Osvita.ua Блоги І. Лікарчук: освіта функціонує в інтересах чиновників
І. Лікарчук: освіта функціонує в інтересах чиновників

Однією із важливих умов професійного управління освітою є участь в ньому громадськості

І. Лікарчук: освіта функціонує в інтересах чиновників

Автор: Ігор Лікарчук, екс-керівник Українського центру оцінювання якості освіти, в. о. директора Навчально-методичного центру забезпечення якості освіти.

Так чи інакше життя змушує постійно гортати Закон України «Про освіту». Гортаючи, натрапив на одну з його новел, внесення якої наполегливо лобіював, коли був членом робочої групи з розробки законопроекту.

Це один із засадничих принципів державної політики в галузі освіти, вичерпний перелік яких наведений у ст.6. Йдеться про ДЕРЖАВНО-ГРОМАДСЬКЕ управління освітою.

Щоправда, моя пропозиція була в тому, щоб записати ГРОМАДСЬКО-ДЕРЖАВНЕ управління, але на сьогодні порядок слів особливого значення не має. Бо, як не крути, як не викручуйся, але в системі освіти України давно немає, як і не було, ні громадсько-державного, ні державно-громадського управління. Немає і крапка. Як немає й жодного підзаконного акту про формування та розвиток системи державно-громадського управління.

Натомість, маємо типову державно-бюрократичну систему управління освітою, якій за роки Незалежності вдалося успішно умертвити навіть ембріони громадських начал в управлінні, котрі почали з’являтися в останні роки існування радянської системи освіти. І тепер управлінський бал в системі освіти цілком і повністю править державний чиновник.

А саме цього державні чиновники завжди хотіли і хочуть. Як погані батьки, яким не потрібна небажана дитина. Для чого вона? Краще зробити аборт...

І не потрібно смішити адекватних людей розповідями про якісь ради шкіл, піклувальні ради, педради та ін. Ці так звані «органи громадського управління» насправді давно нічим не управляють і не управляли. У кращому випадку вони існують для того, щоб легітимізувати дії чиновників, або їхніх ставленників - керівників закладів, а у гіршому - для звітності і порядку в паперах...

Наші освітні керманичі не втомлюються бродити світами, запозичуючи ті чи інші освітні практики. Благо, що ці мандри хтось фінансує. Але скільки не читаю звітів та опису ідей, запозичених там, жодного разу не зустрічав тих, у яких йдеться про досвід функціонування тамтешніх, скажімо, шкільних піклувальних рад. Які й директора школи на роботу запрошують чи виганяють з неї, якщо не здатний директорувати, й кращих педагогів кличуть, визначаючи їм відповідну зарплату, й батьків можуть закликати до порядку, якщо ті не дають ладу своєму чаду.

Жодне важливе рішення з питань функціонування закладу чи освітньої системи регіону ТАМ не відбувається без участі громадськості в його прийнятті. Чи не тому тамтешня освіта спрямована на задоволення освітніх запитів населення, а не є полігоном для відпрацювання власно-корисливих ідей чиновництва різного рангу та масштабів?

Не втомлююся повторювати вкотре: усі проблеми нашої освіти - у відсутності професійного управління нею. Однією із важливих умов такого професійного управління є участь в ньому громадськості, або реалізація принципу ГРОМАДСЬКО-ДЕРЖАВНОГО управління.

І до тих пір, поки цього не буде, ефективної освітньої системи, функціонуючої в інтересах споживачів освітніх послуг, також не буде. А буде, як і є наразі, освітня система, котра функціонує в інтересах чиновників.

