Україна стане успішною країною, коли переможе у боротьбі за людину: скільки років має країна, щоб підготуватися і запобігти новій хвилі міграції?
Останні дані щодо міграції та ринку праці Європи свідчать про те, що в 17 країнах ЄС динаміка зростання зайнятості мігрантів з країн ЄС випереджає динаміку зростання зайнятості мігрантів з інших країн світу (синя стрілка на рисунку).
При цьому в 10 країнах ЄС ситуація протилежна: темпи зростання зайнятості мігрантів з інших країн випереджають темпи зростання зайнятості з інших країн ЄС (помаранчева стрілка на рисунку).
Отже, у яких країнах Європи спостерігається зазначена динаміка щодо зайнятості мігрантів з-за меж ЄС?
Цими країнами ЄС є: Бельгія; Хорватія; Кіпр; Данія; Фінляндія; Франція; Ірландія; Італія; Мальта. Великобританія за межами ЄС має аналогічну ситуацію.
Варто зазначити, що в Європі вже є дві країни, де зайнятість мігрантів з-за між ЄС випереджає зайнятість внутрішніх мігрантів ЄС, – це Польща та Латвія. За низького показника народжуваності в цих країнах роль мігрантів з країн за межами ЄС на ринку праці вже є домінуючою.
З огляду на зазначену динаміку зайнятості, з 2010 року мігрантів з-за меж ЄС та досягнення 4 країнами ЄС фактично стелі у зайнятості мігрантів з інших країн ЄС (більше 85% зайнятих внутрішніх мігрантів вже зараз, що майже дорівнює показнику працевлаштування випускників університетів країн ЄС, а через 10 років таких країн за динамікою буде більше половини в ЄС), протягом наступних 10 років показник зайнятості мігрантів з-за меж ЄС в країнах Європи буде не меншим за показник зайнятості мігрантів з інших країн ЄС.
За умови демографічної кризи в Європі, кількісно потенціал внутрішньої міграції в ЄС буде вичерпано, і темпи міграції з країн з-за меж Європи значно зростуть.
Саме для асиміляції більш якісного контингенту мігрантів Європа і активізує вже з цього року практику створення міграційних центрів, тобто міграційних буферів на території країн, з якими вона межує (у Туреччині такі вже діють майже 10 років).
І це за показника зайнятості мігрантів працездатного віку у 85%! Міграційний двигун Європи запрацює на повну потужність, щоб запобігти найгіршому демографічному сценарію – зменшенню населення Європи з 450 до менш, ніж 300 млн до 2100 року та економічній кризі.
Вірогідно, на країни за межами ЄС, і Україну також, за 10 років може чекати новий виклик: нова хвиля міграції, зумовлена черговим зростаннями попиту на робочу силу в Європі, яку внутрішня міграція Європи вже не задовольнить.
Протягом цього часу уряд України має створити умови для населення працездатного віку, особливо молоді і жінок, залишатися працювати і жити в Україні.
Через десять років європейський міграційний двигун включиться на нову потужність. Зберегти людину на своїй землі – власне це і має бути основна політична мета війни та миру.
Роль молодіжної політики, освіти, зокрема вищої, є однією з основних. Тут варто не абстрагуватися у пошуках якості вищої освіти, а навпаки – шукати синергії вищої освіти та ринку праці.
Уряд Німеччини відверто заявляє про те, що найкращим шляхом молоді з когорти мігрантів на ринок праці країни є шлях через навчання в університетах Німеччини.
Саме тому і в Німеччині, і в Європі загалом, прагнуть підвищити показники працевлаштування випускників та збільшити відсоток тих зайнятих випускників, які працюють за спеціальністю. Перший показник там дорівнює майже 90%, а другий – близько 75%.
У нас показники нижчі – менше 60% та близько 45% відповідно. Ось саме тут вища освіта, університети і мають працювати з ринком праці разом, роблячи, зокрема, вищу освіту України достатньо привабливою, щоб молодь залишалася в Україні.
Ніяк інакше виграти боротьбу за власну молодь неможливо.
Автор: Олександр Костюк, д. е. н., доктор управління бізнесом (DBA), професор, головний редактор міжнародного наукового журналу «Корпоративна власність та контроль».
