Маю кілька зауваг до дискусії, яка розгорнулася довкола математики.
Викреслити цей предмет з тестування – найлегше. Ціна затрат – один клік.
Ціна питання – місце України в списку цивілізаційних досягнень. Тому що за цією логікою взагалі маємо викинути з програм усі предмети, які школярам даються складно. А чого вони мають напружуватися, якщо війна...
Так-от. Маю для всіх любителів полегшеного варіанту життя дітей неприємну новину: вони виростуть інфантильним поколінням і забезпечать важку старість своїх батьків.
Натомість створити умови для осягнення усіх висот та досягнень сучасної науки та піти ще далі можуть тільки ті покоління, які змалечку привчені до праці. Системної і цілеспрямованої. На усіх уроках. Під час тривог та в очікуванні обстрілів. Втрачаючи рідних та друзів. Це сильне покоління українців. Наш найцінніший скарб.
Тому закликаю усіх, від кого залежить питання освіти, не змінювати правила гри у залежності від напрямку вітру.
Можна вдосконалювати тестову систему, або навіть відмовитися від неї, коли пройде повний цикл профільна школа, підсиливши вартість шкільного атестату.
Але з жалю до школярів викидати математику – це диверсія проти майбутнього.
Сучасна школа потребує серйозної підтримки держави. Так, це складніше. Вартісніше. Результат побачимо через десять років.
Але це єдиний шлях, який ми зобовʼязані пройти задля майбутнього України.
Усі зусилля суспільство мусить вкладати в освіту та науку! Інакше перемога у війні не буде мати сенсу!
Адже, знищуючи освіту та науку, ми допомагаємо ворогу в довгостроковій перспективі.
Автор: Ганна Скорейко, кандидат історичних наук.
