А. Недоля: що краще - шість чи дванадцять?

Внутрішня система контролю за якістю освіти у ЗВО малоефективна, тому що не має важелів впливу

А. Недоля: що краще - шість чи дванадцять?

Автор: Анатолій Недоля, доцент, Запорізький національний університет.

Внутрішня система контролю за якістю освіти у закладах вищої освіти малоефективна, тому що не має важелів впливу і працює лише для збирання інформації.

Для економії фінансових ресурсів університети перетворюють викладачів на такі собі «викладацькі машини», погіршуючи умови праці науково-педагогічних та педагогічних працівників, а також якість надання освітніх послуг.

При розрахунку сили взаємодії між нейтральними атомами використовують потенціал Леннард-Джонса, який коротко називають потенціалом 6-12. Шість - це ступінь при оберненій відстані, яка описує сили притягання між атомами, а дванадцять -  відповідно сили відштовхування. Атоми займають позиції, у яких діють умови рівноваги між ними.

Чому згадався цей потенціал? А тому що університети йдуть шляхом збільшення кількості дисциплін у навантаженні на одну ставку науково-педагогічного працівника з шести до дванадцяти. Звичайно, викладачів притягує саме значення шість, тому що шість дисциплін можна ще якимись чином підготувати більш-менш якісно до початку навчального процесу. Але адміністрації ЗВО більше подобається цифра дванадцять, бо так можна зекономити на ставках науково-педагогічних працівників і звести дебет з кредитом. Це такий собі аналог потенціалу 6-12.

Але ж при наявності дванадцяти курсів на одну ставку про якість освіти можна забути. До речі, в європейських університетах, на які ми хочемо рівнятися, кількість курсів менша, ніж шість.

Здавалося б, внутрішня система якості освіти, яка створена саме для того, щоб слідкувати за забезпеченням цієї самої якості, повинна діяти. Тут повинні бути залученні різні відділи, кафедри, факультети чи ради, які такі відхилення повинні відслідковувати і вчасно на них реагувати. Але не реагують, навіть коли про це повідомити. Знають, але не реагують. Чому? А тому що фінансовий аргумент переважає всі інші. Крім того, вважається, що за якість освіти відповідає саме викладач, а не адміністрація, яка погіршує умови праці. Тоді виходить, що всі ці відділи та служби свої функції не виконують за призначенням – чому тоді не працює фінансовий аргумент у цьому напрямку?

Тому що система розбалансована і наявність контрольних відділів та служб не гарантує самого контролю. Але міністерство вимагає, щоб такі служби існували, а от чи вони працюють ефективно – інша справа. Яким чином знайти рівновагу – це питання залишається відкритим.

Освіта.ua
04.01.2019

Популярні блоги
Д. Семьонов: чи вбиває безкоштовність освіти її розвиток? Кожна інвестована в навчання гривня – це не лише користь для себе, ці гроші рухають галузь загалом
Роксана Харчук: боротьба за ЗНО з літератури необхідна Хай закриваються непотрібні псевдоуніверситети, а ЗНО – це єдиний рятунок української освіти
І. Лікарчук: паперовий чи електронний журнал? Що зміниться в шкільній освіті (маю на увазі її результативність) від появи електронного журналу?
О.Мірошниченко: для чого потрібні підручники? Талановиті педагоги не потребують підручника, бо знають предмет і прагнуть викладати своїми словами
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Володимир
Хм.
Декан
Краще , пан Недоля , готуйтесь до лекцій і семінарів- бо не Ельорні у Вас нічого не має. Студенти жаліються на Вас.
Оракул
Для Декан: а у вас є на ельнорні чи ви для прогину?
Хуго
Расстрелять за дезу!
Ейн
Пана Недолю!?
Коментувати
мрак в конце тунеля
Автор посуществу все изложил, нагрузка сейчас у старших преподавателей и доцентов запредельная, помимо н-ного кол-ва дисциплин, необходимо к ним разработать программы, метод.комплексы - курс лекций и т.д. Во многих вузах 600 часов горловых, не считая дипломников и курсовых. Вишенкой на тортике - написание учебника бесплатно и размещение на сайте вуза в течение года. Самое интересное, когда руководство меняет дисциплины каждый год, пару оставляет с прошлого года и набрасывает новые на разработку. У профессуры 1-2 максимум, программы за них пишут доценты в принудительном порядке, как сейчас называют рабочие лошади. Только вот на нашей кафедре все "лошади" резко перешли на полставки, за нищенскую зарплату - уровня уборщицы или посудомойки прожить невозможно. Многие начали увольняться посреди учебного года, продвинутым нет смысла оставаться в этом болоте. Качества действительно нет никакого, да и при таких условиях и убогой зарплате быть не может.
Чупакабра суми
Для мрак в конце тунеля: Примітивне бачення поганого солдата з окопу. Чому так багато предмет Їв , чому на півставки, чому зростає навантаження?? Це недурість декана чи ректорату,а наслідок політики Мону(Шаров,рошкевич,ковтунець, квіт,совсун)-Умов прийому, коли на спеціальність дають 2-3 місця.... таке враження, що цій Недолі той же Мон пише ці примітивні замєтки.
мрак в конце тунеля
Для Чупакабра суми: как вы выразились - тот поганий солдат перешел на полставки, а он перешел, чтобы обеспечивать свою семью и работает на фирме с зарплатой 1 тыс. долл., по киевским меркам неплохо и поверьте мне, уже просто похер вся эта политика мон, шмон, все эти вказивки деканата и ректората, смысла для молодых и продвинутых тратить свое время за копейки нет, науки в нашей стране тоже нет, здохла она.
Декан
От и хорошо , но при чем тут декан !
Коментувати