Про схвалення Стратегії реформування системи шкільного харчування на період до 2027 року та затвердження операційного плану заходів з її реалізації у 2023—2024 роках

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

РОЗПОРЯДЖЕННЯ

(Увага! До Розпорядження внесено зміни. Див. Розпорядження КМУ № 1216-р від 07.11.2025)

№ 990-р від 27 жовтня 2023 року

Про схвалення Стратегії реформування
системи шкільного харчування на період
до 2027 року та затвердження операційного
плану заходів з її реалізації у 2023—2024 роках

1. Схвалити Стратегію реформування системи шкільного харчування на період до 2027 року, що додається.

2. Затвердити операційний план заходів з реалізації у 2023—2024 роках Стратегії реформування системи шкільного харчування на період до 2027 року, що додається.

3. Міністерству освіти і науки разом з іншими центральними органами виконавчої влади розробити та подати Кабінетові Міністрів України до 1 грудня 2024 р. проект операційного плану заходів з реалізації Стратегії, схваленої цим розпорядженням, на 2025—2027 роки.

4. Міністерствам, іншим центральним та місцевим органам виконавчої влади, відповідальним за виконання операційного плану заходів, затвердженого цим розпорядженням, подавати щороку до 1 березня Міністерству освіти і науки інформацію про стан його виконання для її узагальнення та подання до 1 квітня Кабінетові Міністрів України звіту про хід реалізації Стратегії, схваленої цим розпорядженням.

Прем’єр-міністр України                                     Д. Шмигаль

СХВАЛЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 27 жовтня 2023 р. № 990-р

СТРАТЕГІЯ
реформування системи шкільного харчування на період до 2027 року

Опис проблем, які обумовили прийняття цієї Стратегії

Стратегія реформування системи шкільного харчування на період до 2027 року (далі — Стратегія) розроблена відповідно до Конституції України, Закону України “Про освіту”, Указу Президента України

від 25 травня 2020 р. № 195 “Про Національну стратегію розбудови безпечного і здорового освітнього середовища у новій українській школі”, Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти “Нова українська школа” на період до 2029 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. № 988.

Необхідність підготовки Стратегії викликана завершенням виконання плану заходів з реформування системи шкільного харчування, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2020 р. № 1008. Зокрема, розроблення Стратегії зумовлено необхідністю планування та розвитку наступних етапів реформи системи шкільного харчування з урахуванням здобутих за попередні періоди досягнень, розв’язання невирішених проблем, а також наслідків повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України, про які свідчать соціологічні дослідження та опитування закладів освіти.

Так, актуальними проблемами залишаються неналежні умови організації достатнього, якісного, безпечного, збалансованого харчування у закладах освіти, а також відсутність у більшості дітей звичок здорового харчування.

Основними причинами зазначених проблем, що потребують вирішення протягом 2023—2027 років, є:

• недостатність обсягів місцевих бюджетів в умовах повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України забезпечувати виконання норм харчування в закладах освіти;
• підвищення вартості харчування, що обумовлено процесом інфляції та зниження платоспроможності батьків, через що все менше учнів відвідують шкільні їдальні;
• втрата постачальників харчових продуктів або послуг з організації харчування через нерентабельність для суб’єктів господарювання, віддаленість територій, пошкодження автомобільних шляхів та інші ризики для ринку в умовах повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України. Зокрема, логістика постачання ускладнена, через що заклади освіти не можуть вчасно отримувати замовлені харчові продукти;
• застарілість або пошкодженість внаслідок воєнних дій обладнання та харчоблоків, що не дозволяє використовувати сучасні технології приготування страв і забезпечувати дотримання принципів системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР) (далі — система НАССР), відповідно є потреба у відновленні, комплексній модернізації та ремонтних роботах;
• перешкоджання енергетичної кризи та повітряних тривог організації харчування в закладах освіти;
• нестача кухарів, інших працівників на кухні, а також сестер медичних з дієтичного харчування для організації харчування учнів (вихованців) в закладах освіти;
• потреба в додатковому навчанні працівників закладів освіти та підприємств, що надають послуги з організації харчування закладам освіти, на тему організації харчування (зокрема щодо впровадження нових норм харчування, складення та виконання меню);
• відмова дітей від шкільного харчування через сформовані неправильні харчові звички.

