Проведення атестації наукової діяльності у вишах

Уряд затвердив постанову про проведення атестації вишів в частині провадження ними наукової діяльності

Проведення атестації наукової діяльності у вишах

Уряд визначив, як оцінюватимуть наукову діяльність вишів – це дозволить у майбутньому надати найкращим з них базове фінансування на науку. Відповідну постанову – «Деякі питання проведення державної атестації закладів вищої освіти в частині провадження ними наукової (науково-технічної) діяльності» – затвердив Кабінет Міністрів 22 серпня 2018 року.

«Надання базового фінансування університетській науці – це один з ключових етапів реформування наукової сфери України. Звісно, що кошти мають отримати найкращі – хто показує високий рівень досліджень, у кого є перспективи розвитку, хто зміг інтегрувати свою наукову діяльність у світовий простір тощо. Визначити цих найкращих якраз і повинна державна атестація – основні її правила прописані в прийнятій Урядом постанові», – пояснила міністр освіти і науки Лілія Гриневич.

Однією з найважливіших речей, закладених у документ, є те, що оцінюватимуть наукову діяльність не вишу в цілому, а його окремих наукових напрямів.

«Розділити атестацію за напрямами було конче необхідно, адже якби ми цього не зробили, то в підсумку в великих університетах, де є різноманітні напрями досліджень, отримали б «середню температуру по палаті». Бо в одному класичному виші можуть бути сильніші дослідження з природничих наук, а в іншому – гуманітарних чи технічних. Тому разом з університетською науковою спільнотою ми чітко визначили 7 напрямів, за якими буде атестація», – розповіла міністр.

Зокрема, такими напрямами будуть:

  • Аграрні науки та ветеринарія (враховує галузі знань: аграрні науки та продовольство, ветеринарна медицина);
  • Воєнні науки та національна безпека (воєнні науки, національна безпека, безпека державного кордону, цивільна безпека);
  • Гуманітарні науки та мистецтво (богослов’я, гуманітарні науки, культура і мистецтво);
  • Суспільні науки (журналістика, міжнародні відносини, освіта/педагогіка, право, соціальна робота, соціальні та поведінкові науки, сфера обслуговування, публічне управління та адміністрування);
  • Біологія та охорона здоров’я (біологія, охорона здоров’я);
  • Математичні науки та природничі науки(математика та статистика, природничі науки);
  • Технічні науки (інформаційні технології, електроніка та телекомунікації,  архітектура та будівництво, електрична інженерія, механічна інженерія, автоматизація та приладобудування, транспорт, хімічна та біоінженерія, виробництво та технології).

Атестаційна оцінка визначатиметься за 100-бальною шкалою. У ній будуть враховуватися такі показники:

  • кадровий склад;
  • фінансування (за загальним і спеціальним фондом);
  • обсяг коштів, спрямованих/залучених вишем на придбання обладнання;
  • кількість статей у наукових виданнях, які індексуються у базах «Scopus» та/або «Web of Science», де додатковим показником буде коефіцієнт впливовості журналів;
  • кількість наукових видань, засновником (співзасновником) яких є університет, які індексуються у базах «Scopus» та/або «Web of Science»;
  • кількість працівників закладу (за основним місцем роботи), які є членами редакційних колегій наукових видань, які індексуються у базах «Scopus» та/або «Web of Science».

Водночас конкретна методика оцінювання буде розроблюватися МОН спільно з Нацрадою з розвитку науки і технологій.

За результатами оцінювання кожен науковий напрям вишу відноситимуть до однієї з трьох груп – А, Б, В – або визнаватимуть таким, що взагалі не пройшов атестацію. У групі А будуть напрями університетів, дослідження яких мають важливе державне або світове значення, виконуються на світовому рівні; у групі Б – що мають важливе значення для окремих галузей економіки, нацбезпеки, інших сфер, виконуються на високому професійному рівні; у групі В – що мають значення для освітнього процесу в університеті, виконуються на задовільному професійному рівні.

Атестація проводитиметься не менш як раз на 5 років, однак не раніше ніж через рік для реорганізованого вишу або не раніше ніж через 3 роки для новоутвореного закладу вищої освіти. Вона буде обов’язковою для державних та комунальних закладів вищої освіти – окрім коледжів. Для державних та комунальних коледжів атестація проводитиметься на вимогу власника (засновника), а для всіх приватних закладів вищої освіти – за ініціативою закладу.

Проведення атестації організовуватиме МОН. Для цього при міністерстві створять спеціальну атестаційну комісію та 7 експертних груп за науковими напрямами. До їх складу входитимуть представники вишів, МОН та інших відомств, до сфери управління яких належать університети, НАН, національних галузевих академій наук, Наукового комітету Нацради з розвитку науки і технологій, представників громадських наукових організацій із всеукраїнським статусом. Водночас кількість представників закладів, підпорядкованих МОН, і працівників центрального апарату МОН не повинна перевищувати 50% загального складу атестаційної комісії.

