Багато хто в захваті від рішення французького парламенту, яке забороняє соцмережі дітям до п'ятнадцяти. Таке враження, що і сам закон, і публічний супровід були створені в ChatGPT – все таке пафосне і позитивне. Макрон одразу відзвітував у твіттері, що обіцянку виконано, Франція стала першою країною ЄС із такою забороною. Але чи буде заборона ефективною – велике питання.
Австралійська заборона для дітей до шістнадцяти діє з грудня минулого року. Невдовзі вийшло дослідження в British Medical Journal: 85 відсотків дітей від дванадцяти до п'ятнадцяти як користувалися соцмережами, так і користуються. Ключова причина – поведінкова: підлітки порушують заборону, бо бачать, що її порушують усі, а тих, хто чесно пішов, у класі вважають слабаками і відсталими. Штрафів для дітей немає, тож єдина ціна послуху – стати «білою вороною».
Обходити перевірку віку виявилося нескладно. Діти вписували чужу дату народження, садили перед камерою старшого брата / сестру, надівали маску. Декого система сама зараховувала в дорослі, бо визначала вік за підписками й лайками, тож достатньо було дивитися доросліший контент, як не парадоксально. Регулятор виявив, що деякі платформи – сюрприз! – ще й підказували дітям, як пройти перевірку, і тепер розслідує Instagram, TikTok та YouTube.
Франція не запропонувала нічого нового. Платформи мають верифікувати вік, потенційно будуть штрафи за порушення. У супровідній комунікації підкреслюється, що головна задача – змінити поведінку платформ. А з підлітками – ну як вийде вже. Схрестили пальці)
Проблема з соцмережами й дитячою психікою реальна, і батьки тривожаться не на порожньому місці. Але заборона доступу і розв'язання проблеми – не одне й те саме, надто наприкінці президентської каденції, коли потрібен результат до звіту.
Австралія показала, що буває, коли забороняєш платформу, не даючи дитині нічого натомість і не вміючи відрізнити чотирнадцятирічного від шістнадцятирічного: екранного часу не меншає, більшає хитрощів, а влада має привід сказати, що вжила заходів.
І тут важливий висновок для нас. Будь-які обмеження працюють лише тоді, коли дітям є що запропонувати натомість: спорт, гуртки, бібліотеки, молодіжні простори, волонтерство, можливості для спілкування й розвитку.
Якщо забрати лише соцмережі, не створивши альтернатив, ми ризикуємо отримати не менше екранного часу, а лише більше способів обходити заборони.
Автор: Артем Біденко, Голова правління Української видавничої асоціації.