Після початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України втрачено майже 4,8 млн. робочих місць, споживча інфляція в червні 2022 року перевищила 20 відсотків. Кількість біженців перевищує 6 млн. осіб, внутрішньо переміщених осіб — близько 5 млн. З огляду на ці та інші глобальні проблеми і виклики реформа системи шкільного харчування набуває ще більшої актуальності в контексті відновлення України, соціального захисту вразливих верств населення (зокрема категорій осіб, які мають право на безоплатне харчування), а також підтримки психологічного стану громадян через набуття навичок здорового харчування, що особливо важливо в критичних умовах.

Подальший розвиток реформи системи шкільного харчування зумовлений, зокрема:

• потребою у відновленні пошкоджених або зруйнованих закладів освіти;
• змінами мережі закладів освіти та їх учнівського контингенту;
• зростанням цін на харчові продукти та зниженням рівня спроможності місцевого самоврядування забезпечувати харчуванням учнів згідно з нормами;
• змінами ринку постачальників харчових продуктів та послуг з організації харчування;
• недостатністю штатних працівників закладів освіти та потребою в розвитку професійних компетентностей кадрового складу закладів освіти та органів управління освітою;
• воєнними загрозами, зокрема соціальній та енергетичній інфраструктурі;
• необхідністю зміни харчових уподобань громадян, зокрема дітей, заради зміцнення фізичного та психічного здоров’я.

Стратегія ґрунтується на аналітичному звіті про стан організації харчування в закладах освіти до повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України та після, а також визначенні ключових проблем.

Стратегія містить бачення, стратегічні та операційні цілі розвитку реформи системи шкільного харчування на період до 2027 року, зокрема за такими ключовими напрямами:

• організація якісного та безпечного харчування: закупівлі та фінансування;
• відновлення та модернізація харчоблоків: комплексний підхід. Дотримання вимог системи НАССР;
• розвиток кадрового потенціалу;
• впровадження нових норм харчування, меню, а також формування культури здорового харчування.

Аналіз поточного стану справ, тенденції та обґрунтування
щодо необхідності розв’язання виявлених проблем

Результати Всеукраїнського соціологічного дослідження щодо децентралізації управління освітою* (далі — дослідження № 1) засвідчили, що у 2020/21 навчальному році в закладах освіти регулярно харчувалися лише 35,5 відсотка здобувачів і ще 30 відсотків не харчувалися ніколи.

Восени 2021 року за результатами Всеукраїнського дослідження “Знання, ставлення та практика щодо здорового харчування та реформи шкільного харчування серед дітей, батьків, управлінців та працівників закладів освіти”** (далі — дослідження № 2) виявлено, що послугами шкільних їдалень щодня користувалися 53 відсотки учнів, 22 відсотки учнів не робили цього через брак коштів і 50 відсотків не робили це постійно, тому що їм не подобалося меню.

Таким чином, за результатами двох досліджень можна констатувати позитивну динаміку охоплення учнів харчуванням у закладах освіти з 2020/21 до першої половини 2021/22 навчального року.

На думку учнів, смачніша їжа в їдальні, вищий дохід батьків і доступніші ціни на продукти допомогли б їм харчуватися смачніше та корисніше.

Дослідження № 2 також мало на меті з’ясувати харчові звички дітей шкільного віку. Так, за свідченнями дітей-респондентів, у шкільних їдальнях, буфетах вони віддавали перевагу “нездоровій” і менш поживній їжі, зокрема 67 відсотків школярів брали в школу з дому так само “нездорову” їжу. При цьому 69 відсотків батьків усвідомлювали, що недостатньо знають про користь тих чи інших продуктів.

Під час організації харчування для місцевого самоврядування основною проблемою залишався матеріально-технічний стан харчоблоків і їдалень у закладах освіти, про що повідомили 68 відсотків респондентів (дослідження № 1).

Серед інших проблем представники місцевого самоврядування найчастіше називали виконання норм харчування і рекомендацій МОЗ (36 відсотків), пошук і відбір надавачів послуг (31 відсоток), а також контроль за якістю харчових продуктів (28 відсотків).

Для керівників закладів освіти найбільше проблем пов’язано з матеріально-технічним станом харчоблоку/їдальні (52 відсотки), облаштуванням меблями їдальні (41 відсоток), урахуванням побажань дітей, батьків, працівників закладу освіти (31 відсоток) і дотриманням норм харчування та рекомендацій МОЗ (29 відсотків).