Комісія та експертні групи аналізуватимуть, робитимуть експертну оцінку та готуватимуть висновок щодо результатів атестації. Загалом атестація матиме 6 етапів:

  • подання вишами до МОН заявки та інформаційних матеріалів;
  • проведення експертного оцінювання (у термін до 25 днів);
  • подання експертними групами висновків і пропозицій до атестаційної комісії;
  • підготовка атестаційною комісією висновку щодо результатів атестації та подання його до МОН (до 10 днів);
  • затвердження МОН результатів атестації та їх оприлюднення на офіційному сайті Міністерства (до 20 днів);
  • інформування МОН заявника про результати атестації.

Отримані результати атестації можуть бути використані для планування видатків держбюджету на наукову діяльності вишу, визначення наукових напрямів закладу, яким надається підтримка з держбюджету, зокрема, через механізм базового фінансування тощо.

Освіта.ua
22.08.2018

Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Олександр
2019 рік - рік можливостей викинути на смітник історії псевдореформаторів МОН. Отримані результати атестації можуть бути використані для планування видатків держбюджету на наукову діяльності вишу, визначення наукових напрямів закладу, яким надається підтримка з держбюджету, зокрема, через механізм базового фінансування тощо.
Ніка
ЦЕ ЗАМІСТЬ ПІДВИЩЕННЯ ЗАРПЛАТНІ НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИМ і НАУКОВИМ ПРАЦІВНИКАМ? Чому ж тоді вчителів шкіл перед підвищенням не атестували? Таке враження, що міністерку освіти колись в наукові кола не прийняли, ось вона й помстилася усім викладачам України.
Гаклбері
Я так зрозумів , що нашій вищій освіті прийшла Pisa!! Повна! Шарови кінчать останні рештки творчості, доб’ють кафедри системою вступу,розподілом держзамовлення по півтора студента на спеціальність!! Невже в Моні нікого при пам`яті немає??
N
Для Гаклбері: Стаття не про це - пояснюю. Збираються атестувати наукові напрямки у вишах, щоб не витрачати кошти на ті напрямки наукової діяльності, які не пройшли атестацію - на все коштів не вистачає.
Коментувати
Мазараті
З ума зійти-що ця братва з Мон робить з універами!! Грошей на утримання і розвиток катма, так вони придумали як послати подальші вчених внз через дебільний порядок,,,
вчитель
Здається, що виші для того, щоб когось чомусь навчити.... Чи тепер це не є обов’язковим?
Випускник
Для вчитель: Про що Ви говорите? Вчити ніхто нікого не збирається! Викладач цінується по кількості статей та наявності наукового ступеня і звання! Професура строчить книжки, і бореться за рейтинг, їм нема часу! Головне - то висока атестаційна оцінка!
N
Для Випускник: Щоб навчати, потрібно щось досягати самому. Власні наукові досягнення дають підстави навчати інших. А якщо їх немає - немає чому навчати. Це ж не школа, де потрібно повторювати чужі думки. Без науки виш потрібно закривати. Книжки не враховуються в атестації - тільки наукові статті. Університет повинен бути центром науки, а технічний університет - центром технологій. Якщо цього немає - це бурса.
Випускник
Для N: Для того, щоб учити майбутніх учителів у педунівері треба спочатку самому попрацювати учителем, а не писати з пальця висмоктані статті, які ніхто не читає, крім самих "науковців". Якщо ви такий великий науковець, то проведіть опитування учителів зі школи, хто з них читає великорозумні скопусовські статті і як використовує "грандіозні відкриття" у шкільній практиці!
Коментувати
Український науковець
Тю, яка там в дупу атестація? Вся вітчизняна, типу "наука" - це або збіговисько старих маразматиків, типу сторічного діда Патона, або сорокарічних бабів, які сучасне наукове обладнання бачили хіба що в Інтернеті. Реактиви необхідні для проведення дослідів вони бачили там же. У касира в кінотеатрі зарплата більша ніж у старшого наукового співробітника. Атестація, бляха-муха. Просто подивіться відео "Бидло - це найкращий електорат". Його легко знайти на ютюбі. І все вам стане ясно.
ответ
Для Український науковець: в Мукачевском госуниверсиете к примеру, боже упаси не МГУ, так там вообще наукой как таковой руководит классический проходимец, комсомольскопартийный приспособленец аферист, никогда не преподававший в вышах, но проработавший на руководящих должностях от предприятий до администраций, протиравший портки и изгнанный в свое время из должности(регионала) в Закарпатской ОДА студентами УжНУ. Но аферист успел пристроится в мукачевский универ со ступенями и званиями в 65 лет умудрился купить себе и докторскую дисертацию и степень "проФФеССора" полная деградация высшей школы
Коментувати
дореформувалися
Цікаво, а чому прив’язка лише до баз «Scopus» або «Web of Science»? А де наші українські видання та інші бази? Чому всі вузи і викладачі повинні працювати на карман компанії Ельзевір, яка пролобіювала свої інтереси у МОН? Це вже дійшло до абсурду, щоб рейтинг українських вузів залежав від інтересів американських керманичів та монівських злодюг.
Вчитель математики
Для дореформувалися: як казали класики: "Где, где? В Караганде!"
NeVat
Для дореформувалися: Бо до наших видань довіри немає - давно все прогнило на договорняках
крах науки
Для NeVat: з українськими виданнями зрозуміло, а чому пропонується лише дві бази, а де інші, їх безліч, науковий світ великий і не обмежується скопусівськими статтями.
Коментувати