Не такий страшний "доцент", як його малюють

МОН нарешті встановив високий, проте не нездоланний поріг для отримання вчених звань

Не такий страшний "доцент", як його малюють

Якщо ви хочете виграти змагання
зі стрибків у довжину - візьміть одного
спортсмена,
який стрибає на 6 метрів,
а не 6,
які стрибають на метр
(китайське прислів
'я).

У січні цього року сталася подія, яка може суттєво вплинути на рівень вищої освіти – Міністерство освіти й науки прийняло новий порядок присвоєння вчених знань. МОН нарешті взяв на себе сміливість і встановив високий, проте не нездоланний поріг для отримання вчених звань.

Однак нові чіткі критерії оцінки науково-педагогічної роботи викладача збурили частину академічної спільноти, представники котрої наввипередки поспішали заявити про "неможливість", "зависокість" і навіть "нелюдяність" вимог.

Особливо поетичні натури навіть стверджували, що ці вимоги не відповідають вітчизняній освітньо-педагогічній культурі.

Однак, як виявилося, нові вимоги не такі гнітючі й цілком здійсненні.

Я мав змогу переконатися в цьому особисто. Адже цьогоріч Атестаційна колегія прийняла рішення про присвоєння мені звання доцента – за новими вимогами. Вимоги, з якими я зіштовхнувся, були цілком співмірними званню, на яке я претендував, та відповідали міжнародній практиці.

Прийняття нового Положення призвело до того, що кількість присвоєних вчених звань впала в рази. Багато хто називає його дискримінаційним. При цьому, як це часто буває, народжується чимало міфів: від "МОН лобіює інтереси мовних курсів" – до "таким чином заощаджують бюджетні витрати на викладачів".

Одразу виникли пропозиції зробити вимоги "людянішими". Багато хто вважає, що вони штучні й для багатьох не матимуть практичної користі.

Чи справді це так? Поглянемо на них детальніше.

І.

Головні баталії викликали вимоги високого рівня володіння англійською мовою – на рівні B2. Багато хто нарікає, що сертифіковані тести є дорогими (вартість коливається від 1500 до 10000 гривень), а англійська мова не завжди потрібна фахівцю.

Подивимося на цю проблему детальніше. Дескриптор рівня В2 передбачає, що носій: "Може розуміти основні ідеї тексту як на конкретну, так і на абстрактну тему, у тому числі й дискусії за фахом. Може вільно спілкуватися з носіями мови. Може чітко, детально висловитись на широке коло тем, виражати свою думку з певної проблеми, наводячи різноманітні аргументи за і проти".

Погодьтеся, не такі вже і захмарні вимоги для університетського викладача у ХХІ столітті.

Окрім того, для професорів замість сертифікату можна показати наявність 10 статей у журналах, індексованих Scopus чи Web of Science.

Окремо варто відзначити, що сертифікат про знання мови може знадобитись для викладача також для участі в конкурсах на академічні обміни, стипендії та стажування.

Володіння англійською необхідне для того, щоб викладач міг:

1) ефективно займатися науковою діяльністю – абсолютна більшість наукової періодики та монографій видається саме англійською мовою;

2) отримувати найсвіжішу інформацію – англомовними є найбільші енциклопедії світу, понад 75% всіх масових відкритих онлайн курсів та 53 % всіх інтернет-сторінок;

3) спілкуватися з іноземними студентами та колегами – кількість іноземних студентів в Україні становить понад 50 тисяч, від рівня володіння мовою їхніми викладачами – напряму залежить репутація України як країни, де варто навчатися;

4) також мова потрібна для того, щоб бути бажаним візитером в закордонних установах під час стажування.

Я свій сертифікат отримав унаслідок участі у Проекті Британських Рад в Україні – "Англійська для університетів", у результаті якого вже сьогодні понад 400 викладачів ВНЗ змогли взяти участь у тренінгах кращих британських тренерів та поширити свій досвід у 15 університетах країни.

