Автор: Олександр Мірошниченко, актор, режисер, драматург.
Чи погано запізнюватись на уроки? Безумовно. Без питань. В ідеальному варіанті.
В ідеальному світі дитина прокидається вчасно. Приходить до школи без запізнень. Нікому не заважає. Все супер!
Це в ідеалі. У придуманому світі. Де не існує молодших братів-сестер, яких батьки повинні спочатку завести до дитячого садочка.
В ідеальному світі, де до школи не потрібно їхати на маршрутках-автобусах. А якщо і потрібно їхати – то вони їздять за розкладом і без пробок.
В ідеальному світі не існує дощів і снігопадів. Там завжди гарна погода.
В ідеальному світі дитина має змогу добре відіспатись – бо їй не задають безліч домашніх завдань і там ніколи не роблять уроки до першої години ночі.
В ідеальному світі дитина ніколи не довчає зранку вірш, не дороблює задачу.
В ідеальному світі у батьків не буває справ і робіт зранку і вони можуть без проблем відвести дитину вчасно до школи.
Такий-от ідеальний світ. У якому живуть (судячи з усього) вчителі. Але не діти. І не батьки.
Чи погано запізнюватись? Безумовно. Чи це трагічно? Звичайно, трагічно. Бо саме запізнення є основною причиною всіх проблем школи.
Якщо б діти не запізнювались – рівень освіти виріс би до колосального рівня. А так – не виходить. Так доводиться залишатись на колишньому рівні. І виховувати дітей. Пояснювати, що приходити вчасно потрібно завжди.
Не прийшов вчасно? Винуватий. Навіть якщо не винуватий. Маршрутка в пробку потрапила? Так потрібно о шостій ранку з дому виходити! Батьки забарились з молодшим братом-сестрою? А кого це цікавить? Це ТВОЯ провина! Бо це твої батьки і тобою вибрана маршрутка!
І взагалі! Винуватий ти! Бо учень! А кого звинувачувати? Кого вчити? Отож…
