Де там зв’язок? Навряд чи такі сподівання щодо розвитку власного ВПК є у таких країн як Чад, Мозамбік, Намібія, Конго... Тому там розвинутого ВПК немає.
Для інтенсивної розбудови власного військово-промислового комплексу потрібні інвестиції у науково-дослідну роботу на значно вищому рівні, ніж 0,29% ВВП, а раз ВПК – це питання національної безпеки, тобто питання державне, то і питання розвитку науки має бути державним питанням також.
Освіта, у даному випадку вища, освіта впродовж життя та наука використовуються країнами світу як раз для утримання талантів та створення додаткової вартості у процесі виробництва освітнього та наукових продуктів, а це вже про продуктивність економіки та доходу на душу населення, що є атрибутами розвинутих країн світу, успішних у боротьбі за таланти.
P.S. За даними 2021 року, за рівнем ефективності державного управління Україна посідала 94 місце у світі, поступаючись Пакистану, Кенії, Узбекистану, Беніну, Гані, Сальвадору. Вірогідно, саме системне бачення розвитку країни, як-то вправна систематизація вищої освіти, науки, ринку праці та економіки країни в цілому – це те, що є основною проблемою України внутрішнього походження у конкуренції за таланти.
Олександр Костюк, д. е. н., доктор управління бізнесом (DBA), професор, головний редактор міжнародного наукового журналу «Корпоративна власність та контроль».
