Володимир Бєлий: проблеми шкільного менеджменту

В українській школі існує один формат рішення, що отримує юридично-законну силу: наказ директора

Володимир Бєлий: проблеми шкільного менеджменту

Автор: Володимир Бєлий, ексзаступник директора з НВР, фізико-технічний ліцей м. Херсона.

Одна голова – добре, дві – краще, а лише декілька достатньо… щоб убезпечити організацію від занепаду.

Історичний досвід всіх часів і народів прямо вказує: там, де все відбувається лише так, як хоче перша посадова особа, все невідворотно йде до занепаду та розвалу.

Чому є свідченням і наші майже тридцятирічні освітні реформи: попри безліч зусиль стан справ в українській школі стає лише гіршим.

Нічого дивного, бо всі ті зусилля не чіпали основної завади на шляху до успішних реформ: недемократичну модель прийняття організаційних рішень.

Українська школа все ще є інституцією з авторитарною формою управління, бо у ній існує лише один формат рішення, що отримує юридично-законну силу: наказ директора школи.

Все інше від різного роду рад, конференцій, зборів тощо є не більше ніж деклараціями намірів. Офіційна сутність проблеми якості, до речі, не лише шкільного менеджменту підкреслюється тим, що у нас досі лишається доречним неофіційний жарт від керівника: «Ми тут порадилися і «Я» вирішив».

Доки в українській школі не буде правових інституцій, які матимуть прямо діючий функціонал імплементації колегіально прийнятих рішень певного переліку, всі зусилля працівників базового рівня на краще будуть зникати, як вода у пісок, а гроші платників податків – на вітер псевдоосвіти.

Ті «реформи», які обмежуються агітацією, популяризацією, ознайомленням, навчанням про демократію у середовищі виконавців базового рівня, але ухиляються від питання інституційних змін в управлінському сегменті, є не більше ніж засобом не робити реформи.

Звісно, що ця проблема існує в освіті тому, що є характерною для чи не всіх сегментів нашої суспільної самоорганізації, починаючи з Офісу президента і закінчуючи дитсадками.

P.S. Про рівень актуальності проблеми: раніше лише читав, що є батьки, які переводять своїх дітей-випускників 9-го класу до закордонних трирічних ліцеїв для старшокласників. Знав лише про дуже багатих, які перевели своїх дітей з херсонського ліцею до швейцарських. Але вже з’явилися знайомі, з числа просто небідних херсонців, які нещодавно оформили своїх дев’ятикласників на навчання у польських ліцеях.

Невже чекати на таке ще й з 5-го класу, бо у сегменті університетської освіти це вже звичне явище?

Оригінал

Освіта.ua
17.03.2021

Популярні блоги
Л. Булигіна: про щоденну хвилину мовчання в школах Все, що за вказівкою і не від серця, – все обернеться проти дітей і проти суспільства
Л. Гриневич: діти за кордоном мають подвійне навантаження Щоб уникнути подвійного навантаження, необхідно напрацювати механізм перезарахування результатів
О. Северенчук: для дітей важлива якість розкладу Не так важливе навантаження, як грамотний підхід до формування розкладу і робочого дня дитини
В. Співаковський: у батьків дуже змінилися пріоритети На перше місце вийшла безпека дитини, на друге – соціалізація, і лише на третє – знання
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Скадовський Шура
Як завжди пук у воду... А америкоський директор з кимось радиться? А валимо освіту 30 років , бо вона олігархам з буржуазією нахрен потрібна...
Тарас
Для Скадовський Шура: якщо не знаєш як в Америці то не пу....Шкільна рада (School Council) навіть учителів підбирає на викладання. Кума директора там не буде валять дурака і гребти гроші лопатою - батьки швидко її випруть, а заодно і директора. Тільки дурням в Україні капіталізм заважає, а в США капіталізм основа розвитку країни
Коментувати
Володимир
Корупція, сер.