В Україні критичне навантаження на викладачів і студентів, - експерт

Експерт Центру дослідження суспільства Інна Совсун вважає, що в Україні критично високе навантаження на викладачів вищих навчальних закладів і студентів, котре необхідно знижувати

В Україні критичне навантаження на викладачів і студентів, - експерт

Про це вона заявила в ході круглого столу "Реформа вищої освіти: здобутки та висновки", що відбувся в ІА "Мост-Днепр".

"Одна з проблем вищої освіти в Україні полягає у невідповідності критерію кількості студентів з кількістю навчального навантаження, що необхідно забезпечити викладачу. Прочитати одну лекцію для 300 осіб і 15 - це один і той же час, але різні навантаження. Сьогодні в Україні на одного викладача в середньому припадає 10-11 студентів і максимум 900 навчальних годин на рік", - сказала експерт.

Вона також підкреслила, що в західних країнах ці показники вимірюються пост-фактум, на основі наявної статистики, а не встановлюються як обов'язковий норматив. Тобто, держава просто рахує співвідношення, а не розподіляє ставки за нормативом зверху.

"Це дуже велике навантаження, яке не можна збільшувати. У нас і так критично високе навантаження на викладачів. Але ж від цього безпосередньо залежить якість освіти", - сказала вона.

Інна Совсун також додала, що в Україні навчальні навантаження студентів істотно вище, ніж у західних країнах.

"Так, згідно з нормами Болонського процесу, один навчальний кредит повинен дорівнювати 25-30-ти годинам. В Україні цей показник встановлено на рівні 36 годин. Українські студенти навчаються на бакалаврській програмі (240 кредитів) 8640 годин, а їхні європейські колеги - в середньому близько 6500 годин, тобто, на дві тисячі годин менше. Навіть звіти Болонського процесу визнають, що різні країни по-різному рахують навантаження студентів, і цей процес складно проконтролювати, бо чітко визначити час, необхідний для самостійної роботи студента, дуже важко", - сказала експерт.

За її словами, користуючись цим, українські університети ще й істотно занижують час, необхідний для самостійної роботи.

"Таким чином, більшу частину навантаження становить аудиторне навантаження, тобто, українські студенти слухають більшу кількість курсів і при цьому мають менше часу на самостійну роботу. У той час як український студент слухає близько 10 курсів кожного семестру, європейські та північноамериканські студенти мають не більше 5 курсів", - сказала експерт Центру дослідження суспільства Інна Совсун.

КОМЕНТАРІ
Багато символів. Скоротіть на
Залишилось символів 1000
Заповніть форму, або
Заповніть форму або