Найважливішою передумовою організації якісного харчування дітей у закладах освіти респонденти називали краще фінансування. Цієї думки дотримувалися як представники місцевого самоврядування (77 відсотків), так і керівники закладів освіти (75 відсотків). На другому місці — потреба в навчанні учасників освітнього процесу правил якісного і здорового харчування, про що повідомили 42 відсотки представників місцевого самоврядування і 46 відсотків керівників закладів освіти. Слід відзначити, що представники місцевого самоврядування дещо частіше згадували в цьому контексті такі заходи, як розроблення нормативно-правових актів і проведення внутрішнього аудиту з питань організації харчування, ніж керівники закладів освіти.

Результати дослідження № 2 підтвердили, що 10 відсотків виконавчих органів сільських, селищних, міських рад не мали достатньо коштів для виконання норм законодавства про забезпечення безоплатним харчуванням дітей у закладах освіти. Найбільш гострою ця проблема була у виконавчих органах міських рад (14,29 відсотка), а також у східному регіоні (15,38 відсотка). Середня вартість харчування на час проведення дослідження становила від 13 гривень за сніданок до 19 гривень за обід. Респонденти зазначали, що є потреба як у субвенції на оновлення обладнання та ремонт у харчоблоках, так і фінансовій підтримці з державного бюджету на забезпечення дітей безоплатним харчуванням.

Для успішного реформування системи шкільного харчування респонденти дослідження № 2 називали серед найбільших потреб закладів освіти оновлення обладнання (87,73 відсотка) і ремонт харчоблоків (80,27 відсотка). Переважно саме через брак фінансування та незадовільну матеріально-технічну базу заклади освіти, на думку респондентів, не могли впровадити процедури, засновані на принципах системи НАССР, що є обов’язковою умовою безпечності харчування.

Одним з компонентів дослідження № 2 було вивчення кадрового забезпечення закладів освіти, необхідного для організації харчування. Так, респонденти — представники місцевого самоврядування зазначали, що найбільше потребували кухарів (40 відсотків) і підсобних працівників (29,47 відсотка). Водночас з’ясувалося, що близько 30 відсотків учнів, які потребували дієтичного харчування, не могли його отримувати в закладах освіти переважно через відсутність медичного працівника, зокрема сестри медичної з дієтичного харчування, а також брак коштів на відповідні харчові продукти.

Крім того, майже третина виконавчих органів сільських, селищних, міських рад не мала можливості організувати навчання працівників їдальні через нестачу фахівців та установ, які проводять таке навчання. Найчастіше бракувало суб’єктів підвищення кваліфікації у сільській (30,45 відсотка) і селищній (31,67 відсотка) місцевостях.

Про потребу в додатковому навчанні згадували і самі кухарі. Про це повідомили 48 відсотків респондентів. Так, найбільш потрібними форматами навчання кухарі називали навчання на робочому місці, майстер-класи з провідними кулінарами і короткотривалі виїзні курси.

Також під час дослідження з’ясувалося, що лише 26,93 відсотка виконавчих органів сільських, селищних, міських рад залучають заклади професійної (професійно-технічної) освіти до підвищення кваліфікації працівників харчоблоків закладів освіти.

Аналіз впливу повномасштабного вторгнення Російської
Федерації на територію України на систему шкільного харчування

За офіційними даними державної наукової установи “Інститут освітньої аналітики”, у 2022/23 навчальному році продовжують працювати 12 926 закладів загальної середньої освіти, з них у 8726, або 67,5 відсотка, функціонують харчоблоки.

Загалом 1 494 958 здобувачів освіти забезпечуються харчуванням у закладах загальної середньої освіти, майже половина з них (710 365, або 48 відсотків) — на безоплатній основі. Кількість дітей з-поміж внутрішньо переміщених осіб, які отримують безоплатне гаряче харчування в закладах загальної середньої освіти, становить 53 316, що вдвічі більше від загальної кількості внутрішньо переміщених осіб минулого навчального року (24 857). Водночас порівняно з 2021/22 навчальним роком як кількість дітей, що харчуються в закладах загальної середньої освіти, так і кількість дітей, що харчуються безоплатно, скоротилася вдвічі.