Оригінал

Освіта.ua
31.10.2019

Популярні блоги
Ігор Лікарчук: конкурсна машина працює Чи потрібний державний конкурс «Учитель року» взагалі? А якщо потрібний, то для чого?
Микита Андрєєв: про проєкти двох цікавих документів Наївно було думати, що зі зміною влади зміниться спосіб мислення менеджменту середнього рівня
Володимир Онацький: про шкільні олімпіади Олімпіада – це можливість продемонструвати знання з предметів на рівні школи, району чи міста
Ігор Лікарчук: про булінг стосовно вчителів на канікулах Учителя, який не прийде на методичні витребеньки, обов’язково будуть цькувати, вимагаючи пояснення
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Горбань Віктор
Я б не перебільшував важливості громадськості у професійному управлінні шкільною освітою. Активні громадяни дуже цікавляться школою доки там навчаються їхні діти, чи онуки, а потім цей інтерес зникає. Краще, ніж учителі, шкільний процес не знає НІХТО! Тому саме вони повинні бути головною керівною силою у середній освіті! Директора повинні обирати вчителі включно з тими, хто вже на пенсії. Може трапитися, що оберуть м’якого нездару? Може. Тому не складно запровадити запобіжні положення у законі, що обраного директора затверджує орган місцевого самоврядування. Запровадити кваліфіковане і справедливе управління школою не складно. Тільки реальній владі потрібен учитель-кріпак, як приклад для підростаючого покоління, і неграмотний учень - майбутній неосвічений виборець!
Вчитель
Чергові соросівські підстилки продовжують політику знищення української освіти і науки. Добра від нинішньої влади не чекаю. Під нинішньою владою маю на увазі не клоуна Зелю, який нічого не вирішує, а його господаря - олігарха Коломойського. Є у мами Лесі Українки - Олени Пчілки чудовий твір, який називається "Наша справа з жидами" (погугліть). Написаний бозна коли, а наче про сучасну Україну. Нічого не змінюється.
Історик
Вибачте, що трохи не по темі, але є один дуже цікавий факт, про який мало хто знає. Пошукайте в Гуглі або на Вікіпедії таке собі Герцогство Брауншвейг-Люнебург. Ви зі здивуванням помітите, що нинішній прапор України точнісінько такий же, як і в цього герцогства. Тут явно криється якась таємниця. Іще трохи цікавих та несподіваних фактів про прапори. Багато хто вважає, в тому числі і серед записних націоналістів, що ОУН-УПА використовувало червоно-чорний прапор. Але це помилка. Насправді ОУН-УПА використовула прапор синього кольору із жовтим тризубом по центру. А червоно-чорний прапор - це прапор Анголи. Не вірите? Просто загугліть "прапор Анголи".
Snaps
Дєд абсолютно правий: ні Квіту, ні Гриневич чи цій дівчинці Новосад глибоко начхати на нашу вчительську думку. Іх зазомбували в іх маніакальній величі і виключності, помноженій на рясні гранти . Зе- влада нікогоне слузає.
Вчитель
Чергові місцеві вибори мають відбутися 25 жовтня 2020 року і цей день повинен стати початком кінця олігархічних пректів "Голос Пінчука" та "Слуга Коломойського". Ми вже зараз повинні агітувати всіх своїх друзів та рідних проти цих партій-одноденок. Учительська спільнота повинна продемонструвати, що не потерпить знущання над собою і не пробачить брехливих обіцянок перед виборами: "зарплата вчителів по 4 тисячі доларів", а після виборів "я вам нічєво нє абєщал".
Хватит!
Браво! Так и есть!Всё точно! А в нашем ОТГ просто упиваются властью такие же " компетентные" в образовании люди,как Вакарчук. Что случилось? Мир сошёл с ума?? Чиновникам- сертификацию,кто не прошел- до побачення. Хватит гнобить простого учителя!
борис
Особливо роздуми Лікарчука актуальні для школи, в якій навчається 50 учнів, а в селі проживає 300 людей, з яких 250 пенсіонери.
Vlad
Для борис: А 50 учнів вчити не треба?
борис
Вчити треба, але мова йде про те, як реалізувати принцип громадсько-державного управління.
Олекса Позняк
Для борис: а пенсыонери не переживають за школу де вчаться ъх онуки?
Коментувати

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!