Osvita.ua Блоги Ю. Безвершенко: поправку про два терміни поспіль відхилено
Ю. Безвершенко: поправку про два терміни поспіль відхилено

Можлива ситуація, що на «проміжний» термін буде ставитись формальна фігура, а керуватиме той же директор

Ю. Безвершенко: поправку про два терміни поспіль відхилено

Автор: Юлія Безвершенко, старший викладач, Національний університет "Києво-Могилянська академія".

Сьогодні було чергове засідання Комітету з питань освіти, науки та інновацій.

Про попередні два не писала, бо там розглядався проект Держбюджету на 2020 рік - і написати спокійний зважений пост після двох днів обговорень я просто не змогла.

Разом з тим, історія повчальна - і прекрасно ілюструє багато проблем нашої держави, тому я її обов'язково розкажу іншим разом.

У сухому залишку все вирішуватиме Бюджетний комітет, тоді й дізнаємось про перспективи підтримки інструментів розвитку науки у наступному році.

Повернімось до засідання сьогоднішнього.

Що ви думаєте про ситуацію, коли установою керує людина протягом 10-20-30 років?

Адже буває по-різному.

Десь це може бути справді позитивною історією про справу життя і розбудову сильної установи, баланс інтересів, здорові стосунки в колективі, плекання традицій та про сталий розвиток.

Десь - це історія про витискання всіх незгодних та незалежних, про стагнацію та неможливість розвитку, про відсутність перспектив та спроб бути проактивними.

Чи є в мене статистика про співвідношення між кількістю таких ситуацій в наукових установах України?

Нема. Її ні в кого нема. Наша держава досі не про дані та data-driven чи evidence-based policy-making.

Але в мене є багато історій з різних установ, де з великим відривом переважають ті, які зупинились в розвитку через те, що їх керівники не змінювались по 20-30 років. І зовсім небагато - про їх протилежності.

Нам з колегами - тим, хто писав закон про наукову і науково-технічну діяльність в 2015 році, - багато дорікали, що там немає реформи системи управління наукою. На що ми відповідали, що великої чи миттєвої дійсно немає, але є інструмент, який з часом змінить ландшафт і відкриє вікно можливостей для тих, хто прагне змінити статус-кво.

Це норми про ротацію керівників наукових установ та керівництво академій наук.

Керівником даної наукової установи/організації людина може лише два терміни. Крапка.

З одного боку, це означає до 14 років керування установою. І це немало.

Це достатньо часу, щоб запропонувати бачення і спробувати втілити його. Щоб підібрати команду і навчити її працювати злагоджено. Щоб знайти і підготувати наступників.

З іншого боку, для тих, хто на момент 16.01.2016 перебував на посадах, це означало, що вони можуть добути свій поточний термін до кінця і потім бути обраними ще раз. І все. Але це купа часу, щоб підготуватись.

Сьогодні в проекті рішення комітету була пропозиція внести зміну до цієї норми.

Одне слово: поспіль.

Тобто два терміни поспіль.

Ризики?

Приміром, можлива ситуація, що на «проміжний» термін буде ставитись формальна фігура, а керуватиме все той же директор. Який через термін знову буде цілком офіційно повертатися на 10-14 років.

Десь, можливо, ми не отримаємо негативних наслідків від такої «рокіровки». А десь це буде продовженням стагнації без шансу на розвиток.

Словом, моя позиція - залишити норму, як вона є.

А це жорстка вимога керувати однією установою не довше двох термінів.

Я намагалась переконати сьогодні Комітет підтримати мою позицію і відхилити поправку про «поспіль».

І це вдалось.

Поправка не була підтримана комітетом.

Дякую за уважність Vladimir Bakhrushin, який звернув мою увагу на наявність цієї поправки. Дякую за підтримку Natalya Pipa. І дякую всім за конструктивну дискусію.

Станом на зараз комітет відкритий до обговорень.

Але щоб робити його рішення кращими, нам з вами треба не лише мати фахову та обґрунтовану позицію. А й банально бути дуже уважними. До кожного законопроекту і кожного рядка.

І бути готовими боротися.

P.S. Керування установою - це не лише добра воля і мудрість керівника.

Це також реалії фінансування науки в Україні, Бюджетний кодекс та перевірки КРУ щодо кожного пчиха.

Це про відсутність можливостей нормально підтримати сильних, щоб вони залишались в установі, в науці, в Україні.

Це про стратегії розвитку, які не можуть бути реалізовані, бо наука не на часі, а спроможність держави створювати адекватне правове поле (ще й достатньо швидко) - дуже невисока.

Тобто ефективність керування установою - це також про ресурси та інструменти реалізації бачення. Тому це частина значно більшої задачі.

Але для початку державотворцям було б непогано її хоча б усвідомити як проблему, що потребує вирішення.

Оригінал

Освіта.ua
10.10.2019

Популярні блоги
Ігор Лікарчук: скільки можна знущатися із сільської школи? Сільську школу закрити легше, аніж запропонувати для неї нове життя без класно-урочної системи…
Олена Князева: пост протесту проти скасування ЗНО Вирішення проблеми рівня освіти старшокласників - не в псевдопіклуванні про випускників
Олеся Калинич: кому оцінки важливіші - учням чи батькам? Можливо, не діти, а ми, дорослі, прагнемо високих балів задля задоволення власних амбіцій?
Олександр Кендюхов: 5 порад новому міністру освіти 5 маленьких, але важливих порад новому міністру щодо реформування вищої школи в напрямку євроінтеграції
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Правдоруб
Обожнюю твори геніальної українки Олени Пчілки. Наприклад є в неї чудовий твір "Наша справа з жидами". Дуже всім рекомендую знайти цей твір в Інтернеті (за допомогою гугла) і прочитати. Написаний неначе про сучасну Україну. Виявляється, що тоді, що зараз усілякі сороси, коломойські, фєльдмани та інші рабіновічі грабували Україну і отруювали життя українцям. Читайте твори Олени Пчілки самі і давайте їх прочитати своїм родичам, друзям, знайомим. Постіть їх на форумах. Пора вже нашим людям прокидатися.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!