Автор: Юрій Федорченко, кандидат філософських наук, незалежний освітній аналітик-консультант.
Чи можна покращити вітчизняну освіту, зокрема вищу, модернізуючи «совок»?
Коли говорять про необхідність покращення, то, напевно, мають на увазі, що теперішній стан є незадовільним.
Не бракує критики теперішнього стану вітчизняної освіти. Не бракує і рецептів покращення. Проте, як правило, ті рецепти направлені на модернізацію інтелектуально та морально застарілої системи.
У цій системі викладач вищої школи та шкільний вчитель був і залишається затурканим об'єктом для експериментувань та «покращень». Навіть не передбачається прогрес у головному питанні, яке зводиться до формування умов, у яких би викладач та вчитель почував себе самодостатнім суб'єктом.
При спостереженні за спробами «покращення» ситуації щодо «оптимізації» життя науково-педагогічних працівників чомусь спадає на думку, що ми є свідками наполегливих та невпинних спроб, які нагадують покращення процедур вступу до членів КПРС. Що б ми не робили, а все врешті-решт зводиться до боротьби за чистоту рядів «комуністичної партії».