Крім офіційних даних на 2022/23 навчальний рік, доступні результати проведеного в грудні 2022 року опитування закладів освіти*** про стан організації харчування в закладах загальної середньої освіти в умовах повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України, ключові проблеми і першочергові потреби місцевого самоврядування, зокрема закладів загальної середньої освіти.

За результатами опитування, участь у якому взяли 7940, або 61 відсоток, закладів загальної середньої освіти, з’ясовано, що в середньому 60 відсотків учнів харчуються в закладах освіти (38 відсотків харчуються за кошти батьків, 22 відсотки — безоплатно, 40 відсотків не харчуються).

Найчастіше заклади освіти, що взяли участь в опитуванні, забезпечують безоплатним харчуванням дітей, постраждалих від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, і дітей інших категорій за рішенням місцевого самоврядування.

Однак не всі заклади освіти, що продовжують функціонувати в очному форматі, можуть забезпечити харчування:

• для всіх учнів його організовує 54,4 відсотка закладів загальної середньої освіти;
• лише для пільгових категорій — 7 відсотків;
• 26,5 відсотка працює в дистанційному або змішаному форматі, тому харчування відсутнє;
• 12,1 відсотка не можуть організувати харчування при очній формі здобуття освіти.

Найчастіше причиною, що унеможливлює організацію харчування при очній формі здобуття освіти, респонденти називають проблеми з електропостачанням та іншими комунікаціями (43,2 відсотка), з постачанням продуктів харчування (15,7 відсотка), відсутність достатнього фінансування у місцевому бюджеті (14 відсотків) та інші.

Серед інших причин респонденти зазначили такі:

• короткотривале перебування учнів у закладі при змішаній формі здобуття освіти;
• навчання в інших приміщеннях, де є укриття;
• відсутність харчоблоку/їдальні;
• повітряні тривоги;
• забезпечення буфетним харчуванням/сухими пайками;
• відсутність постачальників;
• функціонування їдальні як укриття;
• задоволення потреб у харчуванні інших сфер/груп населення.

Водночас 301 заклад освіти з-поміж респондентів зазнав пошкоджень або руйнувань приміщення харчоблоку внаслідок воєнних дій; 232 заклади втратили обладнання через воєнні дії та/або окупацію.

Близько 7 відсотків шкіл, крім учасників освітнього процесу, забезпечують харчуванням й інші групи населення. Однак не всім закладам освіти вистачає кухарів і виробничої потужності навіть для власних потреб.

До найбільших проблем закладів освіти належать такі:

• застаріле або недостатнє обладнання, посуду і меблів;
• повітряні тривоги та відключення електроенергії;
• нестача приміщень і гостра потреба в ремонтних роботах;
• недостатнє фінансування, зокрема для виконання норм харчування, а також неможливість організувати харчування в умовах повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України.

Стратегічні цілі, завдання та показники їх досягнення

Стратегічною метою державної політики в межах реформування системи шкільного харчування на період до 2027 року є забезпечення різноманітного, збалансованого і якісного харчування в закладах освіти, що, зокрема, сприяє соціальному захисту вразливих груп населення, формуванню у громадян навичок, усвідомленому вибору здорового харчування (як прояву піклування про власне здоров’я та психологічний стан у критичних умовах).

Показники досягнення стратегічної мети:

• зниження відсотка ожиріння серед дітей віком до 18 років;
• рівень задоволеності учнів харчуванням у закладах освіти;
• зміна харчових уподобань дітей шкільного віку;
• збільшення кількості учнів, які харчуються у закладах освіти;
• кількість комплексно модернізованих/відновлених харчоблоків.

Стратегічна мета досягається на основі чотирьох стратегічних цілей.

Стратегічна ціль 1. Достатність фінансового ресурсу у замовників для закупівель харчових продуктів чи послуг з організації харчування та здійснення закупівель просто та ефективно.

Показники досягнення стратегічної цілі:

• зменшення розриву у вартості харчування для пільгових категорій осіб на різних територіях територіальних громад;
• збільшення частки органів місцевого самоврядування, яким вистачає коштів для виконання норм харчування в закладах освіти;
• зменшення кількості неякісних харчових продуктів, зокрема таких, що не відповідають заявленим характеристикам;
• зростання відсотка успішних закупівель (більше ніж 80 відсотків);
• зменшення кількості скарг на закупівлі.

Операційна ціль 1. Забезпечення достатнього фінансування для якісних закупівель.