ІІ.

Вимога друку 2-3 статей в міжнародних базах даних – це типова вимога до аспірантів в європейських ВНЗ. Звичайно, в Україні все складніше, але ж принаймні одну-дві статті людина опублікувала при підготовці дисертації. Отже, певний досвід має.

Загалом в Україні щороку виходить понад 8.500 статей у виданнях, що індексуються Scopus, кожна із яких, як правило, має декількох авторів. Зрозуміло, що продуктивність залежить від галузі – але такі статті є у всіх, без винятку, науках.

Тож, якщо поставити перед собою відповідне завдання, то 2-3 статті можна протягом 3-4 років надрукувати навіть у найінертніших галузях.

ІІІ.

Також скарги викликала вимога досвіду участі у міжнародних програмах, стажуваннях, обмінах.

Зараз українські ВНЗ мають чималі можливості для безкоштовного, а то й із наявністю дуже пристойної стипендії, стажування закордоном. Такі стажування можуть також підтримуватися міжнародними двосторонніми науковими проектами і партнерськими програмами обміну.

Так, лише у програмі Erasmus+ у 2015 році взяло участь понад 490 українських викладачів ВНЗ.

Крім того, норма є доволі широкою, і стажування можна замінити керівництвом міжнародним проектом або участю у міжнародній конференції.

Звичайно, формат та вимоги щодо такого стажування визначає ВНЗ, і саме йому належить підібрати таку модель, яка буде найбільш зручною для здобувача та корисною для самого навчального закладу.

Для мене місячне стажування в університеті міста Лодзь за програмою Erasmus Mundus в листопаді 2015 року стало незабутнім досвідом інтенсивної роботи, а спілкування з польськими студентами дозволило переглянути ставлення до багатьох аспектів навчання сучасних студентів.

ІV.

Також, щоб стати доцентом, потрібно мати педагогічний стаж 5 років і 10 для професора.

Раніше до цього додавалася вимога пропрацювати саме на посаді доцента (професора) протягом року. Ця норма, на мою думку, була несправедливою з трьох причин.

По-перше – вона не залежала від самого науковця – адже для виконання цієї вимоги потрібно було щонайменше, щоб ця вакансія була. А це вже залежить від адміністрації ВНЗ та чинного законодавства, а не від самого науковця та його кваліфікації. По-друге – у сучасних реаліях, навіть при великому бажанні керівництва, створити вакансію для певного бажаного працівника технічно складно. По-третє, вимагати від працівника виконувати роботу вищої кваліфікації без жодних гарантій, при цьому не доплачуючи йому протягом року, – не зовсім справедливо.

Зміна цієї норми дозволила великій кількості викладачів, які достатньо довго працюють на "нижчих" посадах, також претендувати на звання доцента.

Це усунуло дійсно дискримінаційну залежність отримання звання від сприятливої ситуації у виші – натомість змістивши фокус уваги на зусилля та кваліфікацію викладача.

Що критично важливо – більшість із введених критеріїв є об'єктивними, хоча й не завжди легкодоступними. Це суттєво зменшує можливість "порєшать" питання.

* * *

Поява нових доцентів та професорів на ринку праці суттєво змінює кадрову політику вишів. Поки що таких осіб в Україні менше трьох десятків, але з часом їх ставатиме більше.

І навчальним закладам, які повинні бути зацікавленими у високій кваліфікації своїх співробітників, залишиться 2 виходи – або "перекуповувати" таких кандидатів, або готувати своїх.

Обидві ситуації, як бачимо, вигідні кваліфікованому доценту. Я вже мовчу, що виконання вимог МОН робить доцента цілком конкурентоспроможним і на міжнародному ринку праці.

І насамкінець, при обговоренні доцільності нових вимог ми, як небайдужі члени суспільства, повинні спитати себе: чи ми хочемо, щоб в наших університетах викладачі вільно володіли англійською, публікували статті у престижних виданнях і мали міжнародний досвід?

