М. Суляліна: про мілітаризацію дітей окупованого Криму

Одним із основних напрямків діяльності РФ на окупованих територіях лишається мілітаризація населення

М. Суляліна: про мілітаризацію дітей окупованого Криму

Автор: Марія Суляліна, менеджерка проектів ЦГП «Альменда».

Новий навчальний рік - це нова хвиля мілітаризації дітей окупованого Криму.

З початку окупації кримського півострова Російська Федерація розпочала систематичну роботу зі знищення української ідентичності. Одним із центрів російської пропаганди стали освітні інституції. Незважаючи на те, що згідно зі статтею 20 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права «будь-яка пропаганда війни має бути заборонена законом», одним із основних напрямків діяльності РФ на окупованих територіях лишається саме мілітаризація населення, як повнолітнього так і неповнолітнього.

1 вересня знаменувалось логічним продовженням політики РФ із пропаганди культу війни. У цей день по всій Росіі та на окупованих їй територіях пройшов «Всеросійський відкритий урок «Пам’ятати означає знати», присвячений 75-літтю Великої Перемоги», який розпочався із виступу Володимира Путіна.

Ми, звісно, як і ви, не фанати Путіна, і слухати нам його ой як важко, але саме він озвучує напрямки, у яких рухається РФ, що важливо для розуміння контексту, у якому навчаються діти на окупованих територіях.

У своєму виступі Путін неодноразово порівнює сьогоднішніх школьників із тими, хто навчався у школах у період Другої Світової, героїзуючи останніх та ставлячи їх в приклад теперішньому поколінню.

«На фронт или же в партизанские отряды уходили ровесники сегодняшних старшеклассников, многие из них просто приписывали себе несколько лет, чтобы скорее включиться в борьбу с врагом.»

Звісно, Путін не називає напряму, хто є сьогоднішнім ворогом РФ, у боротьбу з яким варто включитись російським дітям та дітям окупованих територій. У той же час згідно із опитуванням, проведеним та опублікованим Левада-Центр у 2018 році, 66% респондентів вважає, що Росія має ворогів, серед яких на першому місці США (68%), на другому місці Україна (29%), на третьому місці ЄС (14%). Висновки можете зробити самі.

Інший аспект, вкрай важливий для країни, яка проводить агресивну зовнішню політику, - це військові витрати. Згідно із даними Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем світу (SIPRI), у 2019 році військові витрати Росії збільшилися на 4,5% і склали $ 65,1 млрд, у зв’язку із чим РФ опинилася на четвертому місці в списку країн з найвищими військовими витратами. Тож у своїй промові Путін не забув нагадати дітям, як важливо «допомагати» військовій промисловості країни-агресора, звісно ж, за прикладом дітей, на долю яких припала друга світова війна: «Подростки, даже дети безо всяких скидок на возраст работали на эвакуированных в тыл заводах, фабриках, потому что знали: кроме них и их матерей, к станку встать просто некому было. Часть своего заработка при этом работающие в тылу подростки перечисляли на нужды оборонного производства, на нужды фронта. … Ваши ровесники в годы войны самоотверженно помогали своей стране, наравне со взрослыми защищали Родину.»

Ну і звісно, «вишенька на торті» - людина, яка пише свій варіант історії, не могла не звинуватити всіх інших у викривленні історії. Бо раптом дітям до рук потраплять не пропагандистські підручники, і вони почнуть ставити питання. Тож краще одразу 1 вересня сказати, що всі навколо «переписують історію», або, як каже Путін: «Мы с вами должны понимать, чувствовать, что происходит сегодня. …После второй мировой войны был создан тот миропорядок, те правила, по которым и в рамках которых мы живем сегодня. …После окончания горячей жестокой войны, к сожалению, началась холодная война - противоборство между разными странами. Кому-то после холодной войны показалось, что они оказались победителями. Они считают себя исключительными. Они полагают, что нужно и можно поменять порядок, возникший после Второй Мировой войны. И поэтому для того, чтобы создать условия для этих перемен, нужно немножко переделать и переписать то, что было в истории на самом деле».

Показовим було й те, що першим включенням після виступу Путіна було включення з території тимчасово окупованого Криму. Російська пропаганда якісно працює над тим, щоб вкоренити в свідомості Росіян захоплений Крим як невід’ємну частину РФ.

