Міністерство освіти і науки України затвердило оновлені вимоги до організації та проведення конкурсних відборів проєктів фундаментальних наукових досліджень, прикладних наукових досліджень та науково-технічних розробок. Фахівці МОН підготували роз’яснення, що зміниться для українських науковців.
Нові правила визначають, як у 2026 році відбиратимуть і фінансуватимуть наукові проєкти за кошти державного бюджету. Йдеться про більш чіткі умови участі, посилення вимог до якості проєктів, підтримку установ із прифронтових і прикордонних регіонів, а також більший фокус на дослідженнях, які мають практичне значення для держави.
Окрему увагу приділено молодим вченим, вирішенню прикладних завдань для подолання державних викликів, прифронтовим територіям, використанню сучасної наукової інфраструктури та залученню співфінансування від бізнесу, міжнародних програм і грантів.
«Конкурсне фінансування має працювати не як формальна процедура, а як інструмент розвитку сильних наукових команд і підтримки досліджень, які дають конкретний результат. Ми посилюємо зв’язок між якістю проєкту, спроможністю установи, державними пріоритетами та можливістю практичного впровадження. Окремо для нас важливо підтримати молодих вчених і ті наукові колективи, які продовжують працювати в прифронтових регіонах попри складні безпекові умови», – зазначив заступник міністра освіти і науки України Денис Курбатов.
Одна з умов: державна атестація
З 1 січня 2027 року конкурсне фінансування зможуть отримувати лише ті заклади вищої освіти та наукові установи, які успішно пройшли державну атестацію (групи А, Б, В) за відповідним напрямом.
До фінансування допускаються проєкти, які за результатами експертизи отримали не менше 50 балів. Це мінімальний рівень, який підтверджує якість поданого проєкту та спроможність команди його виконати.
Три напрями основного конкурсного відбору
У межах основного конкурсу відбір проводитиметься за трьома окремими напрямами.
1. Перший напрям – традиційні фундаментальні дослідження, прикладні дослідження та науково-технічні розробки за загальними тематичними напрямами.
2. Другий напрям – проєкти закладів вищої освіти та наукових установ із прифронтових і прикордонних регіонів. До цього переліку належать Харківська, Запорізька, Херсонська, Сумська, Дніпропетровська, Миколаївська, Чернігівська, Одеська, Донецька та Луганська області.
Для таких установ передбачено додаткове фінансування та окремий рейтинговий список. Це дасть змогу підтримати наукові команди, які продовжують працювати в умовах підвищених безпекових ризиків.
3. Третій напрям – пріоритетні науково-технічні розробки за спеціальними тематичними напрямами. Їх формуватимуть на підставі запитів Міністерства оборони, Міністерства цифрової трансформації, Міністерства внутрішніх справ, Міністерства охорони здоров’я та інших центральних органів виконавчої влади, які надійшли у 2026 році.
Для таких проєктів фінансування може бути збільшено на 50%. Це стосується розробок, які відповідають конкретним потребам держави та можуть мати практичне застосування.
Окремо діятиме конкурс для молодих вчених. Він вперше буде збільшений до 30% від загального обсягу коштів МОН і охоплюватиме прикладні дослідження та науково-технічні розробки за загальними тематичними напрямами. Керівниками і виконавцями таких проєктів мають бути молоді вчені закладів вищої освіти та наукових установ, що належать до сфери управління МОН.
Фінансові умови та тривалість
Тривалість виконання проєктів становитиме до 24 місяців. Це дозволить працювати над нагальними для держави результатами та підготувати їх до подальшого використання.
Максимальна вартість одного проєкту на рік становитиме:
- до 1,2 млн грн для теоретичних досліджень;
- до 1,5 млн грн для експериментальних досліджень.
Нові підходи до оцінювання
Фінансування зможуть отримати лише ті проєкти, які за результатами експертизи набрали не менше 50 балів.
Під час оцінювання також враховуватимуть результати діяльності закладів вищої освіти та наукових установ. Це означає, що конкурсна підтримка буде пов’язана не лише з якістю окремої заявки, а й із загальною спроможністю установи виконувати наукові дослідження, зокрема з рівнем розвитку їх дослідницької інфраструктури.
Додатковою перевагою вперше стане наявність співфінансування проєкту з інших джерел. Це можуть бути кошти бізнесу, міжнародних програм, грантів або інших партнерів.
Вимоги до виконавців
Керівником проєкту може бути працівник закладу вищої освіти або наукової установи за основним місцем роботи. Він має щонайменше шість місяців протягом останнього року перебувати в Україні.
Науково-педагогічний працівник може бути керівником не більше одного проєкту та виконавцем ще в одному проєкті в межах цього конкурсу.
Основний склад команди має становити не більше шести осіб разом із керівником. Частка представників НАН України та інших установ не може перевищувати 30%.
До складу виконавців не можуть входити громадяни держав-агресорів та особи, яких протягом трьох років до подання заявки визнали такими, що порушили академічну доброчесність.
Академічна доброчесність та ШІ
Оновлені вимоги окремо визначають правила використання систем штучного інтелекту під час підготовки проєктів.
Використання ШІ як генератора змісту проєкту вважатиметься порушенням академічної доброчесності.
Якщо штучний інтелект використовувався як допоміжний інструмент, у документах потрібно зазначити мету його використання, назву інструменту та дослівний запит.
Фабрикація даних, плагіат і використання «хижацьких» публікаційних практик можуть стати підставою для відхилення заявки.
Подання заявок
Проєкти подаватимуться через Національну електронну науково-інформаційну систему.
До заявки потрібно додати супровідний лист, витяг із протоколу вченої ради, довідки Державної прикордонної служби за потреби, а також підтвердження співфінансування від бізнесу або інших партнерів за наявності.
Проєкти, які не відповідають тематиці конкурсу або мають неповний пакет документів, можуть бути відхилені на етапі попереднього розгляду без допуску до експертизи.
За матеріалами Міністерства освіти і науки.