Завдання, спрямовані на виконання Операційної цілі 1:

• комунікація з представниками місцевого самоврядування щодо особливостей і вимог до забезпечення харчування в закладах освіти;
• установлення нижньої межі вартості харчування на одну дитину;
• продовження надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на модернізацію харчоблоків (на умовах співфінансування);
• сприяння залученню коштів до місцевих бюджетів у вигляді субвенції з державного бюджету для забезпечення харчування в закладах освіти дітей пільгових категорій;
• розгляд питання щодо можливості розширення переліку категорій дітей, що забезпечуються безоплатним харчуванням у закладах освіти;
• сприяння залученню додаткових інвестицій, спрямованих на покращення харчування в закладах освіти.

Операційна ціль 2. Зрозумілість і доступність процедури закупівель для замовників, а також механізмів впливу на постачальників харчових продуктів/послуг харчування.

Завдання, спрямовані на виконання Операційної цілі 2:

• внесення змін до примірної тендерної документації та примірних договорів;
• здійснення підвищення кваліфікації закупівельників;
• забезпечення розвитку електронного каталогу “Prozorro Market”.

Операційна ціль 3. Заінтересованість підприємств та підприємців у роботі із закладами освіти.

Завдання, спрямовані на виконання Операційної цілі 3, — популяризація електронного каталогу “Prozorro Market”.

Очікуваний результат — підвищення ефективності закупівельних процедур.

Стратегічна ціль 2. Відновлення та модернізація харчоблоків закладів освіти з використанням новітніх технологічних процесів, покращення показників енергоефективності та дотримання принципів системи НАССР.

Показники досягнення стратегічної цілі:

• кількість учнів (громадян), що забезпечуються харчуванням у закладах освіти з відновленими/модернізованими харчоблоками;
• кількість працівників, відповідальних за організацію харчування дітей та безпечність харчових продуктів (у розрізі посад), які пройшли навчання, зокрема кількість працівників, які підтвердили свої знання щодо системи безпечності харчових продуктів;
• відсоток державних інспекторів, які пройшли відповідне підвищення кваліфікації;
• кількість випадків харчових отруєнь в закладах освіти (за типом організації харчування).

Операційна ціль 1. Завдяки відновленій та модернізованій мережі харчоблоків закладів освіти із застосуванням трьох технологічних моделей забезпечення учнів повноцінним, безпечним та різноманітним харчуванням (та інших груп населення за потреби та можливості).

Завдання, спрямовані на виконання Операційної цілі 1:

• визначення потреб закладів освіти, зокрема щодо модернізації харчоблоків, що дасть змогу передбачити пріоритетність проектів;
• встановлення нормативних вимог до проектування приміщень харчоблоків закладів освіти;
• оновлення посібника для проектувальників та архітекторів (рекомендації для комплексної модернізації та технологічного переоснащення харчоблоку закладу загальної середньої освіти, в основі яких лежить сучасний технологічний процес, що забезпечує дотримання норм на принципах системи НАССР, та приготування якісної та безпечної їжі в асортименті);
• забезпечення спрямування коштів державного, місцевих бюджетів і коштів, залучених від донорських організацій, на відновлення та розвиток освітньої інфраструктури;
• впровадження проектів з будівництва/відновлення/модернізації харчоблоків у закладах загальної середньої освіти, в основі яких лежить сучасний технологічний процес, що забезпечує дотримання норм на принципах системи НАССР, та приготування якісної та безпечної їжі в асортименті.

Операційна ціль 2. Спроможність закладів освіти впровадити та підтримувати дієву систему НАССР.

Завдання, спрямовані на виконання Операційної цілі 2:

• визначення цільових груп для комунікації та сприяння проведенню спільної інформаційно-комунікаційної кампанії;
• забезпечення системності та регулярності підвищення кваліфікації, оновлення знань;
• створення умов для перевірки знань, зокрема з використанням тестування на онлайн-платформах.

Очікувані результати щодо Стратегічної цілі 2:

• відновлення освітньої інфраструктури;
• оптимізація ресурсів, необхідних для організації харчування внаслідок комплексної модернізації харчоблоків та впровадження ефективних моделей;
• покращення умов безпечності харчування в закладах освіти.

Стратегічна ціль 3. Забезпечення органів місцевого самоврядування і закладів освіти достатнім штатом кваліфікованих працівників, які якісно та безпечно організовують харчування і сприяють формуванню в учнів здорових харчових звичок.

