Україна потребує реформи медичної освіти, - МОЗ

У відомстві зазначають, що всупереч значним видаткам, якість навчання студентів-медиків є низькою

Україна потребує реформи медичної освіти, - МОЗ

Без впровадження рішучих змін у системі медичної освіти Україна ризикує перетворитись на країну, університети якої випускають неконкурентоспроможних спеціалістів. Про це йдеться у повідомленні прес-служби Міністерства охорони здоров’я.

Зокрема, у відомстві зазначають: щороку вищі медичні та фармацевтичні навчальні заклади випускають понад 8 тисяч студентів, на підготовку яких держава витрачає сотні мільйонів бюджетних коштів: у 2015-му – 556,8 млн грн, а 2016-го – 649,8 млн грн.

«Всупереч таким значним видаткам на підготовку медичних кадрів, якість навчання студентів на сьогодні залишається на низькому рівні. Показовим є факт, що протягом 2015 – І півріччя 2016 років із різних причин з ВНЗ МОЗ України відрахували 450 осіб, які навчалися за державним замовленням. Як наслідок, на їхнє навчання держава неекономно використала 18 932,0 тис. грн. Також щорічно 3–5% студентів-медиків не йдуть працювати за фахом», - йдеться у повідомленні.

У МОЗ наголошують, що вартість року навчання студента-медика в Україні коливається від 13 до 27 тисяч грн - залежно від спеціальності та навчального закладу. Разом з тим, міжнародні розрахунки є кардинально іншими. Так, у Великій Британії навчання коштує 50 тисяч фунтів, а в США вартість підготовки студента-медика може сягати 90 тисяч доларів на рік.

«На фоні цього наші видатки на одного студента виглядають заниженими та апріорі означають неможливість якісно готувати майбутніх лікарів. МОЗ України наполягає на запровадженні різного рівня фінансування для різних спеціальностей. Адже зараз підготовка студентів гуманітарних спеціальностей обходиться країні у півтора рази дорожче, ніж інженерів. Медики приблизно в тому ж діапазоні. Для порівняння, Польща витрачає на підготовку лікаря майже у 4 рази більше, ніж на підготовку гуманітарія», - зазначають у відомстві.

Також у МОЗ повідомили, що низький рівень підготовки студентів підтверджують і результати складання ліцензійних іспитів «Крок». При прохідному балі у 60,5% (Крок 2) та 70,5% (Крок 3) щорічно близько 10% студентів-медиків не можуть подолати прохідний бар'єр.

У відомстві зазначили, що попри значний конкурс при вступі у медичні виші, рівень абітурієнтів медичних ВНЗ часто поступається іншим спеціальностям. Наприклад, під час вступної кампанії 2015-го до одного з ВНЗ на спеціальність «лікувальна справа» зараховували абітурієнтів, які склали ЗНО з профільних предметів на 140–160 балів. У порівнянні, на економічний факультет одного з університетів, де конкурс становить в середньому 30 осіб на місце, у 2015-му зараховували абітурієнтів із прохідним балом від 180 з профільних предметів.

Для вирішення кризової ситуації у сфері медичної освіти у Міністерстві охорони здоров’я пропонують встановити жорсткі критерії вступу абітурієнтів до медичних ВНЗ, зокрема, підвищити прохідний бал ЗНО з профільних предметів, визначити квоти на набір студентів-контрактників, встановити контроль над зарахуванням студентів-іноземців, а також встановити обґрунтовану кількість місць державного замовлення.

Підвищувати якість навчання у відомстві пропонують шляхом створення мережі університетських клінік, відмови від визнання публікацій, виданих у наукових фахових виданнях, затверджених Міносвіти, перевірки на академічну доброчесність викладачів при прийомі на роботу, зміни практики викладання загальноакадемічних предметів та відмови від загальноакадемічних кафедр у медичних університетах.

На етапі випуску студентів у МОЗ вважають за необхідне підвищити якість екзаменаційних завдань, зокрема, використовувати екзаменаційний тест з клінічних дисциплін IFOM та питання іспиту USMLE, впровадити практичне оцінювання студентів-медиків – OSCE та західний стандарт оцінювання медичних знань.

«Розвиток медичної науки вимагає від лікарів постійного навчання, самовдосконалення, вміння аналізувати дедалі більший обсяг знань і застосувати їх у своїй лікарській практиці. Без впровадження таких рішучих змін у системі медичної освіти Україна ризикує перетворитися на країну, яка випускає неконкурентоспроможних спеціалістів», - підсумували у Міністерстві охорони здоров’я.

