«КоСяК» не у вищій освіті, а в бажанні шукати «5 кут у кімнаті»

Директор департаменту вищої освіти Юрій Коровайченко у відповідь на статтю «КоСяК» у вищій освіті?» в газеті «Дзеркало тижня. Україна»

«КоСяК» не у вищій освіті, а в бажанні шукати «5 кут у кімнаті»

Нещодавно у газеті «Дзеркало тижня. Україна» № 8 від 1 березня 2013 року була опублікована стаття Оксани Онищенко «"КоСяК" у вищій освіті?». У статті розповідається про подані до Верховної Ради України законопроекти про вищу освіту. Міністерство не має наміру давати оцінку викладеній інформації у статті. Проте, з огляду на те, що представник зазначеного ЗМІ не зверталася до Міністерства з офіційним запитом щодо надання інформації, хочемо лише роз’яснити деякі пункти, які стосуються компетенції Міністерства освіти і науки України в частині Умов прийому до вищих навчальних закладів, державного замовлення та роботи інформаційно-пошукової системи «Конкурс».

У 2012 році, як і в 2011, Умовами прийому до вищих навчальних закладів була передбачена можливість подачі документів на вступ до п’яти вищих навчальних закладів та на три напрями підготовки у кожному. Тому, відносно високі конкурси в Національному університеті «Києво-Могилянська академія», на які посилається автор статті, - це конкурси заяв, а не вступників. Інакше, як можна пояснити той факт, що і в 2011, і в 2012 роках доведені обсяги державного замовлення на підготовку фахівців з вищою освітою академією не виконані. Тому робити висновки з неофіційних джерел просто некоректно.

Підтвердженням цього є те, що Міністерство не розміщувало і не розміщує жодної офіційної інформації на веб-сайті інформаційно-пошукової системи «Конкурс». Вона створена виключно для інформування вступників про вищі навчальні заклади, напрями (спеціальності), на які оголошується прийом, ліцензійні обсяги підготовки, вартість навчання тощо. Адміністрування зазначеної системи забезпечувалося і забезпечується благодійною громадською організацією «Центр освітньої політики», а фінансування здійснювалося і здійснюється за кошти донорів (Міжнародного фонду «Відродження», Альянсу USETI).

Водночас, за даними тієї ж інформаційно-пошукової системи «Конкурс» до десятки лідерів за кількістю поданих заяв Національний університет «Києво-Могилянська академія» не потрапив.

З огляду на вищевикладене, стаття Оксани Онищенко, в частині зазначених питань, має явно тенденційний характер і не відповідає дійсності, оскільки автор з офіційним запитом до Міністерства щодо надання відповідної інформації не зверталася. У статті використані статистичні дані, які є «доступною інформацією», а висновки узагальнені тенденційно та упереджено і на власний розсуд автора.

Щорічно в Україні різними установами і організаціями проводяться численні рейтинги вищих навчальних закладів, за різними показниками і методиками. Кожен рейтинг спрямований на певні цілі та цільові групи. Тому посилатися і робити висновки лише за даними одного рейтингу щонайменше некоректно, оскільки у різних рейтингах вищі навчальні заклади можуть посідати різні місця. Це залежить від змістовної складової первиної бази даних, на підставі яких проводиться рейтинг. Наприклад, у престижному Рейтингу вищих навчальних закладів України за показниками наукометричної бази даних Scopus у 2012 році Національний університет «Києво-Могилянська академія» посів лише 22 місце, а Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут» - 5. Так, у зазначеному рейтингу на наукові праці викладачів Київського національного університету імені Тараса Шевченка зафіксовано 30490 цитувань, а на наукові праці викладачів Національного університету «Києво-Могилянська академія» лише 808. При тому, що викладачі Київського національного університету імені Тараса Шевченка зробили 9696 публікацій, а викладачі Національного університету «Києво-Могилянська академія» лише 152. Окрім цього, не має жодного викладача Національного університету «Києво-Могилянська академія» і серед 100 найкращих науковців України (за даними зазначеного рейтингу станом на 13 лютого 2013 року).

У національному ж рейтингу, який складався Міністерством за показниками міжнародної активності, якості контингенту, якості науково-педагогічного персоналу, якості наукової та науково-технічної діяльності та ресурсного забезпечення навчального процесу, НаУКМАсеред класичних університетів посідає 6 місце, тоді як, наприклад, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут» – 3 місце. Водночас, Національний університет «Одеська юридична академія» у групі вищих навчальних закладів, що готують фахівців з права, правоохоронної діяльності, цивільного захисту, безпеки життєдіяльності посідає 2 місце, а скажімо Вінницький національний аграрний університет серед 23 вищих державних аграрних закладів посідає 9 місце.

Окрім того, рейтинги повинні ґрунтуватися на принципах: доступності, відкритості, прозорості, гласності, довіри та відповідальності; порівнянності суб’єктів ранжування; солідарності дій розробників та користувачів. А не за принципом – якщо на базі вищого навчального закладу розташовані установи, що проводять рейтинг, цей вищий навчальний заклад і найкращий у ньому.

Зазначимо, що Міністерство освіти і науки України у жодному разі не хоче піддавати сумніву об’єктивність, незаангажованість та професійні журналістські якості автора статті та самого видання. Сподіваємося, що під час підготовки подальших статей, які без сумніву міститимуть вагому і фахову інформацію, представники засобів масової інформації послуговуватимуся окрім власних джерел, ще й офіційними.

