Osvita.ua Блоги О. Тарченко: чому українцям варто вчитися за кордоном
О. Тарченко: чому українцям варто вчитися за кордоном

Освіта за кордоном - це величезні можливості отримати кваліфікованих спеціалістів європейського рівня

О. Тарченко: чому українцям варто вчитися за кордоном

Автор: Тарченко Олександр, співзасновник освітнього холдингу DEC.

“У нас вчитель вимагає правильної відповіді, а на заході - власного бачення” або чому українцям варто вчитися за кордоном

За даними аналітичного центру CEDOS, динаміка кількості українських студентів в іноземних вишах з 2009 до 2018 склала 176%. Найактуальніші спеціальності, які обирають українські студенти - це інженіринг (automotive, electrical, mechanical) та логістика (supply chain management), Game design, animation and film studies. Серед найбільш бажаних країн для навчання - Польща, Німеччина, Канада, Нідерланди, Італія, Чехія та США.

Більшість тих, хто чує про це, починає бити на сполох. Але так робити не варто. Освіта за кордоном - це величезні можливості для України отримати кваліфікованих спеціалістів європейського рівня. Це, по суті, трансфер знань, досвіду і технологій. Головне, щоб у студентів були умови і бажання повернутися.

Те, що випускники віддають перевагу освіті за кордоном, говорить, у першу чергу, не так, що вітчизняні виші погані, скільки про платоспроможність батьків. Можливість дати дитині кращу освіту за кордоном - це лакмусовий папірець, який показує, що з українською економікою не все так погано. Доходи населення зростають, і батьки готові платити за якісне навчання своїх дітей більше.

З іншого боку, всі розуміють, що дітей варто навчати тут і зараз, бо від цього залежить наше майбутнє. А освітні стандарти України - ні, не нижчі, не вгадали. Не такі пластичні.

Освіта на Заході більше адаптується до вимог часу. Ви вже, мабуть, зустрічали статті про те, які професії зникнуть, а які з’являться в найближчому майбутньому. Так от - в Україні на це ще немає жодного фідбеку від освіти. А за кордоном вже є.

ВНЗ в Європі в США намагаються швидко реагувати на зміни у світовій економіці та ринковому ландшафті і пропонують відповідні варіанти спеціальностей та спецкурсів. Наприклад, найсвіжіші пов’язані з блокчейном та криптовалютами.

Крім того, західна освіта додає нові підходи до навчання, інноваційні методи та способи викладання, регулярно змінюють програми, тоді як в нас є ще курси радянського зразка (наголошую, вони не погані - просто не актуальні!). За кордоном інша комунікація всередині навчальних закладів та тісна взаємодія ВНЗ з реальним бізнесом - потенційними роботодавцями - там теж добре налагоджена.

У більшості закордонних навчальних закладів викладачі - це, найчастіше, практики, які мають свій бізнес, так відбувається обмін досвідом, діалог між теорією і практикою. Практикується більш прикладне навчання із стажуваннями, включеністю в ту галузь, в якій відбувається навчання. Студенти в освітніх лабораторіях разом з професорами/кураторами реалізують певні проекти, отримують робочий досвід ще за навчання. Система побудована так, що вони самі хочуть включатися в роботу в тій індустрії, де вони вчаться. Вони волонтерять, практикують, стажуються в компаніях. Тому на момент закінчення вишу у них, крім теоретичних дипломів, є практичні навички, свої проекти, розробки і рекомендації.

Але почнемо з того, що освіта за кордоном - це, в першу чергу, турбота батьків. Їхня роль - не стресувати дитину, а зацікавити перспективами від навчання взагалі і навчання за кордоном зокрема. З іншого боку, діти зараз значно активніші, ніж були, припустімо, років 10 тому, вони швидко включаються в процес підбору навчання.

Якщо ви думаєте, що підготувати дитину до навчання за кордоном можна за кілька місяців - будьте готові до сліз і нервових зривів. Тому цей шлях я би радив розділити на етапи:

  • До 10 років варто зосередитися на вивченні мов, програмі з розвитку кругозору.
  • Від 10 - це фокусування на шкільних поїздках за кордон, культурних екскурсіях. До речі, щодо програм вивчення мов, також можна звертатися в агентство. Їхній спектр послуг дозволяє спеціалізувати програму вивчення відповідно до інтересів дитини - фільммейкінг, спорт, арт, бізнес тощо.
  • З 12-13 можливі індивідуальні поїздки за кордон суто академічні чи за інтересами. Тут можливі різні варіанти: або інтенсив із занурення в середовище, проживанням в родині викладача, або екскурсії.
  • З 16-17 мова йде вже про вибір професії та підготовку. Зокрема, є профорієнтація, курси підготовки до іспитів, підготовчі програми на базі іноземних ВНЗ, що відбуваються влітку. Там можна вже відчути, як відбуватиметься навчальний процес в тому чи іншому виші, познайомити з викладачами.