Переконаний, без таких викладачів – ми не можемо говорити про ефективні зміни в системі вищої освіти та розвиток науки в університетах.

Юрій Халавка, для Українська Правда. Життя

Освіта.ua
02.09.2016

Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Tetiana
Дякую за таку публікацію і оцінку одержання вченого звання! Так, це дійсно нескладно та відповідає вимогам сьогодення! Однак у мене до Вас запитання чи то прохання - поділіться переліком видань Scopus чи Web of Science у яких можна опублікувати безкоштовно!!! або хоча б за помірну плату!!! Буду Вам вдячна, бо поки я не знайшла таких видань!!!!
Елена
Для Татьяны. Знаем мы Ольгу Пономаренко Декана СПП ЗНУ, она вообще-то историк, но спокойно закончила собственный факультет СПП и выписала себе диплом. А Бондарь это же её брат, просто фамилии разные. Напишите в МОН Украины или лучше в прокуратуру и там разберутся в коррупционной схеме. А её муж Таран Роман был регионалом и при СИне бывшем мэре Запорожье сидел гор. секретарём. Ну две гос. зарплаты и домик на 481 кв.м, да у них там земля и квартиры и много чего. Пишите.
Таня
Знаем таких деканов. Например, Пономаренко Оля декан социальной педагогики и психологии Запорожского национального университета хочет забрать кафедру социальной работы с нашего социологического факультета. Она его не открывала, но хочет. А почему? Да потому что первый проректор Бондарь Александр её родственник, но под другой фамилией. А в декларации её мужа Тарана Романа указано, что у них есть дом 482 кв.м. Это на две гос. зарплаты. Ну а МОН ничего не знает!!!
просто я
А взагалі реальною є ситуація здобувачу звання доцент і заняття проводити (а до них готуватися відповідним чином треба...), і виховну роботу (бо вона входить в роботу викладача.....), і документацію вести, і звіти писати, і плани переробляти, і підручник написати, і на курси мов побігти.... . І, головне, при цьому займатися серйозно наукою, так, щоб твоя стаття була фаховою, змістовною, рівня міжнародних журналів???.... А чи не краще - наука - для науковців, а викладачі їх результати почитають (хай і англійською, згодна) і студентам донесуть про новітня досягнення у серйозній науці. :)
Елена
Министерство образования лучше бы проверила университеты на наличие родственных связей и коррупционных схем. Речь идёт когда проректор и декан являются родственниками, но фамилии у них разные. Когда на факультете под руководством мамочки декана учится сыеуля. Когда декан учится на своём же факультете. Когда на зарплату декана можно купить домик на 600 кв.метров. Хороша зарплатка. А уровень ректората ещё по круче. А Вы мол преподы давайте трудитесь, изучайте английский, доставайте деньжата в Европу. А может МОН Украины сначала поставит зарплату доцента на уровне 2000 Евро? В канаде профессор получает 10000 долларов, примерно. А может МОН не знает, что в Scopus главный принцип коммерция. А Вы по пробуйте без доступа почитать? Да почитать мы смогли бы, да там система полнотекстовых статей отсутствует. Ну да аннотация, литература, а где вся статья? А зачем? А подключаться университеты действительно не будут, тут человек писал о 136000 грн. Где-то так оно и есть. А поедешь на стажировочку на 3 месяца, а ректор так...
математик
А чому ви вважаєте, що журнали зі Scopus-статусом такі вже й прекрасні? В одному з них доволі нескладна нерівність про числа Фібоначчі вигляду a^2>=5b^2 доводиться у 13 рядків (пораховано точно) з нетривіальними проміжними оцінками. У той же час доведення значно сильнішої нерівності a>=3b легко вкладається в один рядок.
Аспірант