Автор: Юрій Коровайченко, директор Департаменту вищої освіти Міністерства освіти.

Освіта.ua
07.03.2013

Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Катерина
Люди!!!! Ви пишете, аби якось заплямувати все, що Вам не підходить. Як давно Ви були студентами? Я вступала до ВУЗу на загальних основах: методом живого спілкування. А моя сестра відчула на собі вступ до вишу через ЗНО. Я не розумію, як можна оцінити студента через шаблони. Тестування – це не метод оцінки знань. Я думаю, що саме Ректори в змозі запропонувати найбільш бажані для абітурієнта вимоги. Адже саме вони розуміють усю суть сьогоднішнього навчання.
sceptik
Для Катерина: Аналогично,только с точностью до наоборот.Именно поэтому за ЗНО!
Катерина
З якою точність? Вгадати букви в тестуванні і все ФОРЕВА я студент. А те, що такий протестований студент далі і двох слів зв'язати не може! А ось точність та навпаки ніяк сюди не вписується!
Коментувати
Aлександр
Манипуляции малыми частями - опровергается, или поддается сомнению не основная часть материала, а его отделные, второстепенные элементы. Министерство как всегда оправдывается и несет любой бред, лишь бы сохранить лицо. Все мы знаем цену "независимым" МОНСМовским рейтингам, где уровень престижности ВУЗа определяется степенью лояльности к Партии регионов. А говорить о том что у Шевченко где не менее 2000 тысяч преподавателей больше цитат, чем у Могилянки, которая раз в 6 меньше по составу это вообще бред.
Анатолий
Рейтинги вузов на самом деле не имеют никакого отношения к законопроектам, при этом КПИ и Могилянка круче университетов Кивалова, Калетника и Сороки вместе взятых
Катерина
Анатолий, Вы понимаете в чем крутизна. В том что там учатся дети мажоров, а умный, талантливые абитуриенты туда даже не подпускаются. Что круче?? ДЕНЬГИ???? не думаю!!!
sceptik
Для Катерина:Чушь и неосведомленность!Посмотрите рейтинги на вступ-инфо:с какими баллами зачислены абитуриенты в КПИ,Могилянку и с какими в киваловско-сорокинские!Прежде чем огульно обвинять,поинтересуйтесь,кто же действительно там учится.Благодаря ЗНО не пришлось искать"пути" поступления в выбранный вуз.Обошлись знаниями и умением думать.Без этого, кстати,"наугадывать" с крестиками в нужных клеточках вероятность ничтожно мала,как бы вы тут не пытались это утверждать!
Катерина
А кто составляет эти рейтинги? Это просто имена, которые подтверждены денежным эквивалентом, а ЗНО не изменило ну ни как ситуацию.
Коментувати
Оксана
Тобто можна зробити висновок, що пан чиновник не згоден лише з тими аргументами статті "КоСяК", які стосуються Могилянки? Проти іншого заперечень немає? Щодо Національного рейтингу Міносвіти - тут і коментуати не варто. Його дані чомусь дуже відрізняються від даних двох інших рейтингів "Компас-2012" І "Топ-200" ( два останніх дають дуже подібний аналіз ситуації у вищій освіті). Цікаво, чому так: хто пасе задніх у рейтингах, складених за участі відомих експертів ( у тому числі міжнародних) , Європейського центру вищої освіти, роботодавців, соціологів- той опиняється ледь не серед кращих у міністерському рейтингу? Про що й шла мова у статті "КоСяК у вищій освіті?".
Прохожий
Чего все прицепились к рейтингам? Они все субъективны. Можно сделать упор на науку (объем и источники финансирования, публикации и их цитирование, полученные патенты и т.п.) - картинка будет одна. Узнаваемость ВУЗа в массах (в т.ч. среди работодателей) - другая. Авторитетность у абитуриентов (проходной бал на бюджет, процент принятых платников) - третья. Победы на олимпиадах, конкурсах и т.п. - четвертая (как индикатор качества подготовки). Материально-техническая база и инфраструктура - пятая. По преподавателям можно срез сделать (остепененность, % "заслуженных" и т.п.) - картинка будет другой. Можно по международным аспектам деятельности пройтись. И т.д. Идеальный рейтинг должен быть интерактивным, при котором сам пользователь проставит значимость для себя каждого критерия и получит ранжирование в нужном виде, а не так как дядя (тетя) посчитали правильным для всех. В нынешнем виде, без анализа методики рейтингов, любые их результаты больше пускают пыль в глаза, чем отражают картинку
Прохожий
И даже в интерактивном виде рейтинг будет субъективен. Для примера -победы студентов на олимпиадах и конкурсах можно брать в абсолютной величине (не учитывается масштаб ВУЗов), можно делить на количество студентов в ВУЗе (масштаб учитывается, но не учитывается структура подготовки специалистов), можно делить на количество специальностей (структура учитывается, но теряется учет масштаба). Плюс не учитывается количество участников (одно дело победить среди 5 участников, другое - среди сотен). Плюс без учета остается эффективность участия (у одного ВУЗа победили 10 студентов при 100 участниках, у другого - 10 при 10). Попытаться сделать интегральный показатель с учетом и количества студентов и количества специальностей в ВУЗе, активности участия ВУЗа в соревнованиях и масштаба самих соревнований- опять нужно выдумывать систему коэффициентов внутри каждого критерия. Т.е. опять упираемся в видение правильности подхода у автора методики даже на примере одного единственного критерия.
Коментувати

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!