Показники досягнення стратегічної цілі:

• відсоток підвищення заробітної плати (відповідно до середньої ринкової оплати праці аналогічних посад у приватному секторі);
• кількість випускників за оновленими програмами, з них працевлаштованих у закладах освіти;
• кількість кухарів, які підвищили кваліфікацію, на рік;
• кількість оновлених навчально-практичних центрів, утворених центрів перекваліфікації кухарів;
• відсоток педагогічних працівників (здоров’язбережувальна галузь), які підвищили кваліфікацію за оновленими програмами;
• відсоток керівників закладів освіти, які пройшли навчання щодо впровадження реформи системи шкільного харчування;
• відсоток посадових осіб місцевого самоврядування, до компетенції яких належать питання організації харчування у закладах освіти, які взяли участь в консультаційних заходах щодо організації якісного та безпечного харчування;
• кількість створених інструментів для скорочення оперативної звітності щодо організації харчування;
• кількість промоційних заходів;
• кількість розроблених дидактичних матеріалів.

Операційна ціль 1. Забезпечення закладів освіти мотивованими та професійними медичними працівниками та працівниками харчоблоків.

Завдання, спрямовані на виконання Операційної цілі 1:

• перегляд умов оплати праці працівників харчоблоків і сестер медичних у закладах освіти;
• перегляд типових штатних нормативів щодо працівників, які забезпечують організацію харчування в закладах освіти (зокрема щодо сестер медичних з дієтичного харчування);
• забезпечення підготовки/підвищення кваліфікації кухарів через відповідні регіональні та/або місцеві програми;
• підготовка кухарів за новими програмами в закладах професійної (професійно-технічної) освіти;
• розроблення професійного стандарту освіти за професією “Кухар закладу освіти”;
• затвердження програм з підвищення кваліфікації з питання щодо реформування системи шкільного харчування, розроблення нових навчальних матеріалів та оновлення існуючих;
• розвиток навчально-практичних центрів, що здійснюють підготовку кухарів, а також створення мережі центрів підвищення кваліфікації кухарів на базі закладів професійної (професійно-технічної) освіти;
• інформування про переваги співпраці органів місцевого самоврядування із закладами професійної (професійно-технічної) освіти з питань перепідготовки кухарів.

Операційна ціль 2. Набуття педагогічними працівниками та керівниками закладів освіти, науково-педагогічними працівниками інститутів післядипломної освіти відповідних компетентностей і сприяння формуванню навичок здорового харчування учнів та їх батьків.

Завдання, спрямовані на виконання Операційної цілі 2:

• навчання працівників закладів освіти, залучених до підвищення кваліфікації вчителів (здоров’язбережувальна галузь);
• оновлення програм підвищення кваліфікації педагогічних працівників (здоров’язбережувальна галузь) закладів освіти;
• навчання керівників закладів освіти організації харчування та формування навичок здорового харчування в закладах освіти.

Операційна ціль 3. Ефективне впровадження органами місцевого самоврядування реформи системи шкільного харчування.

Завдання, спрямовані на виконання Операційної цілі 3:

• забезпечення надання консультацій і роз’яснень щодо впровадження реформи системи шкільного харчування посадовим особам місцевого самоврядування та депутатам місцевих рад;
• розгляд питання щодо можливості введення посади технолога громадського харчування у структурному підрозділі з питань освіти виконавчого органу сільської, селищної, міської ради/закладі освіти та сприяння розвитку надання відповідних послуг;
• створення цифрових інструментів для зниження бюрократичного навантаження на посадових осіб місцевого самоврядування, до компетенції яких належать питання організації харчування у закладах освіти, і працівників закладів освіти щодо впровадження реформи системи шкільного харчування (зокрема щодо формування меню та аналізу його дотримання, потреб у закупівлях).

Очікувані результати щодо Стратегічної цілі 3:

• набуття посадовими особами місцевого самоврядування, до компетенції яких відносяться питання організації харчування у закладах освіти, і працівниками закладів освіти компетентностей, необхідних для якісної організації харчування в закладах освіти;
• набуття працівниками закладів освіти компетентностей, необхідних для формування навичок здорового харчування у здобувачів освіти;
• покращення якості харчування в закладах освіти завдяки навчанню та підвищенню кваліфікації кухарів.

Стратегічна ціль 4. Свідоме обрання українцями здорового харчування.