Навчаюсь в аспірантурі, 26 років. Вчила німецьку мову:у школі, університеті. Ніколи за цих 26 років не виникло потреби в знаннях англійської. І що тепер мені робити? Де взяти рівень В2? Чому мене принижує ця паскудна немічна "європейська" влада? І таких як я німців, французів багато. Ми що негідні бути науковцями?
людина
Для Аспірант: Чому тільки англійська? У документі йдеться про те, що це може бути будь-яка мова Євросоюзу. Чи вже знову щось змінили?
Коментувати
выход
Для улучшения качества образования в высшей школе министерству необходимо установить такие же правила при приеме на работу и подписании контракта для профессоров и тех же доцентов, подтверждение иностранного на уровне В2, написание одного учебника (одноосібного), а не так молодой пишет, а потом вписывают 3-4 професуры, чтобы продлить контракт, проходили, знаем, печать статей не в украинских мурзилках, а ведущих мировых изданиях в Лондоне, Париже, Нью Йорке. Уже не получится пристраивать свою куму, сваху или занимать должность, кому за 85+ Поверьте, 60% всей гнили сразу уйдет и разорвет этот кланово-мафиозный клубок. Другого выхода нет.
а тем временем
Заработная плата министра информационной политики Юрия Стеця за август 2016 года составила 39 712,64 гривен. Об этом сообщает Украинская правда со ссылкой на Украинские новости. Как сказано в ответе, по состоянию на август, должностной оклад Стеця составляет 8 тыс. гривен, отпускные - 6 620,64 гривны, корректировка окладов с мая по июль - 25 092 гривен
Голосzнарода
Для а тем временем: и в тоже время настоящие гении аналитики и информационной политики, типа меня, за такую нищенскую зарплату как у него даже пальцем не пошевелили, так что вам всем следует быть благодарными этому человеку, что он для Вас в такое тяжелое время делают такую важную и сложною работу за копейки. :0
Коментувати
Сергій
У постанові Кабміну № 656 немає Scopus and Web of sciende. А вже наше МОН внесла ці бази. Чому для гуманітарних наук не внесли Copernicus. Може МОН не знає, що в Україні немає відповідних журналів. Крім того, для того щоб фахівці змогли читати ці бази ВНЗ повинні заплатити 136000 грн. Ректора це робити не будуть і так грошей немає. А англійська мова це МОН взагалі щось не зрозуміле хоче. Навіть якщо людина і одерже сертифікат на рівні и2 то де вона його у нас буде використовувати. Чи може у нас іноземних студентів багато? Чи може державною мовою стала англійська мова?
Nedolya
Для Сергій: В постанові Кабміну вказано що МОНУ рекомендує міжнародні бази. База Copernicus є польською національною базою і на міжнародну не тягне. Якщо в Україні немає відповідних журналів з гуманітарних наук, то можна зробити висновок, що й гуманітарних наук у нас немає, бо результати їх діяльності нікого не цікавлять. Тому вимоги правильні - потрібна дати строк 2 роки, для входження журналів в міжнародні бази, після цього всі інші видання розпустити, або не вважати їх науковими фаховими. Це стосується всіх наук. Щодо англійської мови - найкращій варіант університетам отримувати право для сертифікації на рівні Б2, щоб і студенти могли їх отримувати. Кандидатські ж здавали з іноземної. Такий рівень знань мови дозволить писати статті в журнали з імпакт-фактором, щоб зупинити "мєждусобойчик" і псевдо-наукову діяльність "по договорнякам". Вже сьогодні імітація науки і псевдонауки розправили крила і стали войовниче знищувати справжню науку. Це потрібно зупинити. Про доступ - правильно.
Коментувати
максим
Міністерство повинно спочатку створити умови для вивчення англиійської мови, тобто щоб ті хто нас навчав самі мали рівень b2 або c1. Потім створити фінансову основу для стажування. Далі хай вимогають. А краще, давайте напишемо петицію на сайті Президента та відмінемо постанови міністерства освіти та науки і Кабміну.
