Володимир Онацький: чи потрібна альтернатива ЗНО?

Скажу відверто: зараз, щоб не стати студентом, потрібно докласти чималих зусиль

Володимир Онацький: чи потрібна альтернатива ЗНО?

Автор: Володимир Онацький, заступник директора школи з навчально-виховної роботи.

Сьогодні абревіатуру ЗНО не потрібно нікому розшифровувати. Мабуть, кожна дитина вже в першому класі знає, що означає поєднання цих букв і чим закінчується шкільна наука. А ще 15 років тому мало хто чув це слово, і майже ніхто не вірив, що воно здатне подолати корупцію в вишах.

Тоді шкільні педагоги докладали великих зусиль, щоб учні повірили, що завдяки знанням, а не зв'язкам чи хабарям можна вступити до найпрестижніших вишів країни. Потрібно було власним прикладом доводити, що підготуватися до ЗНО реально, що добре скласти ЗНО можна, що репетитори для цього не потрібні, а потрібні сформовані навчальні навички.

Чудово пам'ятаю розмову з випускниками, які обурювались, що запроваджується ЗНО: «Ну чому над нами експериментують! Хай би спочатку вчителі склали ЗНО, а потім вже учнів змушували б!» Довелось прийняти виклик учнів та зареєструватися на ЗНО. Це був кінець лютого, до тестування залишалось майже три місяці. Три місяці на те, щоб повторити український правопис та вивчити українську літературу, історію України та правознавство. Так, довелось вчити багато: історія України як предмет не вивчалась, коли я вчився в школі, програма з української літератури змінилась докорінно, та й законодавство країни оновилось майже повністю. Проте помірні заняття у вільний від роботи час дали непогані бали на ЗНО: українська мова та література - 189, історія України - 179, а правознавство – на 192…

Я складав ЗНО у 2008 році. І тоді профільний предмет на юридичні спеціальності був правознавство, на економфак потрібно було успішно скласти економіку, а щоб стати лікарем, потрібно було знати не лише мову та літературу, а й біологію та хімію.

Зараз 2021 рік. Уже давно зникло ЗНО з економіки та права, вже, щоб стати лікарем, треба демонструвати знання не з біології та хімії, а з математики, і навіть майбутній фізик-ядерник може зовсім не знати фізику, адже при вступі достатньо показати знання з української мови, математики та історії України.

Суспільство ставило і ставить перед МОН питання щодо майбутніх медиків, тепер можна поставити питання і щодо майбутніх фізиків. Здається, що всім зрозуміло, що абітурієнти мають складати профільні (базові) предмети при вступі до вишів: до медуніверситету – хімію та біологію, на фізичний факультет – фізику та математику, на юридичний – правознавство.

Однак аналіз правил прийому до закладів вищої освіти останніх років свідчить: щоб стати вчителем образотворчого чи музичного мистецтва, навіть не потрібно вміти малювати чи грати на музичному інструменті. Виші можуть проводити творчі конкурси, а можуть не проводити. Дивна ситуація обумовлена, мабуть, тим, що кількість місць у вишах значно перевищує кількість потенційних студентів.

Скажу відверто: зараз, щоб не стати студентом, потрібно докласти чималих зусиль, адже вчителі за руку ведуть випускників шкіл, закладів профтехосвіти та студентів коледжів на ЗНО.

Проте міністр освіти і науки пан Сергій Шкарлет стверджує, що важко здавати ЗНО, якщо школу закінчив давно. Дійсно, непросто. Навчатись взагалі складно. Однак щороку тисячі випускників шкіл минулих років успішно складають ЗНО і стають студентами.

Правила прийому до вишів на цей рік у дещо спрощеному вигляді можна звести до одного речення: «Здавайте українську, математику і ще будь-який предмет і вчиться, на кого бажаєте».

