На сьогоднішній день викладачі університетів в основному – це «науково-педагогічні працівники». Це означає, що, окрім викладання, вони повинні займатись наукою.
У кожного в контракті прописано показники, яких необхідно досягнути за час дії контракту. Простіше кажучи, при підписанні контракту визначають, скільки потрібно написати статей, монографій тощо. При завершенні контракту з цього приводу робиться звіт. Така система.
У минулому році Верховна Рада проголосувала законопроєкт 9600, а президент його підписав. Тепер це закон. Мета – покращити наукову роботу, полегшити життя викладачам, стимулювати їх до наукової діяльності.
Зазначається, що на ставки і фінанси це не вплине. Тобто ніхто не постраждає, наука розквітне, студенти будуть у захваті. Одні плюси, жодних мінусів.
Основна фішка закону – тепер в університетах, окрім «науково-педагогічних», будуть ще й просто «педагогічні» працівники. Наукою їм займатись не потрібно, проте їхнє навантаження на 30% більше за нинішню норму.
А от «науково-педагогічним» працівникам навпаки, навчальне навантаження на 30% зменшують, і ці 30% вільного часу потрібно буде присвятити науці. Геніально? Геніально!
Тепер рахуємо. Нехай в університеті х викладачів. Кожен виконує 1 (одиницю) роботи. Якщо всі вони залишаться науково-педагогічними працівниками, то виконуватимуть 0.7х роботи. Хто буде виконувати 0.3х роботи? Правильно! Педагогічні працівники.
Нехай частка працівників, яких переведуть у «педагоги», становить а. Тоді науково-педагогічних працівників (1-а)х, і кожен з них виконує 0.7 одиниць роботи, а педагогічних працівників ах, і виконує кожен з них 1.3 роботи. Разом 0.7(1-а)х+1.3ах, і це має дорівнювати х. Маємо 0.7(1-а)х+1.3ах=х, скорочуємо на х, отримуємо 0.7(1-а)+1.3а=1. Звідси а=0.5.
А тепер увага: ректору, щоб дотримуватися норм закону і не перевантажувати науково-педагогічних працівників, доведеться половину(!) з них (50%) перевести у педагогічні працівники.
Це в принципі очевидно і без розрахунків: якщо у вас хтось почав працювати на 30% менше, то має бути хтось, хто почне працювати на 30% більше. Тобто на кожного «науковця» має бути один «педагог».
Отже, наукою тепер займатимуться 50% викладачів (у педагогічних працівників на це просто часу не буде, навіть якщо вони матимуть бажання). Їхня наукова продуктивність нехай зросте аж на 30% (і то не факт). Тобто множимо на 1.3 і ділимо на 2, отримуємо 0.65.
У результаті наукова (а по факту, публікаційна) активність впаде на 35%. Потужно. Просто потужно. Як казав класик: «Яких реформ вам ще не вистачає?»
P.S. Пишуть у коментарях, що для педагогічних працівників можна навантаження зробити не 1.3, а 1.5. Якщо так, то перевести у педагогічні працівники доведеться не 50%, а 40% науково-педагогічних працівників.
Це якщо вдасться знайти педагогічних працівників, які згодяться отримувати звичайну викладацьку зарплату, а виконувати навантаження на 1.5 ставки.
Автор: Олексій Васильєв, доктор фізико-математичних наук, професор.