Освіта.ua
24.02.2017

Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Ольга
Мій син навчається у медичному училищі. Перший курс: викладач з права без хабаря вище трьох не ставить, на парах його не видно. З лікувальної справи вивчають якийсь антисептичний розчмн, про який на другому курсі кажуть, що його вже пятнадцять років ніхто не використовує. Викладачі з філософії та соціології вимагають більше, ніж викладачі зі спецпредметів. В морзі ще не були. На практиці у лікарні уколи їм робити не дозволяли, натомість дали заповнювати форми у компютері. Звіт з практики-написали "липу", мовляв, все робили (а там пунктів коло 80). Що буде далі? Які вийдуть спеціалісти? Підозрюю, що в багатьох вишах те саме.
Ірина
У Харківському медуніверситеті навчають погано. Студенти на заняттях на кафедрах у лікарнях здебільш просто сидять, бо викладачам-професорам ніколи їми займатися, професори вирішують якісь свої проблеми, а зарплатню, доречі, за навчання студентів ортимують. Дочка говорила, що тільки в ХМАПО, в інтернатурі були цікаві змістовані лекції і гарна практика в лікарні.
лариса
Пусть МОН проверит какие предметы ЗНО поставили некоторые ВУЗы для поступления. Например, Днепропетровская медакадемия третий предмет указала история или математика. А для чего? Чтобы было больше желающих поступить. Ведь химию или физику сдать тяжелее. Ничего потом заплатят. А как можно биохимию понимать без знаний химии?
volena
Для лариса: Да, таким образом они решили повысить проходной бал, и не только в Днепре, но и в Запорожье).
Коментувати
юрій
ЯК батько студента медика скажу держава по скотськи відноситься до талановитих медиків дитина поступає на держзамовлення здавши профільний предмет на 200 .всі роки вчиться на стипендію.приймає участь в олімпіадах.після завершення їй кажуть ти будеш сімейним лікарем.або ренгенологом.або лаборантом інших спеціальностей для тебе немає. Після чого мудрий молодий спеціаліст посилає всіх подалі і втікає за кордон
Голосzнарода
Для юрій: сімейним лікарем бути - це велика честь, це найваща робота, бо треба все знати і все вміти, а ще неміряне поле роботи, велика кількість людей, чиє здоровя та життя треба рятувати. Тільки найкращі фахівці в медицині можуть виконувати роботу сімейного лікаря, так що пишайтеся, що Вашому сину поручили таку відповідальну та важливу роботу.
Мама студента-медика
Для голосу народу Ви що, знущаєтеся? А яка зарплата у сімейного лікаря?!! Та більшість хоче все-таки лікуватися у вузького спеціаліста, який є профі саме з тієї проблеми, що хвилює людину ( що болить), ніж у людини, що знає може й багато, але з різних галузей. а А щоб студенти добре знали, то треба їх вчити, а не прогулювати пари, як роблять деякі викладачі, що можуть і на пару не зявитися, і хтойзна що розповідати. Не все можна вивчити по підручниках, треба і вчити на практиці, якої , як правило, у університетах фактично немає.
ГласZНарода
Для Мама студента-медика: а Вам не здається, що без покликання лікувати людей в медицину краще не йти, бо шкоди буде більше, а ще й дорого для батьків, бо місце та навчання в медвузі дорого коштують, та і робоче місце в поліклініці чи лікарні теж дорого, а як ще й нікудишній лікар, то і люди йти не будуть і взятки нести не будуть. Щодо якості навчання у вузах, за неї відповідає адміністрація, яка наймає чи продає робочі місця некомпетентним фахівцям, якби вузи проходили акредитації та ліцензування чесно та без взяток, половину їх би позакривали, але це ж прикуплені робочі місця, що сосуть гроші із бюджету, і це також навчальні місця Ваших дітей та їх стипендії
Коментувати
л
Можна подумати,що держава багато витратила якщо більшість студентів-медиків є контрактниками,бо на держзамовлення ,скажімо стоматологів потрібно всього 2 - 5 чоловік,це було в 2015р.А скільки книжок,методичок,різних атласів-альбомів, матеріалів необхідних студентам і т.д і т.п.То ясно що не за державні кошти,а за кошти батьків.То можна подумати що дуже багато держава витрачає на студентів.
Зоя
Для л: а що хочуть студенти? Вони розуміють, що йдуть у сферу діяльності, яка передбачає віддавади себе людям до останку, жити їх життям, вставати вдень і вночі до кожного, хто потребує медичної допомоги??!
л
Все вірно,але справа в тому,що держава практично не дає того студентам ,що було за часів СРСР.Коли я свого часу вчилася у вузі,то ми ,студенти були забезпечені всім необхідим,а зараз, на жаль -ні.Це все на батьківських плечах,тому й не дивно,що після закінчення медвузів більшість випускників йдуть за кордон,бо державі вони нічого не винні.
Коментувати

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!