Міністр освіти і науки пропонує піти ще далі щодо контрактників та звести правила прийому до вишів до такої тези: «Складайте тести здатності до навчання, сплачуйте за навчання і отримуйте студентський квиток». Цікава ідея заслуговує на увагу.

Якщо високі результати за тестами здатності до навчання (тести IQ) можуть гарантувати успішне навчання у вищих навчальних закладах, то я підтримую такі новації.

Пан міністр пропонує дозволити вступати за результатами цих тестів лише особам, які давно здобули середню освіту і мають стаж роботи. На мій погляд, такий експеримент доцільно починати з тих спеціальностей, де передбачені творчі конкурси, і не лише для тих, хто давно закінчив навчання у школах, а й для тих, хто його закінчує у рік вступу. Наприклад, для тих, хто збирається вчитись у мистецьких чи спортивних закладах. При цьому результати тестів здатності до навчання та результати ЗНО мають визначатись в одній шкалі для того, щоб абітурієнти могли бути в одному рейтинговому списку.

Зрозуміло, що тести здатності до навчання абітурієнти мають проходити на пунктах ЗНО, а не у вишах.

На мій погляд, було б доцільно вступникам, які складатимуть тести здатності до навчання, також дати можливість навчатись на бюджеті, адже Конституція України гарантує рівні можливості для здобуття освіти.

Після успішного експерименту щодо зарахування на навчання на творчі спеціальності за формулою: тести ЗНО + творчі конкурси = тести здатності до навчання + творчі конкурси можна розглядати питання щодо поширення експерименту на спеціальності, де творчі конкурси не передбачено.

Освіта – це жива система, що постійно розвивається, а враховуючи те, що в нашій країні майже сімдесят років тестологія була під забороною, то зрозуміло, чому весь час відбуваються трансформації в зовнішньому незалежному оцінюванні.

Уже в 2021 році необхідно привести перелік вступних випробувань до профільності спеціальностей (повернути обов'язкові тести з біології та хімії на медичні спеціальності, тест з фізики – на фізичний факультет, правознавство – на юрфак) і розробити ініційовані паном Шкарлетом тести здатності до навчання.

Оригінал

Освіта.ua
04.01.2021

Популярні блоги
О. Костюк: Польщі потрібні таланти, а Україні – ні? Система вищої освіти України приречена продукувати масовий освітній продукт, а не унікальний
І. Лікарчук: вчитися мають ті, хто хоче здобути освіту Повна загальна середня освіта повинна бути не обов’язковою, а загальнодоступною
Д. Ламза: ніхто не хоче йти в освіту або школа без учителів Від Кабінету Міністрів немає жодних дій щодо підвищення значимості професії вчителя
С. Колебошин: 3000 спартанців (задача про молодих вчителів) 3000 молодих вчителів на 15000 шкіл, що в середньому – 1 новий вчитель на 5 шкіл
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Сандомир
Кого формально цікавить лише студентський квиток(напр.щоб відкосити від армії),ЗНО звичайно не влаштовує,як не як перешкода. Для тих, хто справді хоче отримати знання для подальшої кар’єри ніяке ЗНО не може бути страшним. Світом правлять інтереси:людські, державні, релігійні, ще якісь. І кожен хоче підім’яти обставини під себе, аби досягнути своєї мети. Я розумію Ваші переживання п.Онацький, Вам страшно, що дипломи лікарів отримують бездарі і посередності, а біля атомного реактора може стояти недоучений фізик. Маю відповідь-риба псується з голови. Отже, відповідальність має лежати на керівниках або власниках установ та фірм, які очолюють ті чи інші види діяльності. Толковий головний лікар лікарні ніколи не візьме на роботу бездарного випускника медуніверситету: наведе довідки, подивиться оціночний лист, призначить випробувальний термін і відразу побачить з ким має справу. Тільки строгий профвідбір і тоді відпаде охота ставати в чергу за дипломом ВНЗ. Так і роблять мудрі власники фірм.