Показники досягнення стратегічної цілі:

• рекомендоване примірне чотиритижневе меню, яке враховує всі сезони;
• кількість поширених технологічних карток страв для закладів освіти;
• кількість освітнього контенту (різного типу);
• показники відвідування веб-порталу “ЗНАЇМО”;
• частка учнів, які погоджуються з тим, що в освітньому процесі формуються навички здорового харчування та збереження здоров’я;
• зміна харчових уподобань дітей шкільного віку.

Операційна ціль 1. Повноцінне, збалансоване харчування учнів у закладах освіти, яке відповідає затвердженим нормам.

Завдання, спрямовані на виконання Операційної цілі 1:

• затвердження примірних чотиритижневих сезонних меню для закладів освіти;
• розширення переліку страв і технологічних карток (рецептури) для харчування в закладах освіти;
• розроблення рекомендацій і нормативно-правових актів щодо організації харчування в закладах освіти на період воєнного стану;
• забезпечення організації харчування в закладах освіти органами місцевого самоврядування.
• Операційна ціль 2. Сприяння свідомому вибору здорового харчування через освіту.

Завдання, спрямовані на виконання Операційної цілі 2:

• підготовка та поширення дидактичних та освітніх матеріалів про принципи здорового харчування та збереження фізичного здоров’я;
• підготовка та поширення матеріалів про вплив здорового харчування на покращення психологічного стану;
• формування в освітньому середовищі інформаційного поля для розуміння навичок здорового харчування та збереження здоров’я шляхом застосування нових форм передачі знань (навчальні візити, майстер-класи, дегустації тощо).

Операційна ціль 3. Доступність та зрозумілість інформації про здорове харчування.

Завдання, спрямовані на виконання Операційної цілі 3:

• розвиток функціоналу та поширення інформації про веб-портал “ЗНАЇМО”;
• залучення лідерів думок, “спікерів реформи” до підвищення рівня поінформованості про зміни.

Очікувані результати щодо Стратегічної цілі 4:

• впровадження у закладах освіти нового меню;
• підвищення обізнаності населення у принципах здорового харчування;
• зміна харчових уподобань населення на користь здорового харчування.

Порядок проведення моніторингу,
оцінки результатів реалізації Стратегії та звітування

Реалізація Стратегії передбачається протягом 2023—2027 років та забезпечується в межах компетенції спільними зусиллями заінтересованих центральних органів виконавчої влади, державних установ та організацій, органів місцевого самоврядування та громадськості.

Стратегія реалізується двома етапами:

• перший етап — 2023—2024 роки;
• другий етап — 2025—2027 роки.

На кожному етапі передбачається розроблення та виконання операційного плану реалізації Стратегії на відповідний період, що ґрунтується на підставі визначених стратегічних цілей, операційних цілей та завдань і визначає, зокрема, очікувані результати та індикатори виконання заходів.

Система моніторингу та оцінки результативності реалізації Стратегії передбачає щорічне звітування про виконання операційного плану та порівняння фактично отриманих значень індикаторів з їх прогнозними значеннями.

Узагальнена оцінка результативності Стратегії проводиться протягом шести місяців після завершення строку її дії та подається на розгляд Кабінету Міністрів України.

Фінансове забезпечення

Реалізація Стратегії здійснюватиметься за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів, а також інших джерел, не заборонених законодавством.

_________________

*Перший (установчий) етап Всеукраїнського соціологічного дослідження щодо децентралізації управління освітою в межах реалізації швейцарсько-українського проекту DECIDE проводився Київським міжнародним інститутом соціології з листопада 2020 року по вересень 2021 року (польовий етап дослідження тривав з травня по вересень 2021 року).

**Всеукраїнське дослідження організовано Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ), швейцарсько-українським проектом DECIDE, українсько-швейцарським проектом “Діємо для здоров’я”, дослідницькою компанією “InfoSapiens” за підтримки Посольства Швейцарії в Україні. Строк проведення: вересень — жовтень 2021 року.

***Інформаційною базою дослідження, організованого МОН, державною науковою установою “Інститут освітньої аналітики” та швейцарсько-українського проекту DECIDE, стало опитування директорів закладів загальної середньої освіти з використанням можливостей інформаційно-телекомунікаційної системи “Державна інформаційна система освіти”, яке тривало з 19 по 31 грудня 2022 року.