Автор: Володимир Бєлий, ексзаступник директора з НВР, фізико-технічний ліцей м. Херсона.
Мрія школяра і вчителя про час, коли не буде школи і можна буде вдосталь поспати вранці, набуває шансів збутися?
Колишнє бачення того, що телевізор витіснить з освіти «ненависного вчителя / неуважних учнів» не справдились.
Тепер маємо другу хвилю очікувань на реалізацію подібних мрій завдяки освітнім ютуб-каналам і тому подібним дистанційним технологіям навчання?
І це при тому, що навчання через лекції чи відео-демонстрації є більш-менш ефективним лише для вмотивованих, а таких скрізь у світі 10%?
Для потреб у середній загальній освіті, і не лише у ній, немає альтернативи живому процесу, і навряд чи буде, бо чистих знань без навиків соціальної взаємодії ніколи не буде достатньо.
А пандемія і війна – це не те, що відображає загальний історико-суспільний тренд для такого явища як освіта, бо те існуватиме не лише з площини інтересів, планів окремої особи чи її представників (батьків), а й з ще більш впливової площини – стратегічних потреб як окремих країн, так і середовища світового партнерства загалом.
Це як у війнах – остаточного переможного результату без піхоти, яка заходить на територію мрії мільйонів, не буває!
