Дослідження Офісу освітнього омбудсмена за травень 2026 року чудово підсвічує класичну проблему будь-яких масштабних змін: ідея звучить гарно, але диявол криється в деталях і логістиці. Отож, давайте розберемо суху статистику на зрозумілі сенси.
Баланс сил між прихильниками та скептиками реформи профільної школи (НУШ) виглядає як класичне хитке перемир'я.
За (45%): лише 14,3% повністю впевнені в реформі, інші 30,7% обрали обережне «швидше підтримують».
Проти (31,9%): майже третина батьків налаштовані скептично або відверто негативно (21,2% «швидше ні», 10,7% «категорично ні»).
Сіра зона (23,1%): чверть опитаних або взагалі не знають, що відбувається (11,2%), або не змогли визначитися з думкою (11,9%).
Майже аналогічно розподілилися думки й щодо користі для конкретної дитини: 42% вірять у позитивний ефект, тоді як 32,9% вважають, що користі не буде.
Скепсис виникає не на порожньому місці. Батьків лякають три речі: інформаційний вакуум, психологічний дискомфорт дитини та банальний побут:
- 24,7% – відсутність чіткого розуміння, як саме навчатимуться в ліцеях.
- 22,7% – страх через стрес дитини від зміни школи та колективу.
- 20,3% – повна плутанина з тим, як обирати профіль навчання.
Коли мова заходить про практичну сторону (особливо в регіонах та громадах), оптимізм згасає.
Батьків тривожить далека дорога до ліцею (11,7%) та небезпечні умови доїзду (11,7%).
Жахливий стан доріг (10,3%).
Повна відсутність шкільних автобусів (8,8%) або проблеми з організацією рейсів (8,4%).
Лише 7,5% батьків відповіли, що їх взагалі нічого не лякає в цій реформі. Всі інші мають чіткі страхи.
Реформа профільної школи передбачає, що учні після 9 класу переходитимуть у спеціалізовані ліцеї, де зможуть глибше вивчати те, що їм потрібно для професії (це підтримують 29,6% оптимістів).
Проте скепсис медіа та батьків виправданий, оскільки держава декларує красиву концепцію, але громади на місцях не готові логістично. Якщо дитині з села чи містечка доведеться щодня їхати за 20 кілометрів розбитою дорогою під загрозою обстрілів чи без нормального автобуса, то жодна «індивідуальна освітня траєкторія» не компенсує цей стрес.
Офіс освітнього омбудсмена прямо каже: якщо міністерство та громади терміново не почнуть розмовляти з батьками «людською мовою» і не вирішать питання безпеки й доріг, реформа ризикує залишитися успішною лише на папері.
Автор: Олександр Козлов, директор ліцею №9, Вінниця.
