Г. Клочек: звернення до колег - учителів-словесників

Недопустимо груба помилка - вимагати від учнів «науковості», подібної до дисертаційності

Г. Клочек: звернення до колег - учителів-словесників

Автор: Григорій Клочек, доктор філологічних наук, професор.

Сьогодні довелося очолювати журі Малої Академії Наук (МАН) – напрям «українська література». Враження від учнів пречудове. Гарна (переважно) мова, старанні, з хорошими задатками юні філологи.. Видно, що вчителі-словесники добре попрацювали над їх підготовкою до конкурсного змагання.

Але мушу висловити кілька серйозних зауважень. І ХОЧУ, ЩОБ МЕНЕ ПОЧУЛИ КОЛЕГИ УЧИТЕЛІ-СЛОВЕСНИКИ.

ПЕРШЕ зауваження стосується керівництва МАН– того, що на самому верху. Це груба, недопустимо груба помилка, вимагати від учнів «науковості», яку там, у «верхньому» керівництві МАН, вочевидь, розуміють, як щось подібне до дисертаційності. Це означає, що культивуються псевдонаукові ритуали («актуальність», «завдання і мета», «методологія та методика» тощо).

Така «науковість», такий дисертаційний спосіб висловлювання уже фактично знищив «доросле» літературознавство, відвернувши від нього читачів – їх кількість фактично зведена до нуля. Утворилася така собі «суспільна» наука, позбавлена найменшого впливу на суспільну свідомість. І такий псевдонауковий, убивче-занудний спосіб висловлювання., який, по суті, не дає школяреві проявити свою індивідуальність, свій спосіб мислення, на офіційному рівні вимагається від юних учасників МАН.

А як же має бути?- запитаєте. Відповідаю: в освітніх системах всього світу вже давно культивується есеїстичний спосіб висловлювання. Тим більше, що для літературної критики та літературознавства саме такий спосіб висловлювання є ОРГАНІЧНИМ. Скажімо, Іван Франко чи, наприклад, Євген Маланюк писали зовсім не «дисертаційною» мовою, але висловили стільки наукових спостережень та смислів, яких не вмістити у сотні теперішніх докторських дисертацій…

ДРУГЕ. Вже надто багато учнів обрали для аналізу третьорядні за рівнем художності твори. Звертаюсь до колег-словесників з проханням: рекомендуйте учням, учасникам МАН, аналізувати класику. Бо класика є невичерпна як за змістовою глибиною, так і за багатством форми. Пізнання класики підносить молоду людину, ошляхетнює її.

ТРЕТЄ. Майже всі доповіді юних літературознавців - МАНівців вибудовувалися у формі так званих «презентацій». Методика їх зводиться до наступного: учень читає текст, і водночас цей текст дублюється на екрані у формі слайдів. Буду відвертий: така методика є безглуздою, наближеною до шизофренії. Бо роздвоює увагу. Вона вже давно заперечена в десятках посібників на тему «Як побудувати успішну презентацію».

Але діти тут не винні. Он дорослі люди із серйозним виглядом граються в ці ігри. І думають, що вони просунуті, що вони лідери в процесі так званої ДІДЖИТАЛІЗАЦІЇ. На цьому безглуздому принципі зараз будується та лавина «вебінаріїв», що нібито спрямована на перепідготовку вчителя і за перегляд яких він, учитель, змушений платити гроші з метою отримати сертифікат. (Хоч у процесі спілкування вчителі зізнаються, що гроші платять, отримують сертифікати, але вебінари фактично не переглядають: вони просто не цікаві).

Не вдаюся до більш детального розгляду цієї проблеми, краще попрошу колег-учителів поґуґлити мою статтю «Григорій Клочек. Риторика слова і слайду»

Оригінал

Освіта.ua
17.02.2020

Популярні блоги
І. Лікарчук: вчитися мають ті, хто хоче здобути освіту Повна загальна середня освіта повинна бути не обов’язковою, а загальнодоступною
Д. Ламза: ніхто не хоче йти в освіту або школа без учителів Від Кабінету Міністрів немає жодних дій щодо підвищення значимості професії вчителя
С. Колебошин: 3000 спартанців (задача про молодих вчителів) 3000 молодих вчителів на 15000 шкіл, що в середньому – 1 новий вчитель на 5 шкіл
І. Совсун: як надовго ще вистачить запалу учителів? Існує гігантська прірва між переможцями світових олімпіад і базовим рівнем українських шкіл
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Випускник
О нарешті! Тільки ж не читають тут ці дописи ті, хто так заковиристо пише, бо вони жити не можуть без того, щоб половину статті не присвятити об’єкту і заб’єкту, купі прізвищ всяких учених, які ніби-то займалися проблемою, а іншу половину статті так замутити "розумними" словами, що таку статтю можна читати тільки на сон грядущий, бо тоді швидше засинаєш.
Eugen Zimmermann
Прочитав вказану статтю. Стаття написана у далекому 2011 році, але нічого не змінилося, ба навіть стало гірше. Діти і дорослі зовсім не вміють робити презентації! Або очі виїдає наркоманське місиво кольорів, або неможливо прочитати слайд, бо там дрібними літерками продубльований текст доповіді - у 99% випадів убогої і незграбної. Я викладаю біологію, але так часто хочеться кинути втовкмачувати учням недолугі відомості з підручника, та натомість просто привчати їх читати, відповідати, звʼязно, чітко та по людськи доносити та обгрунтовувати свої думки! Цеж страшно, коли вони вичавлять із себе одне слово відповіді, їм кажеш: "Обгрунтуй свою відповідь, доведи", а воно на тебе дивиться і фізично з себе слова не може вичавити, бо не навчене говорити!
Tet-a-tet
Підтримую Вас, п. Клочек, бо сам не раз зіштовхувався з тою проблемою про яку Ви пишете. Якось позбирали нас у Києві в АПН і чотири години "блісталі" своєю науковістю, а ми поїхали злі і ображені, бо про головне ніхто не говорив, їм аби показати свою "учоність". Учні взагалі не хочуть сприймати терміни, які більші притаманні науковому середовищу, а проста зрозуміла мова сприймається на ура. Я би це явище назвав науковим деспотизмом, ба вчені таким чином хочуть показати свою зверхність над нами, мовляв бачите, які ми "величні". А скільки підручників, які ці науковці писали явно для себе, а не для тих, хто по них має вчитися. Ви підняли дуже важливу проблему, може у монівців знайдеться бажання зайнятисмя нею детальніше і серйозно.
мама
Сколько на этом сайте - первый раз читаю статью "по делу". Человек пишет о своем предмете, а не о деньгах, нервах, системе оценивания и т.д. Мы хоть и не филологи, а технари, но наукой занимаемся - в вашей статье есть что трансформировать в другие области знания. Спасибо.