Держзамовлення розподіляється непрозоро

Про це повідомили експерти Центру дослідження суспільства

Держзамовлення розподіляється непрозоро

За словами експертів Центру дослідження суспільства, фінансування державного замовлення у 2013 р. зросло на 6,96% відносно 2012 р., проте лише на 3,2% перевищує рівень 2010 р.

Витрати на державне замовлення зростають в абсолютних числах після різкого падіння у 2011 р. Проте темп приросту освітніх видатків є повільнішим за темп приросту державних видатків в цілому. Це призводить до того, що у загальній структурі бюджету частка видатків на освіту зменшується. Так, найвищою вона була у 2010 р. і становила 6,4%, але у 2013 р. – вже менше 5%.

"Незначне зростання державного замовлення у 2013 році порівняно з 2012 роком фактично нівелюється інфляцією. Так, дефлятор ВВП у 2013 році становить 28,2 відсоткових пунктів відносно 2010 року, тобто видатки на освіту з 2010 по 2013 у реальних показниках змінились", - зазначає експерт Центру дослідження суспільства Ірина Світящук.

У 2013 році виділено 104 тисячі місць для навчання бакалаврів за денною формою. Згідно з урядовою постановою, на наступні роки заплановане подальше зменшення - 99 тис. у 2014 році і 97 тис. у 2015 році.

Цього року скорочення відбулись фактично за усіма напрямами: інженерія - на 4,46%, суспільні науки - на 5,54%, гуманітарні науки - на 3,27%, педагогіку - на 4,24%. Зросли показники лише для ІТ - на 3,67% і сільськогосподарських напрямків - на 1,09%.

Загалом найбільше місць виділяється на галузі інженерної справи, виробництва і будівництва (36,6 тис.). Найпопулярніші серед абітурієнтів галузі суспільних наук, економіки і права займають другу позицію по кількості наданих державних місць (21 тис.).

"В Україні існує типова тільки для пострадянських країн подвійна система навчання - на контракт і бюджет. Тому намагання держави формувати ринок праці за рахунок перерозподілу місць державного замовлення є малоефективними. Попри зменшення кількості бюджетних місць на суспільно-гуманітарних напрямках, значна кількість абітурієнтів вступає на такі спеціальності на контрактній основі. Водночас бюджетні місця за малопривабливими природничими напрямками залишаються незаповненими", - зауважила директор Центру дослідження суспільства Інна Совсун.

"Прийнятий у листопаді минулого року Закон був покликаний зробити весь процес державного замовлення більш відкритим. На жаль, цього завдання він не виконує. По-перше, міністерства та відомства не виконали вимогу Закону і не повідомили про конкурс на своїх офіційних сайтах. По-друге, в умовах, коли порядок скликання конкурсної комісії визначає сам державний замовник, а не Закон, жодним чином не можливо проконтролювати цей процес. По-третє, Закон не вимагає від державних замовників публікувати протоколи рішення конкурсних комісій з розподілом місць по спеціальностях у відповідних ВНЗ. У свою чергу, вимога передачі даних до Єдиної державної електронної бази з питань освіти нехтується багатьма вишами, адже Закон не встановлює навіть терміну, у який потрібно передавати інформацію", - коментує ситуацію експерт Центру дослідження суспільства Єгор Стадний.

Також фахівці вважають, що окремою прогалиною є критерії, за якими повинен відбуватись відбір ВНЗ. Ті, які зазначені в законі, не передбачають змагальності - наявність ліцензії та висновок акредитаційної комісії є просто критеріями допуску до конкурсу. Відповідно, закон дозволяє замовникам визначати свої критерії - а це, фактично, та сама ситуація, яку ми мали до його прийняття. Зрештою, навіть якщо взяти нещодавно опублікований рейтинг ВНЗ від МОН і порівняти його з розподілом бюджетних місць, то побачимо, що на бакалаврат з історії Харківський національний університет з 2-им місцем отримав утричі більше скорочення, ніж 25-ий у рейтингу Черкаський національний університет. За рейтингом МОН три кращі технічні університети знаходяться в Харкові, однак зміни в обсягах державного замовлення на програмну інженерію торкнулись їх по-різному. Національний університет радіоелектроніки збільшив кількість державних місць на 25%, Авіаційний інститут залишився без змін, натомість ХПІ втратив 18%. Для порівняння, три ВНЗ із Запоріжжя, які поступаються в рейтингу чи взагалі не є технічними, не втратили жодного місця або ж навіть збільшили обсяги.

Інна Совсун звернула увагу на те, що серед двадцятки найбільш престижних університетів України цього року найбільший приріст місць державного замовлення відбувся у Дніпропетровського національного університету ім. О.Гончара – в порівнянні з 2012 р. держзамовлення на бакалаврів зросло аж на 15,6%. Показово, що зростання відбулось і на "непріоритетну" групу спеціальностей суспільних наук, економіки та права, склавши близько 30%, і це при тому, що в цілому по Україні на дану групу загальний обсяг держзамовлення зменшився.

"Оскільки з цим університетом безпосередньо пов’язаний перший заступник міністра Євген Суліма, такий збіг не є дивним, проте дуже показовим з точки зору прозорості розподілу бюджетних місць", - зазначила Інна Совсун.

Освіта.ua
10.07.2013

Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
мама
Бог с ним, что "непрозоро", плохо, что меняют квоты в середине компании, когда многие абитуриенты уже сдали документы.
Виталий Бабенко
А что в нашей коррумпированной и криминальной стране происходит прозрачно? А вы хотите, чтобы бюджетные места распределялись честно. Симоненковцы вон требуют смены политической системы и обоснованно, ведь по-другому порядок у нас не навести!
Polina Osipenko
Для Виталий Бабенко: Мне в их Антикризисной программе импонирует то, что они требуют пересмотра структуры госзаказа по вузам. Давно надо сократить количество профессий, которые ничего не производят, так как страна нуждается в тех, кто поможет выйти из кризиса.
Коментувати