Автор: Олександр Мірошниченко, актор, режисер, драматург.
Питання насправді серйозне. І принципове. Хоча очевидність цього питання затуляється пафосом та сторонніми розумуваннями.
А питання таке. На який відсоток навчальних невдач має право вчитель, щоб говорити про провину учнів, а не вчителя?
Спробую розшифрувати. Є умовний клас. І якийсь предмет. Ну, припустимо, географія (біологія, математика…). Є рівень успішності класу, виражений в оцінках. І тепер питання. Якщо поганих оцінок відсотків 20–30 – це нормально. Це закономірно. Але якщо поганих оцінок 95 відсотків? І це не одноразово, а регулярно. Чия тут провина?
Ні! Я не закликаю вчителів бути «добрими феями» і ставити всім гарні оцінки. Оцінка повинна об’єктивно відображати рівень знань учнів. В теорії, в усякому разі. Але що ж ми подекуди бачимо? Що 80–95 відсотків класу мають відображення знань у вигляді низьких оцінок. І чия тут провина?
Питання навіть не в тому, щоб визначити винуватого. Питання в іншому. Якою повинна бути цифра негативних оцінок класу з окремого предмета, щоб говорити не про низький рівень учнів, а про те, що вчитель займається не своєю справою?
Зрозуміло, що зараз миттєво почнуться розмови в стилі «знову вчителі винуваті» і «це ви з своїми дітьми не займаєтесь». Це все передбачувано. Але! Ви ж не назвете професіоналом хірурга, у якого 90 відсотків операцій закінчуються невдачами. Так чому в педагогіці ми використовуємо якісь інші параметри? Якщо вчитель вміє навчати – кількість поганих оцінок не буде перевищувати статистичних 20–30 відсотків. І мова не про завищення оцінок. Але якщо кількість поганих оцінок зашкалює – чия тут провина?
Я піднімаю це питання не для того, щоб в чомусь звинуватити вчителів. Я хочу розібратись. Де та межа, досягнувши якої, ми можемо оцінити конкретного педагога як профнепридатного? І навпаки. Оцінити талановитого педагога, зрозумівши і побачивши конкретику його роботи.
Тільки зразу прошу. Любителі писати коменти в стилі «так ідіть самі працювати в школу» – можете не витрачати час на подібні безглузді коменти. Бо «сам дурак» – це не відповідь на поставлене питання…
Оригінал
