Після кожної публікації результатів НМТ починається завжди дискусія про «катастрофу» математичної освіти.
Але якщо подивитися на статистику останніх трьох років, картина виглядає значно цікавішою.
У 2023 році НМТ склали 260 381 особа. З них 216 116 були випускниками поточного року та 44 265 випускниками минулих років.
У 2024 році тестування пройшли вже 283 тисячі осіб. Кількість випускників поточного року майже не змінилася і становила 212 250 осіб, зате різко зросла кількість випускників минулих років до 70 750 осіб.
У 2025 році НМТ склали 289 664 особи. З них 228 834 випускники поточного року та 60 830 випускники минулих років.
Тобто система останні 3 роки працює приблизно з однаковою кількістю школярів і дозволяє цілком коректно порівнювати результати між роками.
Математика три роки поспіль залишається «найскладнішим» предметом НМТ.
Середній бал у 2023 році становив 134,1. У 2024 році він знизився до 132,5. У 2025 році становив 132,3.
Одночасно саме математика стабільно має найбільшу кількість тих, хто не долає мінімальний поріг. У 2023 році тест не склали 10,7% учасників. У 2024 році вже 12%. У 2025 році 11,9%.
Для порівняння, з української мови не склали тест лише 0,1% учасників у 2023 році, 0,3% у 2024 році та 0,4% у 2025 році. З історії України показники взагалі знаходяться біля статистичного нуля.
Здавалося б, усе очевидно: «Математика провалена».
Але є одна проблема.
Саме математика три роки поспіль залишається головним постачальником 200-бальників.
У 2023 році максимальний результат отримала 1 871 особа. У 2024 році 1 131 особа. У 2025 році 1 177 осіб.
Жоден інший предмет не демонструє такого поєднання. Найбільше тих, хто не склав, і одночасно найбільше тих, хто отримав максимальний результат.
У мене виникає питання: а проблема точно в математиці?
Свого часу я навчався у фізико-математичному класі, і можу сказати просту річ.
Математика відрізняється від більшості інших предметів не тим, що там треба рахувати. Рахувати сьогодні вміє будь-який калькулятор.
Математика відрізняється тим, що вона змушує мислити логічно.
І дуже багато залежить від того, хто саме складає тестові завдання.
Якщо завдання побудовані на механічному застосуванні формул, результати зазвичай високі. Якщо ж у тесті з’являється логіка, аналіз умови, нестандартне мислення та необхідність будувати послідовність міркувань, результати різко падають.
На мій погляд, саме тому математика та фізика стабільно показують найнижчі результати. Вони перевіряють не лише знання, а й уміння мислити.
Результати НМТ фактично руйнують популярну тезу про те, що війна автоматично означає погану освіту. Випускники Харківської, Сумської та Миколаївської областей, які роками навчаються під обстрілами, в укриттях або дистанційно, нерідко демонструють результати не гірші, а інколи й кращі за окремі тилові регіони. Різниця між областями зазвичай вкладається у межі 1-4%.
Тому я б дивився на результати НМТ зовсім інакше.
Проблема не в математиці. Проблема в тому, що математика є одним із небагатьох предметів, який показує реальний рівень логічного мислення.
Саме тому вона одночасно дає найбільше провалів і найбільше максимальних результатів.
А найкумедніше в цій історії те, що періодично з’являються пропозиції зробити математику необов’язковою або зменшити її роль у вступній кампанії. Це класичне бажання покращити статистику шляхом ліквідації інструмента вимірювання.
Не для того, щоб насправді стати розумнішими. А для того щоб спробувати сховати власну дурість за красивішими цифрами.
Але дурість від цього нікуди не зникає. Як і відсутність логіки.
Ми бачимо її щодня в рішеннях усіх рівнів, від голосування на виборах і політичних дискусій до державного управління та побутових рішень мільйонів людей.
І статистика НМТ показує цю проблему значно чесніше, ніж будь-які політичні гасла чи офіційні звіти.
До речі, у нас є нормою перевіряти кандидатів на державну службу на знання української мови.
Але що б ми побачили, якби кандидатів на державну службу, депутатів усіх рівнів, чиновників та керівників державних органів перевірили на базову математику та логічне мислення?
У мене є підозра, що результати виявилися б значно гіршими, ніж хотілося б суспільству.
Причому проблема була б не в інтегралах, тригонометрії чи складних формулах. Проблема була б у звичайній логіці, причинно-наслідкових зв’язках, умінні працювати з цифрами та здатності бачити наслідки власних рішень.
Іноді складається враження, що саме дефіцит цих навичок значно сильніше впливає на якість державного управління, ніж помилки в наголосах чи розділових знаках.
Можливо, саме тому математика викликає стільки дискусій. Вона занадто чесно показує проблему, яку багато хто волів би не помічати - дурість влади та невміння мислити логічно.
І тому зʼявляються гадалки та карти ТАРО при прийнятті рішень.
Автор: Олег Белінський, аналітик.
