Перший рік пілотування нових модельних програм у межах комплексної політики «Освіта для життя», яка підсилює реформу Нової української школи, добігає кінця. Це був час інтенсивної праці, експериментів та, найголовніше, переосмислення підходів до навчання у базовій школі. На завершення навчального року ми маємо можливість не просто підбити статистичні підсумки, а проаналізувати реальні зміни в освітньому поступі наших учнів та учениць.
Перший етап впровадження нових навчально-методичних матеріалів інтегрованих та міжгалузевих курсів, розпочатий у вересні 2025 року, охоплював три освітні галузі: природничі науки, мистецтво та STEM (перелік пілотних програм для 5–6 класів оприлюднений на сайті МОН) – у 62 пілотних школах. У ньому взяли участь 3 172 учнів 5 класу та 186 вчителів, які отримували методичну підтримку протягом усього навчального року, а також пройшли додаткове навчання.
Цей шлях продемонстрував, що головна зміна полягає не лише в нових програмах чи методах, а в тому, щоб цілісно переосмислити освітній досвід, який проживає дитина і зробити навчання більш проактивним, цілісним та пов’язаним із реальними ситуаціями та викликами.
Аналіз поступу учнів: від знань до компетентностей
Аналізуючи результати зворотного звʼязку, ми нарешті бачимо позитивну динаміку у підвищенні включеності дітей в діяльнісний освітній процес.. Адже найбільш вражаючим показником стало суттєве зростання пізнавальної активності учнівства на уроках в пілотних класах.
Учителі описують цей стан одним промовистим терміном – «живі очі». Учні та учениці перестали бути пасивними споживачами інформації: вони демонструють щиру зацікавленість до завдань та з нетерпінням очікують наступних уроків, де зміст нерозривно пов'язаний із практикою.
Ключовим позитивним зрушенням також став розвиток наскрізних умінь, зокрема вміння читати з розумінням, висловлювати власну думку усно і письмово, критично та системно мислити, здатність логічно обґрунтувати позицію, конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення та розв’язувати проблеми.
За відгуками вчителів, учні стали більш комунікабельними та відкритими до діалогу. Вони навчилися ефективно працювати в командах, розподіляти ролі та спільно шукати рішення – це саме ті навички, які стануть їхнім головним капіталом у дорослому житті.
Одним із найпомітніших результатів першого року пілотування стала висока оцінка практичної корисності навчально-методичних матеріалів. Частка педагогів, які поставили матеріалам 4 або 5 балів, збільшилася з 75,3% у вересні до 85,9% у травні. Це свідчить, що вчителі не лише поступово адаптувалися до нових програм, а й почали краще використовувати інтегровані підходи та запропоновані матеріали як інструмент для планування та проведення уроків.
Важливим аспектом є також зростання креативності та самостійності учнівства. Ми спостерігаємо, як діти поступово долають страх «неправильної» відповіді. Вони сміливіше висловлюють власні ідеї, виявляють винахідливість у творчих завданнях і намагаються самостійно знаходити вихід із нестандартних ситуацій.
Практична спрямованість навчання – через експерименти, моделювання та життєві кейси – дає дітям чітке розуміння: те, що вони вивчають сьогодні, пов'язане з їхнім щоденним життям.
Відповіді вчителів демонструють, що нові програми мають більшу практичну спрямованість занять та активніше залучають дітей до взаємодії. У відкритих відповідях педагоги найчастіше згадували зростання інтересу й мотивації учнів, бажання виконувати практичні та проєктні завдання, активнішу роботу в групах, а також розвиток творчого й критичного мислення.
Виклики перехідного періоду
Для п’ятикласників перший рік пілотування збігся з важливим етапом дорослішання в школі – переходом із початкової до базової школи. Для учнів це новий досвід навчання в іншій організації шкільного життя: більше вчителів, інший темп роботи, нові вимоги до самостійності, потреба працювати в групах.
У відповідях учителі також звертали увагу на різний рівень готовності дітей до навчання в 5 класі. Дистанційне навчання, повітряні тривоги, перерви в освітньому процесі та загальна нестабільність, спричинена війною, вплинули на навчальний досвід учнів ще в початковій школі. Тому в окремих випадках педагоги відчували розрив наступності між початковою та базовою школою. Це вимагало від учителів додаткової залученості: більше часу на пояснення, повторення, підтримку групової взаємодії, адаптацію завдань і поступове введення учнів у нову логіку навчання.
Пілотування підтвердило, що навіть добре структуровані матеріали потребують адаптації до конкретного класу, темпу навчання, рівня підготовки учнів і доступних ресурсів школи. Саме у цьому і стала в нагоді важливість проявлення педагогічної автономії – одного із засадничих принципів Нової української школи. Учитель має можливість обирати методи, форми роботи, послідовність окремих завдань, способи пояснення й підтримки учнів відповідно до реальної ситуації в класі.
Результати моніторингу свідчать, що матеріали загалом стали дієвим інструментом для вчителів. Наприкінці навчального року 78,1% педагогів погодилися або радше погодилися з тим, що запропоновані матеріали допомагали їм планувати уроки.
Наступний етап впровадження
Головний висновок цього року однозначний: довіра до освітніх змін зростає. Ми бачимо, як прагнення та мотивація вчителів стають потужним двигуном реформи. Педагоги, які відчули переваги інтегрованого підходу, стають справжніми амбасадорами змін.
Наступний навчальний рік стане логічним продовженням першого етапу впровадження. Учні, які у 2025/26 навчальному році розпочали навчання за новими модельними навчальними програмами у 5 класі, продовжать працювати за ними вже у 6 класі.
Паралельно пілотування буде розширено на нові освітні галузі. У 2026/27 навчальному році до процесу долучаться ще понад 250 вчителів, а також 50 бібліотекарів. Наступний рік має також стати часом трансформації шкільних бібліотек у сучасні центри читання у межах роботи в мовно-літературній освітній галузі.
Ми розширюємо горизонти: до технологічної, природничої та мистецької галузей додаються ще пʼять – математична, соціальна та здоров'язбережувальна, фізична культура, громадянська та історична, а також мовно-літературна (українська мова та літератури). Це логічне продовження нашої стратегії, де кожен наступний крок базується на вивіреному досвіді попереднього.
Також продовжуємо розвивати цифрову платформу «Освіта для життя» як зручний інструмент для вчителя, де можна знайти не лише програми, а й добірки вправ з кожної освітньої галузі. Усі вправи мають зв'язок з конкретними компетентностями та наскрізними вміннями.
У наступному навчальному році особлива увага буде зосереджена на тому, щоб учителі мали більше зручних і якісних інструментів для планування та проведення уроків. Йдеться про поступове посилення підтримки – від цифрових рішень до навчально-методичних матеріалів і ресурсів шкільних бібліотек.
Автор: Ростислав Семка, проєктний менеджер розроблення контенту Офісу впровадження НУШ при Міністерстві освіти й науки.
