Мережа аналітичних центрів Eurydice оприлюднила нове дослідження "Національні моделі шкільного тестування в Європі: цілі, організація та використання результатів"

Шкільне тестування у країнах ЄС

Дослідження узагальнює дані стосовно організації, результатів та подальшого застосування результатів шкільного тестування в країнах Євросоюзу. У проведенні дослідження взяли участь 27 країн-членів Євросоюзу та 3 країни Європейського економічного простору (Ісландія, Норвегія та Ліхтенштейн).

У країнах ЄС шкільне тестування - стандартизований іспит з кількох предметів на певних етапах шкільного навчання - є одним із засобів вимірювання якості освіти та структурування європейської освітньої системи в цілому. Протягом 2008 - 2009 навчального року більшість країн Євросоюзу проводила загальнообов'язкові шкільні тестування (за винятком Чеської республіки, Уельсу, Греції, Ліхтенштейну та шкіл німецькомовної спільноти в Бельгії).

Дослідження має справу з тестами трьох типів:

тести, що перевіряють знання учнів на певному етапі навчання та мають істотний вплив на їх академічне майбутнє (так звані підсумкові тести, summative tests. Таким тестам віддають перевагу Латвія, Угорщина, Австрія та Велика Британія);
тести, метою яких є моніторинг та оцінка певної школи чи шкільної системи в цілому і які можуть бути підставою для змін у системі (характерні для Естонії, Ірландії, Іспанії, Франції, Литви, Румунії, Фінляндії);
тести, які допомагають виявити індивідуальні потреби учнів у навчальному процесі (так звані формувальні тести, formative tests, проводяться у Данії, Ірландії, Франції, Люксембурзі, Угорщині, Швеції, Великобританії (Англія та Шотландія), Ісландії, Норвегії).

Зміст та структура тестів мусять варіювати в залежності від їхньої мети; проте дослідження мережі Eurydice свідчить, що в більшості країн ЄС одні і ті самі тести використовуються як для оцінки індивідуальної успішності учня, так і для оцінки якості шкільної освіти загалом та прийняття освітніх рішень на місцевому, державному і міждержавному рівнях.

У середньому європейські країни проводять шкільні тести тричі впродовж усього терміну навчання. Проте цей показник варіює від країни до країни. Наприклад, у Данії учні складають до 11 тестувань протягом шкільного навчання, у Шотландії та на Мальті - до 10, у Великій Британії - до 7, у Франції - до 6. У більшості випадків вони є загальнообов'язковими; там, де має місце вибіркове тестування, велика частина учнів зголошується на проходження тестів.

У більшості аналізованих країн шкільне тестування охоплює два основні предмети навчальної програми - рідну мову та математику; в деяких випадках до них долучається іноземна мова. Виняток становлять тести на отримання сертифікатів наприкінці шкільного навчання. Результати цих тестів впливають на подальшу академічну долю випускників шкіл, проте з урахуванням здобутих шкільних оцінок та внутрішнього шкільного оцінювання.

У всіх досліджуваних країнах результати шкільного тестування використовуються з метою моніторингу якості освіти, забезпечення зворотного зв'язку між викладачем та учнем та оптимізації роботи вчителя. Вони також впливають на формування напрямків освітньої політики та загальнодержавних навчальних планів.

Більшість європейських країн не оприлюднює звідних таблиць результатів шкільного тестування. Інколи офіційні документи прямо забороняють створення рейтингових таблиць шкіл, оскільки подібна методика оцінювання якості освіти вважається неефективною. Натомість шкільні інституції отримують дані про те, як співвідносяться отримані ними результати із ситуаціями в інших школах країни, та рекомендації аналізувати і в подальшому враховувати цей матеріал.