Автор: Віктор Громовий, освітній експерт, заслужений вчитель України.
Має бути позитивний емоційний баланс і в школі в цілому і на кожному уроці зокрема. Не можна допустити, щоб у школі реалізовувалась рекомендація Володимира Винниченка: «Читати українську історію треба з бромом, — до того це одна з нещасних, безглуздих, безпорадних історій, до того боляче, досадно, гірко, сумно перечитувати, як нещасна, зацькована, зашарпана нація тільки те й робила за весь час свого державного (чи вірніше: півдержавного) існування, що одгризалася на всі боки...»
А чию історію можна читати без заспокійливого? От, наприклад, у болгар було 500 років турецького рабства і 200 років грецького, але нікому там не спадає на думку перетворити болгарську історію на суцільний плач...
І нащо навіть до курсу світової літератури підбирати саме такі твори? Невже мало того, що українська література в основному навіює депресію?
Усі програми з гуманітарних дисциплін слід негайно переглянути.
Вимога №1: у них має бути забезпечено позитивний емоційний баланс, вони мають підсилювати смак до життя.
