Вступна кампанія–2026 уперше за роки великої війни дала університетам привід для оптимізму. За даними МОН, на бакалаврат зарахували майже 227 тисяч людей – на 16,3 % більше, ніж торік. Заяв подали понад 1,3 мільйона – рекорд від початку повномасштабного вторгнення.
Та якщо подивитися, хто саме вступив, куди і за чиї гроші, картина виходить менш святковою. Зростання 2026 року тримається на кількох тимчасових чинниках. Демографія тим часом працює проти вишів, і першими це відчують ті, хто сприйме цьогорічні цифри як норму.
Виграли великі
У 2026 році 71 університет зарахував понад тисячу першокурсників кожен. Торік таких було 48. Разом ці 71 заклад взяли 68 % усіх першокурсників. Решта майже трьох сотень вишів ділить між собою третину ринку.
Змінилася й географія. За кількістю заяв лідирують Львівська політехніка (59,7 тисячі заяв) і Львівський національний університет імені Івана Франка (46,6 тисячі). Вони випередили КПІ та Київський університет імені Шевченка. В опитуванні Education.ua 48 % абітурієнтів сказали, що війна впливає на вибір спеціальності чи професії.
Мережа тим часом скорочується. На 1 січня 2026 року в Україні було 377 закладів вищої освіти проти 390 роком раніше. Скоротилися саме державні: їх на 13 менше, переважно за рахунок філій. У 2024–2025 роках МОН називало мету – близько сотні державних університетів, а для опорних коледжів запропонувало критерії: від 800 студентів в обласному центрі, від 500 у районному, працевлаштування випускників через три роки щонайменше 60 %.
Платить студент
Майже дві третини студентів – 64,7 % – навчаються за контрактом. Тобто гроші на розвиток університету все частіше приносить не держава, а родина вступника.
Цього року провідні виші підняли ціни – подекуди до 50 %. «Системи штучного інтелекту» у Львівській політехніці подорожчали з 69,9 до 100 тисяч гривень на рік, право в Київському університеті Шевченка – з 76,6 до 97,1 тисячі. Попит це поки витримує. Але родина, яка платить 100 тисяч на рік, порівнює ретельніше: дивиться на ціну, гуртожиток, безпеку й шанси на роботу. І порівнює вже не лише українські виші.
Державний бюджет допомагає менше, ніж здається. На освіту й науку у 2026 році передбачили рекордні 298,8 мільярда гривень, але приріст іде насамперед на зарплати й стипендії. А з жовтня, через нестачу зовнішньої допомоги, Казначейство в разі браку коштів першими проводить платежі на оборону, борг, пенсії, зарплати й соціальні виплати. Решта видатків чекає.

Хто насправді вступив
Найнесподіваніша цифра – гендерна. На 1 січня 2026 року серед студентів 52 % чоловіків і 48 % жінок.
Десятиліттями було навпаки.
Пояснення шукати недовго. У вересні 2025 року студентами стали понад 15 тисяч чоловіків віком 25+ – вдвічі більше, ніж у 2021-му. За оцінкою парламентського комітету з питань освіти, яку наводить Dengi.ua, за роки війни близько 100 тисяч чоловіків вступили, зокрема, щоб отримати відстрочку. Водночас серед випускників шкіл, які складали тести, хлопців стало помітно менше: 45 % учасників НМТ у 2025 році проти 50,7 % на ЗНО у 2021-му.
Це означає, що частина цьогорічного зростання – дорослі вступники, а не випускники шкіл. У парламенті вже обговорювали законопроєкт, за яким ті, хто вступає у 25 років і старше, не матимуть права на відстрочку. Якщо його ухвалять, цей сегмент може зникнути за одну кампанію, і найбільше втратять заочні програми та виші, які на нього розраховували.
Іноземці пішли, наші їдуть
У 2022 році в українських університетах навчалися 84 тисячі іноземців. На 1 січня 2026-го – 21 тисяча, на три чверті менше. Інтерес не зник: торік іноземці подали майже 10 тисяч заяв на запрошення, а зарахували близько 5,5 тисячі. Але повернути колишні обсяги під час війни не вдасться, а кожен іноземний студент – це повний контракт.
У зворотний бік рух не зупиняється. У західних університетах у 2023/24 навчальному році навчалися 115 тисяч українців – уп’ятеро більше, ніж 15 років тому. За вступника з Рівного чи Луцька український виш змагається вже не лише з сусіднім обласним центром, а й з університетом у Любліні чи Кракові.
Демографія вже порахована
Головне, що не змінить жодна кампанія: кількість майбутніх вступників відома з даних про народжуваність. Випускників шкіл у 2008 році було близько 640 тисяч, нещодавно – близько 360 тисяч. Заступник міністра освіти прогнозував, що у 2033 році їх буде близько 300 тисяч – і це за умови повернення окупованих територій. У 2025 році в Україні народилося лише 168,8 тисячі дітей.
Тому зростання 2026 року – не новий тренд, а пауза в старому. Наступні кампанії будуть боротьбою за меншу кількість людей, які дедалі ретельніше порівнюють.

Що з цього випливає для університетів
- Рахувати не заяви, а зарахованих. Рекордна кількість заяв – це кілька заяв від одного вступника. Реальний показник – скільки людей прийшли 1 вересня і скільки з них дійшли до другого курсу.
- Знати свого вступника. Скільки серед торішніх першокурсників дорослих чоловіків, скільки з інших областей, скільки контрактників. Від цього залежить, наскільки виш вразливий до змін у правилах відстрочки.
- Говорити про ціну чесно й заздалегідь. Якщо контракт подорожчав на 40 %, родина має побачити ціну, гуртожиток і програму на одній сторінці, а не шукати їх у PDF-наказі.
- Відповідати швидко. Вступник порівнює кілька вишів одночасно. Хто відповів першим, зрозуміло й по-людськи, той і отримав заяву першого пріоритету.
- Планувати на 2027 рік уже зараз. Кошториси і річні плани закупівель складають узимку. Що не закладено в бюджет до весни, до наступної вступної кампанії вже не встигне.
Вступ-2026 показав, що вступника можна повернути. Але він також показав, що вступник обирає уважніше, ніж будь-коли, і що великі виші забирають дедалі більшу частку. Наступна кампанія покаже, хто з решти зрозумів це вчасно.
Богдан Хомин, журналіст, член Національної спілки журналістів України, керівник компанії ОЛБО.