У той же час Україна може протидіяти цій пропаганді, створюючи освітні можливості для дітей з окупованих територій, витягаючи їх на підконтрольну територію, розбудовуючи горизонтальні зв’язки між українською молоддю в окупації та на підконтрольній території України, не забуваючи про Крим як невід’ємну частину України в системі освіти та інформаційному просторі.

Цього року згідно із даними, озвученими на пресбрифінгу МОН, 321 студент із Криму вступив до ЗВО України за спрощеною системою. Ці студенти є тими, хто свідомо обрав навчання в України, незважаючи на більш ніж 6 років агресивної російської пропаганди та умов пандемії COVID-19. У Криму лишаються наші громадяни, які продовжують чинити спротив окупації та пропаганді.

Від того, як ми діємо і що ми робимо для Криму тут, залежить, скільки людей матимуть знання та сили, щоб не піддатись пропаганді там.

Освіта.ua
04.09.2020

Популярні блоги
О. Костюк: Польщі потрібні таланти, а Україні – ні? Система вищої освіти України приречена продукувати масовий освітній продукт, а не унікальний
І. Лікарчук: вчитися мають ті, хто хоче здобути освіту Повна загальна середня освіта повинна бути не обов’язковою, а загальнодоступною
Д. Ламза: ніхто не хоче йти в освіту або школа без учителів Від Кабінету Міністрів немає жодних дій щодо підвищення значимості професії вчителя
С. Колебошин: 3000 спартанців (задача про молодих вчителів) 3000 молодих вчителів на 15000 шкіл, що в середньому – 1 новий вчитель на 5 шкіл
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Володимир
Зате в Україні войовничий пацифізм та бабівшина в освіті.
Микола
А чем российское победобесие хуже украинского дроча на мову и ее насильственное насаждение во всех сферах жизни? И какой стимул у крымчан возвращаться в Украину? Им будет здесь комфортнее, чем в оккупированном Крыму?
Віктор Логвін
Крим окупований через невігластво і совковість громадян України, та недолугість і кретинизм "політичної еліти". На жаль втрата Криму не дуже посприяла у здобутті розуму і тому він відкритий для подібної туфти. Оплачувати бюджетні місця колаборантам і водночас світити голим задом і жебракувати в усьому що стосується освіти, коли не усі школи мають навіть туалет, немає грошей на елементарні необхідні дрібниці (на маски дітям під час пандемії) - це очевидний і беззаперечний кретинизм. Немічна, злиденна Держава не спромоглася навіть подолати ватників-керівників і ватників-викладачів, жодної копійки не виділила на усунення радянщини з освіти, і в більшості вишів не те що не перекують колаборантів на патріотів, а скоріше навпаки - виховають проросійських ватників.
Andrew Gogin
Для Віктор Логвін: Шановний Вікторе! Я - громадянин України, живу в Євпаторії. Скажіть, будь ласка, на якій підставі Ви мене особисто називаєте колаборантом. У Вас є рішення Суду з мокрою печаткою, з якого Ви могли б зробити такі висновки? Я сім років живу в пеклі, втратив майже всіх друзів, роботу, веду самий аскетичний самотній спосіб життя. У мене діабет, ожиріння, гіпертонія, болі в спині і ногах. Я майже інвалід, хоча пенсію мені призначати не хочуть. Я змушений навіть в поліклініку їздити на таксі з передмістя Євпаторії, де я проживаю на недобудованій дачі разом з моєю мамою. Я не брав участь в референдумі 2014 року. Я не ходжу на вибори в Криму після 2014 року. Я не перебуваю в російських політичних партіях і не беру участі у виборчих кампаніях ні в якій якості - ні як член виборчої комісії, ні як спостерігач. Якщо я в чомусь винен перед Україною - судіть мене! Але презумпцію невинності ніхто не відміняв! Не можна дискримінувати і карати громадян України без рішення суду! Моя сім’я переїхала жити в Євпаторію з Херсонської області в 1995 році за медичними показаннями. Нам потрібно було терміново поміняти клімат, вся наша родина дуже часто хворіла! Таких українських сімей в Криму дуже багато. Хтось за станом здоров’я не може повернутися в Україну. Хтось не може продати житло за копійки, хтось доглядає літніх батьків. Але ми не зраджували Україну! Ми любимо Україну і чекаємо вирішення нашого питання. Ми чекаємо допомоги від України, тому що ми більше нікому в цьому величезному світі не потрібні!
Коментувати