Читач
Скоро нікому буде в університетах працювати. Якщо аспірант чи науковець вивчить англійську на рівнв В-2,то хрен він в Україні за 200-400 баксів працювати буде. Виїде закордон і помахає ручкою
Тетяна
Чому замовчується питання фінансової сторони? Адже, щоб здати В2, надрукуватися в Scopus (доречі для гуманітарних наук це Copernicus і за це теж мовчать) та пройти стажування необхідна велика сума коштів! На заробітну плату старшого викладача чи доцента це нереально!
leox
Для Тетяна:для скопусу а тим більше для когось копернікуса грошей не треба, не розказуйте казочок, виберіть безкоштовний журнал
Голосzнарода
Для Тетяна: а хіба бідні люди можуть дозволити собі купити робоче місце викладача чи доцента?
Коментувати
НАСТЯ
Пропоную міністерству освіти також переатестуватися за цими вимогами, і здати англійську на В2, може тоді і зрозуміють, які вимоги ставлять.
Педагог
Пропоную всім членам-кореспондентам, академікам, докторам наук, професорам здати В2! Хто не має сертифіката, звільнити з роботи! Всім кандидатам наук виїхати за кордон для підвищення кваліфікації та стажування. Тоді, нарешті, міністерство освіти зможе виконати свою функцію: поскорочувати все, що можна і зберегти бюджет.
Pompei
Для Педагог: Щодо членкорів, ректорів і проректорів і навіть деканів можна провести простий тест на профпридатність: 1) відкрити Word 2) надрукувати в ньому розпорядження + вставити табличку 3) зберегти документ на диску 4) відправити збережений документ зі своєї електронної скриньки на вказані адреси Час на виконання - 30 хв. Не виконав - до побачення. Повірте відсотків 40 відсіється. І не потрібно дорогих B2-тестів і фейкових стажувань.
Коментувати
Голосzнарода
Спочатку треба позбавити наукових ступенів та вчених звань всіх фальшивих науковців із псевдовинаходами та плагіатними дисертаціями, бо воно позорять честь української науки на весь світ, на гнилому фундаменті хороший дім не побудувати.
вопрос
Тогда необходимо применить все эти требования к тем, кто проскочил или получил звание профессора без пыли. Порой именитый профессор не владеет ни одним иностранным языком, не знает с какой стороны подойти к компу, в скопусах его и подавно нет. Кто будет тратить тысячи долларов, чтобы получать нищую зарплату на должности доцента??? МАРАЗМ
людина
Для вопрос: Закон не має зворотньої сили. Тому хто не встиг. той запізнився.
Nedolya
Формально так, але члени спецрад із захисту, наукові керівники аспірантів та докторантів та члени ДАК повинні відповідати, або навіть перевищувати ті критерії, які вимагаються до здобувача наукового ступеню чи вченого звання. Інакше менш кваліфіковані особи будуть приймати рішення щодо кваліфікації більш кваліфікованих - а це вже нонсенс.
Юрій
Для людина: У що заважає прийняти новий закон, наприклад, раз на 5 чи 10 років проходити акредитацію (на кшталт учителів, що підтверджують чи підвищують категорію) на відповідність званню чи посаді доцента. А так один раз придбав звання і халява на все життя. .
Коментувати
Министра
Порівнюємо зарплату доцента з вимогами і задаємо питання - навіщо потрібно ставати доцентом, щоб отримувати заробітню платню касирки супермаркету?
bela
Повісили носи.. треба буде і справді вчитися, бо ні ielts, ні cae не КУПИТИ. І науковців буде менше, і для бюджету економія. Гарно придумали )))
Kate
Гм, я думала, що доцент - це посада в ВНЗ, а не вчене звання... Я помилилася?
Татьяна
Для Kate: Доцент - це вчене звання, а також це може бути й посада на певній кафедрі
Коментувати