А. Недоля: цифро-аналоговий перетворювач у вищій освіті

Консерватизм у засобах навчання та відсутність бажання змінюватися і навчатися виглядає анахронізмом

А. Недоля: цифро-аналоговий перетворювач у вищій освіті

Автор: Анатолій Недоля, доцент, Запорізький національний університет.

У часи інтернету та цифрових технологій деякі викладачі досі працюють по-старому. Вони або не в змозі змінити підходи, або не володіють ІТ засобами, або не мають таких технічних можливостей.

Неодноразово спостерігав, як студенти вклеюють надрукований текст або переписують інформацію зі смартфону у зошити. Цей процес можна коротко порівняти з цифро-аналоговим перетворювачем. На запитання: «Навіщо це?» вони кажуть, що самі не бачать у цьому сенсу, але це вимога викладачів, які вважають, що так краще запам’ятовується інформація.

Можна посперечатися з таким твердженням, але студентам таке навчання не цікаве і вони починають шукати інші спеціальності або заклади вищої освіти. І це тому, що їхні очікування щодо навчання не виправдалися. Особливо така ситуація типова для гуманітарних спеціальностей. Погоджуюсь, що намалювати картину, не взявши в руки пензля, важко, хоча у вік технологій і це можливо зробити за допомогою сучасних програм.

Але ж написати статтю журналісту чи вірш філологу можна не тільки за допомогою ручки – для цього існує планшет чи лептоп. Та консерватизм у засобах навчання або відсутність бажання змінюватися і навчатися самому виглядає таким собі анахронізмом, коли у часи цифрових технологій все ще використовують такі собі цифро-аналогові перетворювачі.

Звичайно, не всі процеси можна замінити комп’ютерними технологіями, але бажано хоча б зробити навчання цікавим для студентів, які володіють цими навичками майже з народження. Інакше не дивуйтесь, що студенти не відвідують заняття або взагалі відраховуються, бо їм цей процес стає не цікавим.

Освіта.ua
16.01.2019

Популярні блоги
В. Громовий: «миздобули» не перевелися в освіті Два основні приховані мотиви організації конкурсів – заробити грошей і виправдати своє існування
О. Халепа: дайте нарешті спокій дистанційній освіті! Дистанційне навчання -  передвісник глобальних змін в освіті, причому незворотних змін
Д. Семьонов: чи вбиває безкоштовність освіти її розвиток? Кожна інвестована в навчання гривня – це не лише користь для себе, ці гроші рухають галузь загалом
Роксана Харчук: боротьба за ЗНО з літератури необхідна Хай закриваються непотрібні псевдоуніверситети, а ЗНО – це єдиний рятунок української освіти
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Берд янськ
Пане Недоля , краще не пишіть - це не Ваш хліб! Не дискредитуйте нас. Ви гарна людина, то хай так і буде...
Володимир
Ну й нічого страшного! Якщо студент погано запам’ятовує, то нехай пише. Інші самі визначаться. Я, наприклад, все роблю в комп’ютері: і читаю, і пишу, і вірші складаю.
Лазарь Натанович
Викладачі, "які вважають, що так краще запам’ятовується інформація", слушно вважають, бо саме так вважає сучасна наука. А на які дослідження спирається думка шановного пана Недолі науці не зовсім відомо. Мабуть, аби щось написати.
Володимир
Для Лазарь Натанович: проведений моніторинг
Оракул
Для Лазарь Натанович: Ви класиків м-л філософії багато запам’ятали, хоча конспектували декілька років?
Коментувати
Очмана
Супер ~статья! Мне нравится, такие глубокие мысли , ну на уровне сумского бакалавра...
Микола
Читаючи ваші дописи, поступово починаю усвідомлювати етимологію вашого прізвища. Продовжуйте в такому дусі і скоро ви на цьому сайті общеголяєте Громового, Бєлого та Співаковького разом з Лікарчуком.
Author
Для Микола: Добре що читаєте і добре що починаєте усвідомлювати - на це і розраховано.
Коментувати