У процесі супроводу родини щодо вибору напрямку, країни, вишу та подальшого, умовно кажучи, стилю життя дитини, агентство виступає в ролі особистого освітнього консьєржа, так званого chief education officer для родини на ці роки. А ще - комунікатором у «тристоронній групі» - батьки - діти - ВНЗ. Наша роль - це ще й фасилітація. Особливо, коли ми бачимо, що є конфлікт в родині з приводу вибору програм чи інтенсивності навчання, підбору країни чи спеціальності. На певних етапах ми запрошуємо психолога, консультантів з профорієнтації, щоби вибір був успішний і всі залишилися задоволені. Більше про це ми розповідаємо на форумах «Освіта за кордоном та професії майбутнього», які влаштовуємо для всіх охочих. Найближчі відбудуться в Києві і Одесі 28 та 29 вересня.

Щодо спеціальностей, то в середині 2000-их всі хотіли стати фінансистами чи юристами, зараз дітей цікавлять спеціальності, більше пов’язані з маркетингом, дизайном. Все частіше майбутні студенти обирають досить вузькі напрямки - мода і дизайн, інженерія, ветеринарія тощо.

Закордонні ВНЗ із задоволення беруть українських студентів, бо в більшості вони старанні, гарно підготовлені, вмотивовані та успішні в навчанні. Приємно зустрічати з часом наших випускників, які працюють, наприклад, в PricewaterhouseCoopers, а ще приємніше - у великих українських компаніях чи власних стартапах.

Якщо говорити про плюси/мінуси - дуже цінне те, що студент одразу потрапляє в міжнародне ком'юніті, де в нього змінюється, розширюється світогляд, з’являються друзі та знайомі, які можуть стати в перспективі, наприклад, партнерами по бізнесу. Серед ризиків - це, звичайно, питання, пов’язані з адаптацією в новому, досить непростому середовищі. Але з іншого боку - це челендж для прокачування комунікаційних навичок: не соромитися запитувати і не боятися помилитися.

Я би не назвав це ризиками - швидше страхи чи обмеження на якихось певних етапах, які можна з часом перетворити на свої сильні сторони. Ми також супроводжуємо на цьому етапі родину та даємо підтримку студенту.

Найбільше труднощів і в студентів, і в батьків викликає різність освітніх систем тут і за кордоном - і за підходами, і за формою. Досить неочікуваною проблемою, наприклад, стало написання есе і мотиваційних листів. Бо це потребує викладення власної думки, а в нас цього не вчать. Немає такої традиції та наша освітня система не побудована так, щоб діти вчилися висловлювати свою думку. У нас вчитель вимагає правильної відповіді, а за кордоном важливо, щоб ти обдумав проблему і показав власне бачення.

Я впевнений: найкраще, що можуть зробити батьки - це дати своїй дитині якісну освіту, відкрити доступ до різних можливостей та допомогти знайти себе. І поки за кордоном є оптимальніші освітні рішення для реалізації цього завдання, треба вчитися та повертатися в Україну для розбудови сильної та заможної держави.

Освіта.ua
26.09.2019

Популярні блоги
Ігор Лікарчук: скільки можна знущатися із сільської школи? Сільську школу закрити легше, аніж запропонувати для неї нове життя без класно-урочної системи…
Олена Князева: пост протесту проти скасування ЗНО Вирішення проблеми рівня освіти старшокласників - не в псевдопіклуванні про випускників
Олеся Калинич: кому оцінки важливіші - учням чи батькам? Можливо, не діти, а ми, дорослі, прагнемо високих балів задля задоволення власних амбіцій?
Олександр Кендюхов: 5 порад новому міністру освіти 5 маленьких, але важливих порад новому міністру щодо реформування вищої школи в напрямку євроінтеграції
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Небайдужий
А чого тільки вчитися? Жити, працювати, відпочивати та і все інше краще за кордоном. Тільки для цього гроші потрібні великі. Ось такі пани як Тарченко і доять бідних українців, щось гарантувати собі та своїм дітям хороше життя на заході.
Cirius
Побувайте у декількох наших фейкових ВНЗ і Ви там почуєте такий запах нафталіну. Все Ви написали правильно, та заможні(неофіційно) українці давно вже навчають своїх дітей саме за кордоном, та й багаті також. Вони зрозуміли, що не варто витрачати час на балачки, і що лоббі ділків від освіті ми подолаєсо ще не скоро. І поки наші нафталіни верещатимуть про розвал освіти діти багатих українців успішно вчаться там, де її насправді дають, особливо у частині практичного застосування знань. Дай Боже, щоб ностальгія за Україною привела їх назад у свою вотчину.
11 класс
Г. Тарченко, скажите, пожалуйста, нужно ли сдавать наше ЗНО для поступления в вузы за рубежом?
Ольга
Автор бредит? В Словакии в расписании 9 пар в неделю в университете. У нас в 1 классе у детей больше нагрузка. ))))
Анна
Для Ольга: Дядя рекламирует освітній холдинг DEC, соучредителем которого является
Коментувати
serj
Як ти думаєш, скільки буде 2*2????

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!